Місцева преса називає українського бандуриста обличчям Неаполя

Славилася колись Україна лірниками і кобзарями. Народні співці й музики мандрували битими шляхами, розповідаючи про новини й історію краю. Згадавши досвід пращурів, уродженець Буковини, професійний музикант Василь Моргоч також взяв бандуру та й пішов у люди. А кобзарське мистецтво він популяризує далеко від батьківщини – у середньовічних кварталах Неаполя.

Ліричний баритон у супроводі дивного для західних європейців інструмента збирає на центральній площі Плебісциту допитливих мешканців і туристів. Комусь із них українська народна пісня нагадує неаполітанські мотиви, а хтось зацікавлено розглядає екзотичний інструмент.

У Неаполі та околицях музиканта знають під творчим іменем Базіліо Момако. Місцева преса називає його обличчям Неаполя. Творча інтелігенція вважає за престиж запросити бандуриста на творчі вечори, презентації та супроводжувати своєю музикою театральні вистави (за відповідну плату).

Італійська мрія

"Конкретних ідей на початку не було, – каже Василь Моргоч. – Лише мрія – бути реалізованим. Спочатку думалося тільки, як вижити. Згодом з’явилися мрії популяризувати наш інструмент іншим людям. Тепер мені дуже приємно, коли багато італійців знають, що таке бандура".

34-річний Василь Моргоч живе і кобзарює в Італії неповних три роки. До цього випускник Київської консерваторії довгий час співав у чоловічій хоровій капелі імені Ревуцького. Улюблена робота, гастролі за кордоном... Все було б добре, якби не низька зарплата, а згодом і нестримне бажання щось таки змінити у власному житті.

Італія з’явилася у мріях Василя як знаний край світової культури, ліричного співу та мальовничих пейзажів. Як людина творчої професії він один із небагатьох українців на Апеннінах, котрий заробляє на життя виключно своїм фахом. За сприяння місцевої інтелігенції Василь Моргоч записав диск пісень у власному виконанні. У його репертуарі українські, російські народні пісні і кілька власних творів.

"Було багато моментів, коли думав: ну все, більше не можу... Але потім зустрічалися такі люди, завдяки котрим, я розумів, що це мистецтво подобається не тільки мені чи моїм землякам, а також мешканцям іншої держави з іншою культурою. І це мені допомагало долати скрутні періоди", – розповів Радіо Свобода бандурист із Неаполя.

Герой фільму

Музика та історія сучасного мінестрелі настільки зацікавила режисера Даніло Капуто, що він обрав вуличного співця героєм свого короткометражного фільму "Бандурист". "Найбільше мене вразило в історії Василя те, що він дійсно прекрасний музикант, талановита людина і незважаючи на це, в Італії його мистецтво поки не знаходить іншого місця, як на вулиці. Коли митець такого рівня має заробляти на життя, граючи просто неба, – це мене навіяло на роздуми", – сказав режисер Капуто.

Щоб донести до глядача художню ідею, а саме – як реалізувати мрію у важких умовах – автори стрічки вдалися до творчої вигадки. Фільм розповідає про молодого українського музику Базіліо, котрий прибув до Неаполя шукати успіху, але змушений заробляти копійчину, розвозячи по хатах газові балони.

Як зауважив Даніло Капуто, такий досвід спіткає не лише іммігрантів. Багатьом його співвітчизникам також важко самореалізуватися й втілювати у життя власні задуми, навіть живучи на батьківщині. Реальна історія кобзаря Базіліо Момако переконує в тому, що віра і відданість улюбленій справі знаходять ґрунт будь-де.

Автор: Галина ПАГУТЯК, лауреат Шевченківської премії 2010 року за книгу прози "Слуга з Добромиля", Радіо Свобода
Обговорити на форумі