До чого підштовхує логіка донецьких суддів у справі Бандери

Як у воду дивився автор блогу на zaxid.net Любко Петренко, передбачивши неповний місяць тому скасування указу Віктора Ющенка про присвоєння Степанові Бандері звання Героя України.

Він навіть визначив цю подію як "знакову в процесі переходу до зрозумілішого на більшості українських теренів пострадянського культурно-мистецького світосприйняття". Бо й справді, хіба обурило когось у шахтарському краї офіційне повідомлення про новоспеченого Героя України Юхима Зв’ягільського? Того самого Зв’ягільського, про якого ходили свого часу напівлегенди: їздить, мовляв, чоловік КамАЗом, наповненим доларами, по благословенному Ізраїлю і не відає, як йому реалізувати "зелені"...

Звичайно, Віктор Андрійович заявив устами свого прес-секретаря, що рішення, ухвалене великодньої п’ятниці Донецьким окружним адмінсудом, - суто політичне, з правом воно має мало спільного, отож буде оскаржене. Тобто Віктор Андрійович ще побореться за те, щоб, кажучи словами Любка Петренка, відвоювати для більшості українських теренів правильне культурно-мистецьке світосприйняття. Справа, таким чином, може надовго загрузнути в судах, і один святий Бог знає, чим воно все закінчиться.

Хоча сюжет цієї "комедії з трагедією" лише закручується, першими враженнями про професіоналізм людей у мантіях з "міста мільйона троянд" можна вже ділитися. Враження загалом відповідають очікуваним. Всебічно проаналізувавши позовну заяву адвоката Володимира Оленцевича, колегія суддів дійшла логічного висновку: справді, той, хто відійшов до праотців у період до 1991 р., аж ніяк не може бути громадянином України. Ось якби пощастило Бандері бодай рочок пожити при президенті Леонідові Кравчуку, донецькі судді ще могли б посперечатися стосовно його кандидатури на високе звання. А так – вибачайте, нема підстав...

Виходячи з цієї логіки, наступною інстанцією, куди слід звертатися всім обуреним рішенням окружного адміністративного суду, мав би бути аж ніяк не Донецький апеляційний суд, а російська ФСБ. Адже ніхто інший, як саме спецслужби нашого, гм-гм, стратегічного партнера позбавили провідника ОУН можливості дожити до 82 літ і стати на облік у паспортному столі незалежної України. Вони, російські спецслужби, нехай і кліпають тепер очима в донецькому суді.

Ви можете уявити собі таку картину, дорогий читачу? Тому було б куди чесніше й для Аберди Абердиєвої, і для інших членів колегії суддів Донецького окружного адмінсуду публічно заявити: ми нєнавідім і вашу нєзалєжну Украіну, і вашего Бендеру, поетому нє успокоімся, пока ви нє начньотє строіть у сєбя памятнікі нашему Сталіну.

Автор: Дмитро КАРП’ЯК (на фото), для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі