Der Standard: Урок, який подала Європі грецька трагедія
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2010-03-19 09:31:06
Спершу сфальшованою статистикою видурити собі членство в єврозоні, а потім за допомогою грошей інших країн-членів порятувати своє фінансове становище. Країни Європейської Валютної Унії роблять на даний момент усе можливе, аби спекатися такого враження. Але факт залишається фактом: Греція стоїть на порозі банкрутства, а передовсім Німеччина змушена вдаватися до мільярдних ін’єкцій. Водночас Берлін не бажає звалювати увесь тягар на свої плечі, тож усім п’ятнадцятьом країнам-членам єврозони доведеться взяти участь в акції солідарності.
Рішення щодо цього буде ухвалено не раніше наступного тижня у колі глав держав та урядів членів Європейської Валютної Унії. До цього часу слід лише з’ясувати всі обставини справи, оскільки, згідно з угодами Європейської Унії, така рятівна фінансова допомога не санкціонована. Тож грецький уряд повинен передовсім продемонструвати, що запровадженні ним заходи економії є серйозною справою, а не забавкою. Міністри фінансів країн-членів ЄУ зволікають з презентацією їхнього спільного плану порятунку також і тому, що тиск проти заходів урізання соціальних програм в Греції стає з кожним днем сильнішим.
Як ризик можна потрактувати й коментар німецького міністра фінансів Вольфґанґа Шойбле [Wolfgang Schäuble], опублікований у газеті Financial Times Deutschland. Політик-християнський демократ стверджує: "Країна-член єврозони, котра виявляється не в стані провести санацію свого державного бюджету, повинна як ultima ratio бути виключеною з Європейської Валютної Унії". При цьому пан Шойбле визнає: "Вигнання однієї країни з Валютної Унії може спричинити ефект доміно. Впаде Греція, то за нею, можливо, полетять Італія та Іспанія".
Хоча ця проблема досить серйозно зачіпає й інші країни єврозони й особливо Німеччину. Адже німецькі банки надали Греції кредитів на 38 мільярдів євро, іспанським підприємцям, державному та місцевим бюджетам ще 191 мільярд, а італійським – 202 мільярди євро. Якщо виникнуть труднощі з поверненням кредитів, то німецький уряд знову опиниться в ситуації, коли комерційні банки від краху доведеться рятувати за допомогою грошей вітчизняних платників податків.
Від падіння Європейської Валютної Унії постраждають таким чином всі без винятку європейські країни, хтось більше – хтось менше. Навіть Австрії не вдасться уникнути цієї долі, навіть якщо мати на увазі, що австрійські банки проявляли більшу активність на східноєвропейському напрямку.
Тож тепер у всій красі проявилися прорахунки Європейської Валютної Унії. Лише координації в рамках Пакту стабільності [Stability and Growth Pact – пакет договорів, спрямованих на гарантування дотримання бюджетної дисципліни країнами єврозони після впровадження єдиної валюти – Z.] виявилося недостатньо, адже санкції за порушення меж дефіциту державного бюджету, як показала практика, не виконують своєї відлякуючої функції .
Колишній федеральний канцлер Німеччини Гельмут Коль [Helmut Kohl] зробив дуже мужній крок, пожертвувавши німецькою маркою на користь євро. Він не втомлювався наголошувати, що Валютна Унія дійсно має сенс лише в рамках політичної унії. Але довести справу до кінця він не зміг ні в європейських країнах-партнерах, ні в себе на батьківщині.
І це вилазить боком сьогодні. Головний урок, який подала нам грецька трагедія такий: Країни-члени єврозони повинні спільно вирішувати й узгоджувати питання, які стосуються податкової, зарплатної, соціальної та грошової політики. Досвід Греції засвідчує: хибні рішення у сфері економічної політики в одній країні можуть мати фатальні наслідки для всіх інших країн-членів. А отже необхідно ще більше відмовитися від національного суверенітету в цьому питанні. І це буде наступним необхідним кроком, на який повинні зважитися голови держав та урядів ЄУ. Інакше небезпека нависне не лише над Валютною Унією, а й над усією Європейською Унією.
