Призначення Д.Табачника - непродумане кадрове рішення чи свідомий виклик?

Непродумане кадрове рішення чи свідомий виклик? Призначення Дмитра Табачника міністром освіти і науки сколихнуло суспільство, яке – здавалося – не здивуєш уже нічим. Те, що посаду "головного освітянина" в Україні обійняла людина зі скандальною репутацією українофоба, коментують емоційно: "плювок в обличчя нації", "ляпас усьому українству".

Більш спірної кандидатури на роль ідейного опікуна молодого покоління українців справді годі шукати. Адже провідником державної політики в сфері освіти призначений той, хто саму Українську незалежну державу трактує як історичне непорозуміння.

Новий міністр навряд чи зможе прислужитися також програмній меті президента Януковича – пошуку порозуміння між Сходом і Заходом. Професор історії Табачник відомий радикальним відкриттям, згідно з яким Західна Україна – це не Україна. "Галичани практично не мають нічого спільного з народом Великої України", – написав науковець у своїй минулорічній статті "Від Ріббентропа до Майдану" для газети "Известия".

Від приходу в освіту Табачника, який не приховує своїх антиукраїнських поглядів, очікують кардинального обмеження сфери вжитку державної мови та переписування підручників історії, з яких, очевидно, приберуть згадку про Голодомор як геноцид українського народу. Побоюються також, що новий міністр зупинить реформи в освіті, розпочаті минулою владою, – зокрема скасує вступні тести, що обмежили корупцію у вишах.

При цьому Дмитро Табачник має неоднозначну репутацію не лише серед опонентів, але й поміж колег-однопартійців. Регіонал Борис Колесников – нинішній віце-прем"єр в уряді Азарова – свого часу назвав Табачника "дешевим клоуном", а соратниця президента Януковича Ганна Герман присягалася, що Табачника, відомого своїми антиукраїнськими висловлюваннями, не буде в Кабміні.

Так чи інакше, Табачник став найрезонанснішим призначенням в уряді Азарова. Ім"я нового міністра, оголошене з трибуни Верховної Ради 11 березня, опозиція зустріла свистом та вигуками обурення. А вже 12 березня в парламенті зареєстрували вимогу про його відставку – проект подав нашоукраїнець В"ячеслав Кириленко. В Україні тим часом почалися студентські бунти. Акції "Стоп, Табачник!" прокотилися від Херсона до Львова.

Не пускає Табачника в міністерське крісло і Блок Юлії Тимошенко. У вівторок БЮТ оприлюднив відозву з вимогою розглянути питання про відставку на найближчому засіданні парламенту. У своїй відозві бютівці назвали нового міністра освіти "відвертим українофобом з україноненависницькими поглядами" та закликали "зупинити шабаш радикальних антиукраїнських сил".

Натомість заступник глави адміністрації президента Ганна Герман уже заявила: передумов для звільнення новопризначеного міністра нема. До захисту Табачника долучився й новий лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов. "Це ще треба подивитися, чия позиція українська, а чия – антиукраїнська", – заявив регіонал. Як він додав, дехто з тих, хто заявляє про українську позицію, насправді руйнує державу.

А тим часом експерти, розгадуючи загадку одіозного призначення, висувають припущення. Одні кажуть, що Табачника пролобіювала Москва, інші – що він покликаний зіграти роль відволікаючого подразника, "червоної ганчірки", якою вимахують перед носом опозиції.

Версію "московського лобі", яке буцімто відіграло роль у призначенні Табачника, заперечив у розмові з "Голосом Америки" політолог Михайло Погребинський.

"Я непогано знаю контакти Дмитра в Росії, і той рівень, який у нього є, не дає можливості серйозно говорити про лобіювання. Я в це не вірю. Скоріше це лобіювання внутрішньоукраїнське. Хто це міг би бути, я не знаю. Але можу нагадати таке: коли міністр культури в команді екс-президента Ющенка Василь Вовкун на засіданні Кабміну зробив грубе зауваження комусь із міністрів, який говорив російською – тоді все було, так би мовити, нормально і жодної публічної реакції суспільства це не викликало. А от Табачник викликає. Я думаю, що це природна реакція постпомаранчевої епохи. Нічого дивного тут немає. І хоч я багато в чому не поділяю поглядів Табачника, але я думаю, що було б неправильно, якби нова адміністрація не витримала цього тиску. Зняти зараз міністра Табачника – це було б помилкою", – вважає Погребинський.

У тому, що відставки Табачника не вдасться добитись, переконаний також інший експерт Віктор Небоженко. Втім, причину політолог називає іншу: "Вони, звісно ж, не будуть його зараз знімати з тієї простої причини, що на уряд чекають дуже болісні для населення заходи – і підвищення плати за житлово-комунальні послуги, і підвищення пенсійного віку. І оця буря навколо Табачника може відсунути увагу на хибну ціль, "перевести стрілки" з реальних болючих процесів в економіці на віртуальні. Влада розуміє: чим більше говорять про Табачника, тим менше говоритимуть про Януковича та Азарова. Утім, цей відволікаючий маневр діятиме до пори, до часу. Навесні уряд Азарова-Януковича чекають перші студентські виступи, де ставлення до міністра буде всього лише приводом для загального протесту".

Не сподівається на те, що нинішні протести будуть почуті, і відомий правозахисник, радянський дисидент, очільник українського пен-клубу Євген Сверстюк.

"Я думаю, що не лише призначення Табачника, але й усі призначення в новому уряді якоюсь мірою визначають нового президента, його обличчя. Просто у випадку з Табачником найвиразніше проявилася ота інертність в орієнтації на людей позавчорашнього дня. Але ясна річ, що це призначення звучить як виклик українській інтеліґенції. Адже йдеться про фігуру настільки одіозну, що вона вже обросла літературою. Якби видати всі статті, фейлетони і памфлети про Табачника, то вийшла б ціла книжка. Я і сам під впливом його публікацій написав колись есе під назвою "Табачник на службі", що увійшло до моєї книжки "Не мир, а меч". Там образ нинішнього міністра вмонтований в образ гоголівських "Записок сумасшедшего". Що я можу сказати – то є чоловік позавчорашнього дня, який якимсь патологічним чином зорієнтований на імперські цінності", – зауважив Євген Сверстюк у розмові з "Голосом Америки".

Як додав правозахисник, попри всі протести, міністра навряд чи знімуть. За його словами, ця система занадто "залізобетонна", щоб реагувати на виклики суспільства, і це є головна вада нинішнього президента, – вважає Сверстюк.

Автор: Оксана ЛIГОСТОВА, VOA News
Обговорити на форумі