Звільнено директора заповідника "Горгани"
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2010-03-17 04:53:57
Звільнено директора заповідника "Горгани", який пропрацював на посаді понад десять років. Офіційною причиною для звільнення стало невиконання доручення заступника міністра. Втім природозахисники реальною причиною звільнення вважають прокладення дороги у заповіднику.
Що таке Горгани? "Ґорґани" — місцева назва кам’янистих розсипів, від яких і походить назва гірської частини Скибових Карпат — Горгани. На місцевому діалекті слово "ґорґан" означає "великий камінь", або "скеля". Більшість хребтів Горган всипані гіганськими і не дуже кам’яними брилами — ґреготами. Назва "ґрехот" походить від глухого звуку, який виникає під час каменепадів, — "камені ґрехочуть", - говорять місцеві.
Горгани - надзвичайно цінні гірські екосистеми у центральній частині українських Карпат. Вони займають територію Надвірнянського, Солотвинського й Рожнятівського районів Івано-Франківської області та Усть- Чорнянського району Закарпатської області. Аби зберегти та вивчити ці цінні природні комплекси і було створено природний заповідник "Горгани".
За що звільнили директора? У лютому 2010-го року Міністр Філіпчук підписує наказ про звільнення директора заповідника "Горгани" Василя Кисляка. "За порушення трудової дисципліни", - йдеться у наказі.
Начальник Державної служби заповітної справи при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища Петро Гриник каже, що сам неодноразово попереджав пана Кисляка: "Його звільнили за низький рівень організаторських здібностей за ті роки, які він працював. Ми багато зауважень робили. Коли кажеш – а чому немає вивіски "Горгани"? А він каже – краще, щоб не було, щоб люди не знали."
Василь Кисляк вважає наказ незаконним. Адже повторна перевірка, яка, наче-б-то і виявила порушення достатні для звільення, - за словами пана Василя, - взагалі не проводилась. А щодо доручення, то він його виконав, втім це приховали. Тому екс-директор подав оскарження до суду.
Богдан Проць, керівник українського відділення WWF та завідувач лабораторії Державного природознавчого музею Національної академії наук України вважає, що саме дорога стала причиною звільнення директора.
"Міністерство представляє звільнення директора, як невиконання директором його функцій. Чоловік працював вже понад 10 років. Завжди був хороший. Тільки справа зайшла про дорогу - зразу став погано виконувати функції. Раптом почались ретельні перевірки (з метою звільнення). У нас склалося враження, що попередній міністр лобіював інтереси гірськолижного курорту "Буковель", а не захищав священний статус "природного заповідника".
Заповідна дорога. Петро Гриник, з Мінекології каже, що між звільненням директора "Горганів" та майбутнім будівництвом дороги через заподвіник немає жодного зв’язку. Більше того, - каже чиновник, - директор навмисно цю тему зі звільненням пов’язує – аби на посаді залишитись. А дорога, - заявляють у міністерстві, - надзвичайно потрібна – як регіону, так і самому заповіднику: "Той край оживе. Я приїхав – подивився. Боже! Та сам Бог велів, щоб дорога тут була! – каже пан Гриник. - Власник дороги крім дорожного полотна збирається будувати "Візит-центр" для заповідника, а відрізок дороги, що проходитиме через заповідну територію, буде платним. Гроші ж підуть "Горганам".
У Міністерстві показали "Оцінку впливу на навколишнє середовище реконструкції дороги Яремче-Зелена-Бистриця". У документі сказано "...при впровадженні інвестиційного задуму щодо реконструкції та будівництва нової автомобільної дороги Яремче-Зелена-Бистриця, запропонована діяльність не впливатиме на стан природних екосистем як по всій території земельного відводу, так і в межах природного заповідника "Горгани", при умові вирішення питання щодо зміни статусу його функціональних зон". Це означає, що перед тим, як прокладати дорогу, потрібно змінити статус території, де дорога пройде. Адже будувати у заповідній території забороняє закон. Втім, Петро Гриник переконує, що змінювати статус тієї землі не потрібно. За словами чиновника, - ніхто не збирається будувати нову дорогу. Вони "реконструюватимуть стару". Там справді є стара грунтова дорога ще повоєнних часів. Таким чином, - за словами чиновника, - заборона на будівництво у заповідниках не порушується.
