Напад на коломийського редактора як складова наступу на свободу слова?
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2010-03-29 03:08:10
Яке газетне чи інтернет-повідомлення з приводу побиття редактора "Коломийського вісника" не переглянеш – майже всюди звучить стурбованість наступом на свободу слова.
Спроектувала саме такий погляд на безумовно варварський характер події заява Івано-Франківської обласної журналістської організації, в якій знайшлося місце для одного коротенького запитання: "Чи це не замах на свободу слова?". Розвиваючи й підсилюючи його, портал zaxid.net не проминув нагадати, що "Дем’янів завжди палко відстоював свободу слова".
До наведеного твердження ми ще повернемось, наразі ж поглянемо, як втілює в життя цей основоположний принцип демократії сам zaxid.net. "Відомо, - хвалиться портал своєю обізнаністю, - що останнім часом Дем’янів кілька разів відмовлявся працювати в новій приватній газеті "Коломийська правда". Особисто для мене, не такого вже й далекого від справ у "Коломийській правді", - це новина. Навіть якщо вона теоретично й має право на існування, то навряд чи доречна в контексті кримінальної інформації. А стверджувати, нібито інцидент стався ввечері 25 березня, - взагалі недопустимо для автора, який хоче розмірковувати про свободу слова і всякі інші журналістські матерії.
Не завдав собі клопоту уважніше поставитися до дати нападу на редактора й автор короткої замітки в ЗІКу. Згідно з нею, напад скоєно не 23, а 24 березня.
Чи не єдиним прикладом професіоналізму у висвітленні події, яка обурила в Коломиї дуже багатьох, може служити поки що хіба репортаж на радіо "Свобода". Детальний, на відміну від місцевих видань, з усіма можливими версіями злочину, коментарями. І з прикінцевим нагадуванням: в українських журналістів з’явився ще один трагічний привід для об’єднання, щоб хтось із них не став наступною жертвою.
Тут ми нарешті повертаємось, як і було обіцяно, до твердження про те, що "Дем’янів завжди палко відстоював свободу слова". Всього лише два епізоди, які, сподіваюсь, змусять читача засумніватись у сказаному. Ще за часів президентства малошанованого Леоніда Кучми в нашому місті виходила газета "Адвіс. Коломия кримінальна", засновники якої жорстоко поплатилися за різку критику т.зв. правоохоронних органів (і не тільки їх). Як відреагувала на публікації "Адвіса" газета "Коломийський вісник"? Порадила писакам з "Адвіса" якомога швидше перебратися на кінець вулиці Довбуша...
Так що народна мудрість стосовно ями, яку копають ближньому, має все-таки сенс. Лише прошу сприйняти це не за прояв злорадства, а за пораду дослухатися прикінцевого висновку "Свободи" з факту побиття журналіста, який (факт) заслуговує нашого рішучого осуду.
Автор: Дмитро КАРП’ЯК (на фото)
Обговорити на форумі
Спроектувала саме такий погляд на безумовно варварський характер події заява Івано-Франківської обласної журналістської організації, в якій знайшлося місце для одного коротенького запитання: "Чи це не замах на свободу слова?". Розвиваючи й підсилюючи його, портал zaxid.net не проминув нагадати, що "Дем’янів завжди палко відстоював свободу слова".
До наведеного твердження ми ще повернемось, наразі ж поглянемо, як втілює в життя цей основоположний принцип демократії сам zaxid.net. "Відомо, - хвалиться портал своєю обізнаністю, - що останнім часом Дем’янів кілька разів відмовлявся працювати в новій приватній газеті "Коломийська правда". Особисто для мене, не такого вже й далекого від справ у "Коломийській правді", - це новина. Навіть якщо вона теоретично й має право на існування, то навряд чи доречна в контексті кримінальної інформації. А стверджувати, нібито інцидент стався ввечері 25 березня, - взагалі недопустимо для автора, який хоче розмірковувати про свободу слова і всякі інші журналістські матерії.
Не завдав собі клопоту уважніше поставитися до дати нападу на редактора й автор короткої замітки в ЗІКу. Згідно з нею, напад скоєно не 23, а 24 березня.
Чи не єдиним прикладом професіоналізму у висвітленні події, яка обурила в Коломиї дуже багатьох, може служити поки що хіба репортаж на радіо "Свобода". Детальний, на відміну від місцевих видань, з усіма можливими версіями злочину, коментарями. І з прикінцевим нагадуванням: в українських журналістів з’явився ще один трагічний привід для об’єднання, щоб хтось із них не став наступною жертвою.
Тут ми нарешті повертаємось, як і було обіцяно, до твердження про те, що "Дем’янів завжди палко відстоював свободу слова". Всього лише два епізоди, які, сподіваюсь, змусять читача засумніватись у сказаному. Ще за часів президентства малошанованого Леоніда Кучми в нашому місті виходила газета "Адвіс. Коломия кримінальна", засновники якої жорстоко поплатилися за різку критику т.зв. правоохоронних органів (і не тільки їх). Як відреагувала на публікації "Адвіса" газета "Коломийський вісник"? Порадила писакам з "Адвіса" якомога швидше перебратися на кінець вулиці Довбуша...
Так що народна мудрість стосовно ями, яку копають ближньому, має все-таки сенс. Лише прошу сприйняти це не за прояв злорадства, а за пораду дослухатися прикінцевого висновку "Свободи" з факту побиття журналіста, який (факт) заслуговує нашого рішучого осуду.
Автор: Дмитро КАРП’ЯК (на фото)
Обговорити на форумі