Розмова про вина з прикарпатським колекціонером

Левко Довган впродовж довгого часу колекціонує вина. Проте його колекція є не зовсім традиційною. Про особливості колекціонування, винні стереотипи та вільні ніші на ринку вина пан Левко розповів "ГК".

Непостійна колекція

Класична колекція вин передбачає дотримання низки вимог: до місця зберігання (підвал), температури (8-10 градусів тепла), вологості повітря і т. д. Коливання температури шкодять вину, відтак напій, що зберігається в квартирі, з часом втрачає свої властивості. Винна колекція дуже рідко випивається. Вона збирається, оцінюється, цілком перепродується. "Я не купую дорогих вин, це характерно для затятих колекціонерів, вони часто заробляють гроші не перепродажі колекції, - розповідає Левко Довган. - Я не маю колекції вина у класичному розумінні, це радше збірка вина, яка знаходиться в двох місцях - частина у Франківську, частина у Львові".

Час від часу збірка поповнюється, час від часу вона маліє зі зрозумілих причин. Найбільше в його колекції іноземних вин - з Італії, Франції, Португалії, Канади, Південної Африки, Південної Америки, Мальти, Молдови тощо. Але є й вина українських виробників - "Сонячна долина" (єдиний виробник в Україні, який використовує аборигенні сорти винограду), "Масандра", "Діоніс", "Магарач". Найдавніше вино з колекції було з 1982 року - "Троянда Молдови". Сьогодні у збірці кілька пляшок з 1990 року, а в основному - з 1998, 1999, початку 2000-х.

Сорти і витримка

"Вино має свій вік, як і людина: воно народжується, дозріває, досягає свого піку зрілості і помирає. Різні вина мають різний вік. До колекції не надаються всі вина. Більшість білих вин, скажімо, найбільше придатні до споживання в молодому віці", - пояснює Левко. Наприклад, трамінер, досить відомий в Україні сорт, найкраще споживати, коли йому рік, найбільше два. Зі старінням трамінер втрачає свій букет з відтінками троянди, свіжість. Натомість деякі червоні вина при споживанні у молодому віці можуть смакувати різко і неприємно. При витримці їхній букет розкривається. Наприклад, є сорт таннат з країни басків, який ніколи не споживається самостійно, оскільки є надзвичайно танінний і терпкий. Його змішують з іншими сортами, і тоді він показує свою природу, служить фоном для інших вин. Є ряд червоних вин, особливо багатих на таніни, які можуть зберігатися дуже довго. Класичний танінний сорт, добре відомий в Україні, - каберне. Вина з винограду каберне мають солідний потенціал для витримки. Дуже розповсюджений в Україні сорт - совіньйон, та, як не дивно, найкращі вина з цього сорту отримують в Новій Зеландії. Клімат, ґрунт і технології дали шанс найкраще розкритися цьому виноградові саме там.

Виноград, з якого ми виробляємо більшість вин, європейський. Є в нас і американський виноград, найвідомішим представником американської лози є ізабелла. Вона дає в Україні добрі врожаї, але має дуже специфічний присмак. Тільки в Україні і Молдові це вино виготовляється на промисловому рівні.

Ціни і стереотипи

Останніми роками в Україні з'являються непогані вина, зауважує Левко Довган. За 30-35 грн. можна купити цілком пристойне вино, смакові якості якого відповідають ціні. В той час коли за пляшку вина з Чилі чи Аргентини треба заплатити як мінімум 50 грн. В Європі добре вино можна купити вже за 5 євро. Є багато міфів і стереотипів щодо цін на вино, один з них - це те, що добре вино асоціюють з розкішшю, богемою, вищим світом, високими цінами. Але в традиційно виноробних країнах добре вино є повсякденним атрибутом трапези, свята, бесіди і не коштує багато. В Україні ж культура пиття вина розвивається під диктовку київсько-снобського сприйняття.

"В нас вино, на жаль, не позиціюється як демократичний напій, ним є пиво, - каже Левко Довган. - В нас п'ють дуже багато напівсолодких і напівсухих вин, що не характерно для традиційних виноробних країн, там п'ють натуральне сухе вино".

Вибір вина навіть у Франківську є, на думку винознавця, достатнім. Звичайно, сюди не завозять вина преміум класу, але відкриваються спеціалізовані магазини, гіпермаркети пробують ввозити дорожчі західноєвропейські вина та вина з Нового Світу, на які останнім часом з'явився попит. Добре продаються грузинські вина.

Вино - це не теорія, це практика виноробів, продавців і споживачів. Потенціал для ринку вина в Україні і в Івано-Франківську зокрема ще не вичерпаний. Дуже бракує демократичних винарень, де би було багато світла, багато простору і можна було би пити добре вино за помірними цінами, побачитися з друзями, поспілкуватися з колегами. Але така ніша, сподівається Левко Довган, довго порожньою бути не може.

Автор: Тетяна ЄРУШЕВИЧ, Галицький Кореспондент
Обговорити на форумі