Кому потрібна дорога? Власником майбутньої дороги і ініціатором її будівництва є ТОВ"Скорзонера". Це підприємтво, яке володіє гірськолижним курортом "Буковель". Якщо зіставити карту майбутньої дороги і теперішнього курорту Буковель, то виходить, що нова дорога веде саме до нього (див. карту). Втім і це не все. Богдан Проць з українського відділення Фонду охорони природи каже, що вже відомо про плани будівництва курорту Буковель-2, до якого також вестиме нова дорога і який значно перевищуватиме за розмірами вже існуючий: "Обводячи територію запланованого Буковелю-2 на підставі підготовчих експертних робіт, які нещодавно проводились, ми бачимо, що площа є більш ніж удвічі більшою у порівнянні із сучасною, а ще знаходяться якісь розмови про Буковель-3, то це вже наводить на думку – звідки гроші? Є розмови, що це гроші російського походження - Газпром , чому саме тут? Для чого потрібні такі території, коли лижний сезон постійно скорочується? – інші і інші питаня задаються, на які ніхто не дає відповіді. Будівництво (реконструкція) дороги та можливий доступ значної кількості людей до критично важливих територій заповідника несе за собою як порушення законодавства, так і шкоду унікальним природним комплексам та червонокнижним видам тварин та рослин. WWF виступив із ініціативою розвитку сталої природничо-економічної моделі регіону з метою як забезпечення збереження природних цінностей, так і зростання добробуту місцевого населення."
Директор заповідника Горгани Василь Кисляк каже, що він не виступає проти дороги, як такої. Для нього головне – дотримання закону - інакше саме на нього впаде відповідальність за його порушення, як на директора. Адже згідно з природоохоронним законодавством (ст.16 Закону про Природний заповідний фонд) та Положенням про природний заповідник Горгани, на його території заборонена будь-яка господарська діяльність. В тому числі і будівництво доріг.
Ця дорога, по-суті навіть потрібна для регіону, - каже директор заповідника "Горгани", - бо вкладаються кошти і воно дасть подальший розвиток регіону. Але вся проблема в тому, що ніхто не хоче рахуватись з природоохоронним законодавством. Я не можу дати дозвіл чи не дати, бо це не моя компетенція. Це може дати міністерство і тільки після наукового обгрунтування.
Cаме після такої відповіді у заповідник і була направлена перевірка. А згодом у лютому і вийшов наказ про звільнення директора Горганів.
Автор: Роман ВІНТОНІВ, Бі-Бі-Сі
Обговорити на форумі
Що таке Горгани? "Ґорґани" — місцева назва кам’янистих розсипів, від яких і походить назва гірської частини Скибових Карпат — Горгани. На місцевому діалекті слово "ґорґан" означає "великий камінь", або "скеля". Більшість хребтів Горган всипані гіганськими і не дуже кам’яними брилами — ґреготами. Назва "ґрехот" походить від глухого звуку, який виникає під час каменепадів, — "камені ґрехочуть", - говорять місцеві.
Горгани - надзвичайно цінні гірські екосистеми у центральній частині українських Карпат. Вони займають територію Надвірнянського, Солотвинського й Рожнятівського районів Івано-Франківської області та Усть- Чорнянського району Закарпатської області. Аби зберегти та вивчити ці цінні природні комплекси і було створено природний заповідник "Горгани".
За що звільнили директора? У лютому 2010-го року Міністр Філіпчук підписує наказ про звільнення директора заповідника "Горгани" Василя Кисляка. "За порушення трудової дисципліни", - йдеться у наказі.
Начальник Державної служби заповітної справи при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища Петро Гриник каже, що сам неодноразово попереджав пана Кисляка: "Його звільнили за низький рівень організаторських здібностей за ті роки, які він працював. Ми багато зауважень робили. Коли кажеш – а чому немає вивіски "Горгани"? А він каже – краще, щоб не було, щоб люди не знали."
Василь Кисляк вважає наказ незаконним. Адже повторна перевірка, яка, наче-б-то і виявила порушення достатні для звільення, - за словами пана Василя, - взагалі не проводилась. А щодо доручення, то він його виконав, втім це приховали. Тому екс-директор подав оскарження до суду.
Богдан Проць, керівник українського відділення WWF та завідувач лабораторії Державного природознавчого музею Національної академії наук України вважає, що саме дорога стала причиною звільнення директора.
"Міністерство представляє звільнення директора, як невиконання директором його функцій. Чоловік працював вже понад 10 років. Завжди був хороший. Тільки справа зайшла про дорогу - зразу став погано виконувати функції. Раптом почались ретельні перевірки (з метою звільнення). У нас склалося враження, що попередній міністр лобіював інтереси гірськолижного курорту "Буковель", а не захищав священний статус "природного заповідника".
