Трагедія під Смоленськом: час позбуватись ілюзій

Провідна неділя, церковця в Косівському районі. Молодий священик, закінчуючи службу Божу, просить парохіян помолитися за полеглих в авіакатастрофі під Смоленськом високих польських урядовців. Три "Отченаші", три "Богородице Діво"... Скорботні обличчя як старших, так і молодих людей...

Історія – це щось настільки важко передбачуване, що інколи впору схопитися за серце. Чи могли подумати батьки й діди цих парохіян років вісімдесят тому, що їхні нащадки молитимуться за душі поляків? Тих поляків, улюблене слово яких – нехай Бог простить їм – було: пацифікація. Від пацифікації чоловіки харкали кров’ю, а жінки сивіли. Думалося тоді, мабуть, батькам і дідам нинішніх парохіян, що ніколи, нізащо в світі не дійде до примирення між українцем і поляком.

А воно вже наприкінці минулого століття склалося так, що села в Косівському районі - та й не тільки в Косівському - майже масово рушили до Польщі. І завдяки здебільшого саме цьому чинникові мають нині цілком респектабельний вигляд. Деяка оселя й палац китайського імператора нагадує...

Одна була прикрість останнім часом для патріотично налаштованих галичан – надто нервова польська реакція на указ Віктора Ющенка стосовно Степана Бандери. Ми вважали таку реакцію неадекватною і в розмовах між собою улюблене раніше словосполучення "Польща – адвокат України в Європі" замінювали вже на "Польща – прокурор України в Європі". Здається, ми поквапилися з висновками...

Тому що ця трагедія безумовно вплине на подальший розвиток європейського політичного процесу. Хотілося б вірити, що вплине позитивно, що Польща знайде в собі сили гідно пережити нещастя і достатньо відваги, щоб позбутись ілюзій стосовно політики т.зв. перезавантаження. Хоча треба визнати, що позбуватися цих ілюзій без Леха Качинського буде складно.

Вічна пам’ять йому і всім, хто летів разом з президентом віддати шану убієнним енкаведистами в Катині.

Автор: Дмитро КАРП’ЯК для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі