Польські фірми хочуть працевлаштувати 200 тисяч українців

Цього року польські фірми хочуть працевлаштувати аж 200 тисяч працівників зі Сходу. Це рекорд.

Як випливає з найновіших даних міністерства праці та соціальної політики, 2009 року підприємці задекларували в повітових управліннях праці бажання працевлаштувати 189 тисяч осіб з-за східного кордону на основі т.зв. заяв. Вони дозволяють українцям, білорусам, росіянам і молдаванам клопотати про робочу візу. Тоді вони не мусять чекати півроку на дозвіл на працю.

"Зацікавлення велике. Щоденно близько 700 українців пишуть заяви на отримання робочої візи", – говорить Єжи Зімни, заступник генконсула у Львові.

Насправді дещо менше українців починає працювати в Польщі. Не всі, хто написав заяви, отримують візу. Наприклад, 2009 року українці отримали 181 тисячу заяв від працедавців, а отримали 121 тисячу віз із правом на роботу. Це однаково на 30 тисяч більше, ніж 2008 року. Усе вказує на те, що цього місяця побито рекорд. Як ми перевірили, до 23 березня у польському консульстві у Львові видано вже понад 17 тисяч віз.

Однак невідомо, скільки українців, які мають робочу візу, працює, а яка частина не знаходить роботи в Польщі і, користуючись польською візою, їде далі на захід. У Польщі ніхто не веде такої статистики. Також міністерство праці не має наміру вести моніторингу їхнього працевлаштування.

Зацікавлення польських фірм у працевлаштуванні українців щораз більшає, незважаючи на зростання безробіття в Польщі. Нині ми маємо вже 2,1 млн безробітних. Однак часто вони неохоче виконують низькооплачувану та нестабільну сезонну роботу, переважно в сільському господарстві та садівництві, будівництві чи як опікуни та прибиральники.

"Щомісяця ми викреслюємо з реєстру кількадесят безробітних через відмову працювати в садах і на городніх ділянках", – каже Генрик Козловський, директор повітового управління праці в Кошаліні.

Експерти наголошують, що запроваджені урядом поступки зумовили значне збільшення зацікавлення фірм працевлаштувати іноземців зі Сходу. З 1 лютого 2008 року українці, білоруси та росіяни не зобов’язані мати дозвіл на працю протягом півроку. Працедавці мають лише єдиний обов’язок – безкоштовно зареєструвати в повітовому управлінні праці заяви про намір надати їм роботу.

Профспілки не проти працевлаштування іноземців зі Сходу, але лише якщо вони штучно не занижуватимуть заробітної плати на місцевих ринках праці.

"Українці повинні заробляти в нас стільки, скільки заробляють поляки на цих самих посадах", – каже Ян Гуз, голова Загальнопольського альянсу профспілок [OPZZ].

Торік роботодавці зареєстрували в управліннях праці понад 180 тисяч т.зв. заяв про бажання працевлаштувати робітників зі Сходу. Більшість стосувалася українців.

Працевлаштування 200 тисяч українців обмежить безробіття

Зараз зацікавлення в їхньому працевлаштуванні іще більше. До 23 березня консульство у Львові видало вже майже 20 тисяч віз з правом на роботу в Польщі. Українці зацікавлені отримати польську візу, оскільки тут заробляють значно більше, ніж удома. Експерти підкреслюють, що їхня праця рентабельна для нашої економіки. Вони виконують ту роботу, якої не хочуть поляки. Часто їхня присутність також уможливлює професійну активність поляків. Наприклад, жінкам, які завдяки українським няням можуть повернутися до праці.

Здебільшого українці працюють у сільському господарстві, під час збору фруктів і овочів, виконують підсобні роботи на будівництві та в домашньому господарстві, трудяться прибиральницями й опікунами дітей та літніх осіб. Це випливає з даних міністерства праці. Під час збирання врожаю заробляють від 6 до 8 злотих чистими за годину, за місяць – від 1 до 1,5 тисячі злотих. Спеціалісти з України дешевші за наших. Наприклад, український зварник заробляє за годину чистими від 15 до 18 злотих, натомість поляк – 27 злотих нетто.

Вищі зарплати

Такі заробітки привабливі для українців. У Польщі вони заробляють навіть учетверо більше, ніж у селах і містах Західної України, з яких походить більшість заробітчан. Там зарплати коливаються в межах 1 тис. гривень (300 злотих), тобто не надто більше, ніж становить мінімальна заробітна плата в Україні (869 гривень). Середня зарплата в Україні в січні 2010 року становила 1916 гривень (близько 700 злотих), а частка безробітних – 9,4%.

"Частина українців, які працюють у Польщі, удома не мають жодної роботи", – говорить Юрій Токар, керівник консульського відділу українського посольства у Варшаві.

Він пояснює, що саме тому більшість із них мають бажання працевлаштуватися саме в Польщі. Має значення також складне економічне становище України під час кризи.

Для польських працедавців наплив щораз більшої кількості українців є позитивною інформацією. І не тільки тому, що завдяки цьому можуть дешевше найняти працівників. Для підприємців важливо й те, що іноземці мобільніші за поляків. Наприклад, після завершення польових робіт на Мазовії вони відразу можуть податися працювати до Великопольщі. Це відбувається, зокрема, й тому, що заробітчани приїжджають самі, без своїх сімей. Вони також не протестують, щоб якнайдовше залишатися на роботі, адже мають погодинну оплату праці і зацікавлені у вищих заробітках.

Зміцнюють економіку

Робота українців також позитивна для нашої економіки. Інколи це зумовлює функціонування деяких її галузей. Із циклічних досліджень GUS випливає, що так званих "незареєстрованих робочих місць" (які часто займають іммігранти) найбільше в домогосподарствах. Заборона чи кардинальне обмеження роботи українців в Польщі позбавило б можливостей працювати велику кількість кваліфікованих спеціалістів, надто жінок. А оскільки тепер працівники зі Сходу доглядають літніх людей чи дітей, вони можуть вийти на роботу. Схожа ситуація в будівництві чи сільському господарстві.

"Без українців наші фрукти зігнили б, а ми їли б значно дорожчі норвезькі й іспанські ягоди, які, зрештою, збирають поляки", – каже професор Ельжбета Кринська з Лодзького університету.

Працюючи за нижчу зарплату, іноземці також зменшують витрати на працю, а, відповідно, й ціни. Так само робота заробітчан, що теж важливо для фірм, сповільнює зростання заробітних плат.

Бажане відкриття

Професор Антоні Райкевич з Інституту соціальної політики Варшавського університету є прихильником подальшого відкриття нашого ринку праці для іноземців з-поза меж ЄУ.

"Потрібно подовжити до дев’яти місяців можливість працевлаштування, зокрема, українців у Польщі", – говорить професор Райкевич.

На його думку, уряд також повинен установлювати, яких фахівців потребує наша економіка, уможливити через деякий час приїзд кожному, хто захоче працювати. Ми маємо потребу в постійному напливі нових працівників, адже ми як суспільство старіємо.

Назва оригіналу: Chcemy dać pracę 200 tys. Ukraińców
Джерело: Dziennik Gazeta Prawna, 30.03.2010
Зреферував: Володимир Кузьо, Західна аналітична група
Обговорити на форумі