УТОПіК визначило лауреатів премії ім. Вагилевича та розпочало підготовку до "Євро–2012"

Колегія обласної ради Українського Товариства Охорони Пам’яток і Культури провела своє чергове засідання. Порядок денний передбачав розгляд ряду важливих питань, зокрема, про: підведення підсумків конкурсу щодо присудження обласної премії УТОПіК імені Івана Вагилевича (доповідав голова секції по нагородженню Михайло Паньків); про містобудівну ситуацію в місті Івано – Франківську (доповідав заступник начальника управління архітектури та містобудування Микола Капак); про вирішення питання передачі у власність УТОПіК будинку по вул. Майдан Шептицького, 3 (доповідав голова ради Товариства Василь Тимків); про роль громадськості у збереженні культурної спадщини у підготовці до "Євро–2012" (доповідав заступник голови Ради Володимир Любінець).

На підставі зібраних матеріалів, виступів та обговорення, колегія обласної ради Товариства ухвалила присудити за особистий вклад та багаторічну діяльність по пропаганді і збереженню культурної спадщини України, обласну премію імені Івана Вагилевича за 2009 рік двом активістам Товариства: Давидюку Андрію Зіновійовичу (члену колегії обласної ради Товариства, начальнику відділу охорони культурної спадщини та музейної роботи Івано-Франківської облдержадміністрації) та Штиркалу Ярославу Євгеновичу (активісту Товариства, директору Івано-Франківського краєзнавчого музею, члену постійної експедиції Товариства по дослідженню середньовічних монастирів та фортець області).

В зв'язку із проведенням в Україні "Євро–2012", колегія обласної ради Товариства ухвалила доручити всім міським і районним організаціям УТОПіК області розробити заходи по підготовці до даної події і до 1 лютого 2012 р. їх виконати. В переліку заходів запропоновано: проведення огляду всіх пам’яток обласного центру і селах районів; визначення з потребою проведення поточних ремонтів та благоустрою пам’яток і пам’ятних місць; посадити біля пам’яток зелені насадження. Питання фінансування робіт повинно вирішуватися з міськими, районними та сільськими радами.

Для довідки. Народився І.Вагилевич у сім'ї пароха в с.Ясень, тепер Рожнятівського району Івано-Франківської області. Навчався у Львівській духовній семінарії (1839 р). Брав участь у польських конспіративних організаціях. Один із засновників нової української літератури в Галичині. Співавтор збірок "Зоря" (1835) та "Русалка Дністровая" (1837). Разом з М.Шашкевичем і Я.Головацьким організував "Руську трійцю" (1833). Під час "весни народів" 1848 р. самовільно залишив парафію та виїхав до Львова. Згодом був перекладачем української мови, друкував статті в "Газеті львівській", коригував виступи депутатів Галицького сейму, брав участь у підготовці словника польської мови Лінде. 1862 р. одержав посаду міського архіваріуса, на якій працював до смерті. Помер 10.05.1866 р. у Львові. Основна мовознавча праця "Граматика малоруської мови в Галичині" (1844), інша праця - "Розправа про південно-руську мову" (1843) залишилася у рукописі. Взяв участь у виданні Akta grodzkie i zemskie та Monumenta Poloniae Historica. Писав власні праці, які мають зразкове джерелознавче підґрунтя. Підготував опис дако-романської мови. Збирав і опрацьовував лексичні матеріали для словників, зокрема українсько-німецько-латинського. Етнографічні праці Вагилевича "Гуцули, мешканці Східного Прикарпаття" (1837), "Бойки, русько-слов'янський люд у Галичині" (1839), "Лемки, мешканці Західного Прикарпаття" (1841) містять цінний діалектичний матеріал. З етнографічними працями Вагилевича пов'язується початок наукового вивчення мови і культури Гуцульщини. Автор балад, поезій у прозі, серії статей про українську літературу. Перекладав "Слово о полку Ігоревім" українською і польською мовами, давши науковий коментар. Автор "Заміток о руській літературі" (1848).

Автор: А.Чемеринський, головний спеціаліст управління культури Івано-Франківської ОДА
Обговорити на форумі