Заповідна дорога. Петро Гриник, з Мінекології каже, що між звільненням директора "Горганів" та майбутнім будівництвом дороги через заподвіник немає жодного зв’язку. Більше того, - каже чиновник, - директор навмисно цю тему зі звільненням пов’язує – аби на посаді залишитись. А дорога, - заявляють у міністерстві, - надзвичайно потрібна – як регіону, так і самому заповіднику: "Той край оживе. Я приїхав – подивився. Боже! Та сам Бог велів, щоб дорога тут була! – каже пан Гриник. - Власник дороги крім дорожного полотна збирається будувати "Візит-центр" для заповідника, а відрізок дороги, що проходитиме через заповідну територію, буде платним. Гроші ж підуть "Горганам".
У Міністерстві показали "Оцінку впливу на навколишнє середовище реконструкції дороги Яремче-Зелена-Бистриця". У документі сказано "...при впровадженні інвестиційного задуму щодо реконструкції та будівництва нової автомобільної дороги Яремче-Зелена-Бистриця, запропонована діяльність не впливатиме на стан природних екосистем як по всій території земельного відводу, так і в межах природного заповідника "Горгани", при умові вирішення питання щодо зміни статусу його функціональних зон". Це означає, що перед тим, як прокладати дорогу, потрібно змінити статус території, де дорога пройде. Адже будувати у заповідній території забороняє закон. Втім, Петро Гриник переконує, що змінювати статус тієї землі не потрібно. За словами чиновника, - ніхто не збирається будувати нову дорогу. Вони "реконструюватимуть стару". Там справді є стара грунтова дорога ще повоєнних часів. Таким чином, - за словами чиновника, - заборона на будівництво у заповідниках не порушується.
Кому потрібна дорога? Власником майбутньої дороги і ініціатором її будівництва є ТОВ"Скорзонера". Це підприємтво, яке володіє гірськолижним курортом "Буковель". Якщо зіставити карту майбутньої дороги і теперішнього курорту Буковель, то виходить, що нова дорога веде саме до нього (див. карту). Втім і це не все. Богдан Проць з українського відділення Фонду охорони природи каже, що вже відомо про плани будівництва курорту Буковель-2, до якого також вестиме нова дорога і який значно перевищуватиме за розмірами вже існуючий: "Обводячи територію запланованого Буковелю-2 на підставі підготовчих експертних робіт, які нещодавно проводились, ми бачимо, що площа є більш ніж удвічі більшою у порівнянні із сучасною, а ще знаходяться якісь розмови про Буковель-3, то це вже наводить на думку – звідки гроші? Є розмови, що це гроші російського походження - Газпром , чому саме тут? Для чого потрібні такі території, коли лижний сезон постійно скорочується? – інші і інші питаня задаються, на які ніхто не дає відповіді. Будівництво (реконструкція) дороги та можливий доступ значної кількості людей до критично важливих територій заповідника несе за собою як порушення законодавства, так і шкоду унікальним природним комплексам та червонокнижним видам тварин та рослин. WWF виступив із ініціативою розвитку сталої природничо-економічної моделі регіону з метою як забезпечення збереження природних цінностей, так і зростання добробуту місцевого населення."
Директор заповідника Горгани Василь Кисляк каже, що він не виступає проти дороги, як такої. Для нього головне – дотримання закону - інакше саме на нього впаде відповідальність за його порушення, як на директора. Адже згідно з природоохоронним законодавством (ст.16 Закону про Природний заповідний фонд) та Положенням про природний заповідник Горгани, на його території заборонена будь-яка господарська діяльність. В тому числі і будівництво доріг.
Ця дорога, по-суті навіть потрібна для регіону, - каже директор заповідника "Горгани", - бо вкладаються кошти і воно дасть подальший розвиток регіону. Але вся проблема в тому, що ніхто не хоче рахуватись з природоохоронним законодавством. Я не можу дати дозвіл чи не дати, бо це не моя компетенція. Це може дати міністерство і тільки після наукового обгрунтування.
Cаме після такої відповіді у заповідник і була направлена перевірка. А згодом у лютому і вийшов наказ про звільнення директора Горганів.
Автор: Роман ВІНТОНІВ, Бі-Бі-Сі
Обговорити на форумі