Навчання під час сну – можливе
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2010-03-15 02:59:49
Навчання під час сну – можливе. Науковці це вже довели. Але знання самі собою поглиблюються уві сні тільки тоді, коли людина вчилася упродовж дня.
12-річний Флоріан Гаук, ще коли йому було сім років, інтуїтивно використовував цей метод. "Увечері перед іспитом я переглядав матеріал перед тим, як йти спати. У мене було відчуття, що це допомагає", - каже хлопець, повідомляє Освітній портал. Швейцарський нейробіолог Рето Губер вирішив перевірити, чи у таких випадках йдеться лише про суб'єктивне відчуття, чи це справді спрацьовує. Тож, що відбувається у мозку Флоріана, коли він вчиться і коли спить?
Губер розробив спеціальний тест, щоб дослідити ці процеси. 128 електродів мають передавати інформацію про мозкову активність Флоріана. Спочатку хлопець повинен виконати просте завдання: віртуальним м'ячем влучити у багато цілей. Утім, мишку від комп'ютера запрограмували таким чином, що вона передає команди хлопця з невеличкою, але сталою похибкою. Флоріан у більшості випадків не може влучити в ціль. Утім, згодом, не усвідомлюючи цього, він починає прицілюватися так, що влучає вже набагато краще, тобто прилаштовується до технічної вади.
Результати вимірювання мозкової активності під час цього тесту показують: певна зона мозку Флоріана під час навчання є особливо активною. Рето Губер пояснює, що за рухову активність відповідає моторна зона мозку. Оскільки Флоріан правша, то йдеться про моторну зону лівої півкулі.
Настає вечір, так само з електродами на голові Флоріан йде спати. Поки він спить, прилади фіксують інформацію, яка має або довести, або спростувати зв'язок між сном і навчанням. Під час експерименту Рето Губер переконується, що "саме зони, які використовувалися для навчання, під час сну, так би мовити, "глибше сплять", ніж решта мозку". Такий результат може бути зумовлений різними причинами: "Одна з теорій свідчить, що вивчене під час сну знову "програється" і через це краще засвоюється. Інша гіпотеза базується на тому, що під час сну зайва інформація, отримана за день, стирається, залишаючи лише те, що напередодні увечері було найкраще вивчено", - каже науковець.
Флоріан, незважаючи на шапку з електродів і незвичну ночівлю, добре виспався. Невдовзі після пробудження він вже сидить за комп'ютером. Хлопець знову має влучати в ціль віртуальним м'ячем. Комп'ютерна мишка запрограмована так само, як і напередодні. Але Флоріан відзначає: "Якось все значно простіше, ніж учора". Справді, результати показують, що хлопець частіше влучає в ціль.
Тобто сон, так би мовити, закріпив результати вивченого. Рето Губер під час проведення досліджень з іншими дітьми зібрав докази, що їхні знання і навички після сну покращуються. "Показник поліпшення – між 5 і 20 відсотками", - відзначає науковець. Тож, засвоювати знання під час сну справді можна, але тільки, якщо увечері перед цим добряче повчитися.
Обговорити на форумі
12-річний Флоріан Гаук, ще коли йому було сім років, інтуїтивно використовував цей метод. "Увечері перед іспитом я переглядав матеріал перед тим, як йти спати. У мене було відчуття, що це допомагає", - каже хлопець, повідомляє Освітній портал. Швейцарський нейробіолог Рето Губер вирішив перевірити, чи у таких випадках йдеться лише про суб'єктивне відчуття, чи це справді спрацьовує. Тож, що відбувається у мозку Флоріана, коли він вчиться і коли спить?
Губер розробив спеціальний тест, щоб дослідити ці процеси. 128 електродів мають передавати інформацію про мозкову активність Флоріана. Спочатку хлопець повинен виконати просте завдання: віртуальним м'ячем влучити у багато цілей. Утім, мишку від комп'ютера запрограмували таким чином, що вона передає команди хлопця з невеличкою, але сталою похибкою. Флоріан у більшості випадків не може влучити в ціль. Утім, згодом, не усвідомлюючи цього, він починає прицілюватися так, що влучає вже набагато краще, тобто прилаштовується до технічної вади.
Результати вимірювання мозкової активності під час цього тесту показують: певна зона мозку Флоріана під час навчання є особливо активною. Рето Губер пояснює, що за рухову активність відповідає моторна зона мозку. Оскільки Флоріан правша, то йдеться про моторну зону лівої півкулі.
Настає вечір, так само з електродами на голові Флоріан йде спати. Поки він спить, прилади фіксують інформацію, яка має або довести, або спростувати зв'язок між сном і навчанням. Під час експерименту Рето Губер переконується, що "саме зони, які використовувалися для навчання, під час сну, так би мовити, "глибше сплять", ніж решта мозку". Такий результат може бути зумовлений різними причинами: "Одна з теорій свідчить, що вивчене під час сну знову "програється" і через це краще засвоюється. Інша гіпотеза базується на тому, що під час сну зайва інформація, отримана за день, стирається, залишаючи лише те, що напередодні увечері було найкраще вивчено", - каже науковець.
Флоріан, незважаючи на шапку з електродів і незвичну ночівлю, добре виспався. Невдовзі після пробудження він вже сидить за комп'ютером. Хлопець знову має влучати в ціль віртуальним м'ячем. Комп'ютерна мишка запрограмована так само, як і напередодні. Але Флоріан відзначає: "Якось все значно простіше, ніж учора". Справді, результати показують, що хлопець частіше влучає в ціль.
Тобто сон, так би мовити, закріпив результати вивченого. Рето Губер під час проведення досліджень з іншими дітьми зібрав докази, що їхні знання і навички після сну покращуються. "Показник поліпшення – між 5 і 20 відсотками", - відзначає науковець. Тож, засвоювати знання під час сну справді можна, але тільки, якщо увечері перед цим добряче повчитися.
Обговорити на форумі