The New York Times: Кінець історії (книжок)

Сьогодні в продаж надходить гаджет iPad компанії Apple, і багато людей убачають у цьому момент, гідний Ґуттенберґа, коли цифрові мультимедіа ще на крок наближаються до того, щоб замінити старомодні книжки.

Як автор і редактор ілюстрованої науково-популярної літератури я погоджуюся, що ця важлива зміна не за горами, але відбудеться вона не так, як передбачає більшість людей. Для того, щоб електронні книжки відповідали витратам на них, ми повинні полагодити поламану систему: отримання дозволів на використання матеріалів, на які поширюється авторське право. Або ми змінимо спосіб роботи з авторськими правами – або твори науково-популярної літератури будуть ще більш нецікавими в мультимедійному світі і принесуть ще більше розчарування.

Автори, які пишуть на науково-популярні теми, надіються залучити читачів за допомогою чогось, що існує поза межами книжки: минуле, відкриття, соціальна проблема. Щоб зробити це, потрібно використовувати раніше вжиті або створені слова й образи.

Якщо творцям науково-популярної літератури не пощастить і вони натраплять на багаті поклади робіт, що є громадським надбанням, то муситимуть платити за право використовувати майже будь-що – від рядка пісні до будь-якого фрагменту поезії; від величезних архівів світового мистецтва (якими тепер керують суворі підприємливі капіталісти) до історичних образів, які приносять прибуток музеям і науковим бібліотекам.

Сума, яку ми платимо, залежить від того, де і як використано цей матеріал. Насправді перше, про що запитують власники прав: "Що ви маєте намір робити з моїм дитям? У яку країну плануєте продати його? Якими мовами? На який термін? Яких масштабів буде цей образ у вашій книжці?

Зважаючи на те, що для старомодного друку вартість дозволів уже вийшла з-під контролю, справедливо очікувати, що вона ще більше зросте в разі електронних книжок. Урешті-решт, цифрові книжки будуть у продажу завжди (ми припускаємо); їх можуть стягнути, скопіювати і розповсюдити, можуть навіть перекласти на інші мови. Ми всі чули про мультимедійний потенціал iPad, але скільки платитимуть автори за відеокліпи й аудіозаписи? Власники прав вимагатимуть значної премії за використання в електронних книжках – якщо вони взагалі зроблять свої матеріали доступними в цьому форматі.

Помітивши хмари на обрії, видавці методично усувають фотографії й навіть фрагменти текстів із друкованих книжок під час конвертування їх у цифрову форму. Отже, замість того, щоб забезпечувати приголомшливе майбутнє, електронний світ змушує науково-популярну літературу ставати сухішою, безбарвнішою та щільнішою.

Усе ж ця перешкода між технологічним потенціалом і пеклом власників авторських прав може перетворитися на велику нагоду – якщо це зумовить нову модель обчислення вартості дозволу на використання захищених творів в електронних книжках і навіть у книжках у друкованому вигляді.

Для електронних книжок нова модель виглядатиме так: замість того, щоб платити за дозвіл одразу, спираючись на прогнозовані попит, наклад, творці книжок платитимуть, зважаючи на періодичний облік стягувань. Зараз плату визначають на основі певної таблиці, мінімальна ставка якої часто є вищою, ніж може витримати скромна книжка. Ці витрати можуть улаштовувати видавців підручників або рекламодавців, але вони карають авторів. Оскільки видавці не можуть дозволити собі повністю покрити плату за дозволи на друкування книжок і досі не можуть передбачити, що вони зароблять на електронних книжках, автор повинен обирати між втратами від плати за дозволи або скороченням контенту для читачів.

Але якщо власникам авторських прав компенсуватимуть використання творів за фактичне число стягувань, це буде досконалим механізмом. Що успішніша книжка, то більше власники авторських прав отримають. Викликом для цієї моделі є точний підрахунок – але можна бути певним, що в епоху мікроплатежів iTunes хтось знайде спосіб, як це зробити.

Хоча перед тим, як ми дійдемо до стягувань, нам необхідно вирішити проблему з друкованими книжками. Як точку відліку – можливо, завдяки спільному комітету у складі представників Гільдії авторів і Асоціації американських видавців – ми повинні створити систему стандартних ставок образів і фрагментів текстів, прив’язану до накладів і цін.

Оскільки автори і видавці мають інтереси по обидва боки цієї проблеми, вони повинні змогти запропонувати ставки, які дозволять творцям не виходити за рамки розумних бюджетів і змусять власників прав відповідати нормам видавничої індустрії.

Доброю точкою відліку може бути запропонована шкала, яка базується на загальному числі зображень, використаних у книжці; зображення, яке становить одну соту частину розповіді, коштуватиме менше, ніж зображення, яке займає десяту частину. Така шкала заохочуватиме авторів використовувати більше ілюстрацій, що якраз і є тим, чого ми всі хочемо.

Якщо авторські права і далі будуть такими жорстко контрольованими і дорогими, як зараз, науково-популярна література буде сферою, що або повністю складається з нового матеріалу, або сферою надзвичайно знайомого. Захопливі книжки з новоствореними ілюстраціями, текстом і мультимедіа значно перевершать праці, наповнені історичними матеріалами. Тільки декілька багатих компаній матимуть гроші для створення високотехнологічних мультимедіа-книгоподібних продуктів, що вимагатимуть дозволів, і ці проекти, скоріш за все, будуть зосереджені на дуже популярних темах. Аутсайдери історії та нерозказані пригоди залишаться поза увагою.

Ми ставимося до авторських прав як до індивідуальної власності, діамантів, які існують виключно самі по собі. Очевидно, що я із симпатією ставлюся до цього погляду. Але матеріал джерела також заживе новим життям, коли його знову використають. Він стане частиною потоку, розповіді, переплетіння тексту й ілюстрації у друкованих і електронних книжках. Важливо, щоб ми зважали на це, коли переосмислюватимемо систему дозволів цифрової епохи.

Коли ми матимемо нову модель дозволів, матимемо й нові медіа. Тоді всі ми: автори, читачі, медіа-новатори, власники прав – по-справжньому побачимо історії, що їх можуть розповісти слова й образи.

Автор: Марк АРОНСОН [Marc Aronson] – письменник, його остання книжка "Якби камені могли говорити: відкриваючи секрети Стоунгенджу" [If Stones Could Speak: Unlocking the Secrets of Stonehenge]
Назва оригіналу: The End of History (Books)
Джерело: The New York Times, 03.04.2010

Зреферував: Михайло Мишкало, Західна аналітична група
Обговорити на форумі