Прикарпаття: Міні-музей зоології у власній оселі
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2010-04-09 03:41:31

Про своє хобі говорить охоче. Проте всіх таємниць не розкриває. Каже, за це заплатив власними помилками і зіпсував не одну шкірку. Зате нині своїми роботами пишається. І якщо колеги по цеху дають лише рік-два гарантії, то його опудала можуть простояти і десятки років.
Міні-музей зоології гордість доньки майстра. Дівчинка розповідає такого немає навіть у шкільному кабінеті біології. Тому місцеві дітлахи тут часті гості. Інколи, кажуть господарі, трапляються казуси. Коли відвідувачі сприймають опудала за справжінх тварин.Чоловік жартує. Дітям краще бачити опудала, аніж зустрітися з їхнім живим прототипом. Адже лісові хижаки часті гості цього віддаленого гірського села. Вовки, ведмеді і дикі кабани у суворі зими проходять до найближчого села в пошуках поживи. Робота у чоловіка не постійна. Лише під час мисливського сезону. Його клієнти депутати та мисливці, які прагнуть увіковічнити впольований трофей. За свою роботу Василь бере небагато. Хорошим людям поступається в ціні. А тим, хто мріє про таку прикрасу, радить оминати базар і йти до спеціаліста. Нині у його колекції сова, дикий гусак, молодий яструб, заєць, куниця, дикий кабан, голова плямистого оленя, борсук та білка. А ще десяток шкірок. В майбутньому чоловік мріє зробити місцевий зоологічний музей.
Джерело: Радіо "Західний полюс"
Обговорити на форумі