Автор: Александра Фьодерль-Шмід [Alexandra Föderl-Schmid]
Назва оригіналу: : Mehr Europa für den Euro
Джерело: Der Standard. 17.03.2010
Зреферував Любко Петренко, Західна аналітична група
Обговорити на форумі
Рішення щодо цього буде ухвалено не раніше наступного тижня у колі глав держав та урядів членів Європейської Валютної Унії. До цього часу слід лише з’ясувати всі обставини справи, оскільки, згідно з угодами Європейської Унії, така рятівна фінансова допомога не санкціонована. Тож грецький уряд повинен передовсім продемонструвати, що запровадженні ним заходи економії є серйозною справою, а не забавкою. Міністри фінансів країн-членів ЄУ зволікають з презентацією їхнього спільного плану порятунку також і тому, що тиск проти заходів урізання соціальних програм в Греції стає з кожним днем сильнішим.
Як ризик можна потрактувати й коментар німецького міністра фінансів Вольфґанґа Шойбле [Wolfgang Schäuble], опублікований у газеті Financial Times Deutschland. Політик-християнський демократ стверджує: "Країна-член єврозони, котра виявляється не в стані провести санацію свого державного бюджету, повинна як ultima ratio бути виключеною з Європейської Валютної Унії". При цьому пан Шойбле визнає: "Вигнання однієї країни з Валютної Унії може спричинити ефект доміно. Впаде Греція, то за нею, можливо, полетять Італія та Іспанія".
Хоча ця проблема досить серйозно зачіпає й інші країни єврозони й особливо Німеччину. Адже німецькі банки надали Греції кредитів на 38 мільярдів євро, іспанським підприємцям, державному та місцевим бюджетам ще 191 мільярд, а італійським – 202 мільярди євро. Якщо виникнуть труднощі з поверненням кредитів, то німецький уряд знову опиниться в ситуації, коли комерційні банки від краху доведеться рятувати за допомогою грошей вітчизняних платників податків.
Від падіння Європейської Валютної Унії постраждають таким чином всі без винятку європейські країни, хтось більше – хтось менше. Навіть Австрії не вдасться уникнути цієї долі, навіть якщо мати на увазі, що австрійські банки проявляли більшу активність на східноєвропейському напрямку.
Тож тепер у всій красі проявилися прорахунки Європейської Валютної Унії. Лише координації в рамках Пакту стабільності [Stability and Growth Pact – пакет договорів, спрямованих на гарантування дотримання бюджетної дисципліни країнами єврозони після впровадження єдиної валюти – Z.] виявилося недостатньо, адже санкції за порушення меж дефіциту державного бюджету, як показала практика, не виконують своєї відлякуючої функції .
Колишній федеральний канцлер Німеччини Гельмут Коль [Helmut Kohl] зробив дуже мужній крок, пожертвувавши німецькою маркою на користь євро. Він не втомлювався наголошувати, що Валютна Унія дійсно має сенс лише в рамках політичної унії. Але довести справу до кінця він не зміг ні в європейських країнах-партнерах, ні в себе на батьківщині.
І це вилазить боком сьогодні. Головний урок, який подала нам грецька трагедія такий: Країни-члени єврозони повинні спільно вирішувати й узгоджувати питання, які стосуються податкової, зарплатної, соціальної та грошової політики. Досвід Греції засвідчує: хибні рішення у сфері економічної політики в одній країні можуть мати фатальні наслідки для всіх інших країн-членів. А отже необхідно ще більше відмовитися від національного суверенітету в цьому питанні. І це буде наступним необхідним кроком, на який повинні зважитися голови держав та урядів ЄУ. Інакше небезпека нависне не лише над Валютною Унією, а й над усією Європейською Унією.
Автор: Александра Фьодерль-Шмід [Alexandra Föderl-Schmid]
Назва оригіналу: : Mehr Europa für den Euro
Джерело: Der Standard. 17.03.2010
Зреферував Любко Петренко, Західна аналітична група
Обговорити на форумі