друкувати


Наш міністр від здоров’я

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2010-03-13 02:59:22
А недаремно все-таки дійшов колись висновку один спостережливий підданий імператора Франца Йосифа, що австріяки добре надаються до урядування, євреї – до ґешефту, а галицькі русини – природжені ескулапи. Я коли ознайомився зі списком нового українського Кабміну, третина складу якого – вихідці з Донеччини, зразу ж згадав цей майже крилатий вислів. Надіюсь, читач прекрасно усвідомлює, про кого тут ідеться. Ну звісно ж, про нового очільника Міністерства охорони здоров’я Зиновія Митника.

Ще якихось вісім років тому були охочі битись об заклад, що кар’єра голови Івано-Франківської обласної ради Митника як стрімко пішла з коломийських медичних кіл угору, так стрімко й піде назад, на круги, як-то мовиться, своя. Тодішній голова облради, якщо пригадуєте, балотувався в народні депутати України від доволі непопулярного в народі блоку "За ЄДУ". І хоча медична громадськість Коломиї і району на чолі з невтомним профспілковим лідером Яною Зазубик потратила немало зусиль, щоб Зиновій Миколайович сів у крісло парламентарія, кампанія успіху не принесла. Як було народові не повірити куди прогресивнішому кандидатові від "Нашої України"? Тим паче що пан Мойсик вельми переконливо розповідав виборцям про свою нещадну майбутню боротьбу з безробіттям. Я, грозився, нізащо не допущу, щоб у наших селах чоловіки і далі танцювали на весіллях з чоловіками, бо жінки в Італії...

Важко, звичайно, спрогнозувати, наскільки ініціативнішим від Володимира Романовича був би в парламенті Зиновій Миколайович. Зате що можна казати з певністю – і в "Феофанії", практично на посаді заступника міністра МОЗ, він був на своєму місці. Принаймні так вважають ті з коломиян, що зуміли достукатися до Митника і кому він неабияк допоміг як чиновник високого рангу. А таких, хворих і нещасних, у нас, на жаль, достатньо.

Що робитиме міністр Митник, щоб їх ставало менше й менше? Чи наважиться на корінні реформи в галузі, яка сама давно тяжкохвора і якою мало хто з нас, простих смертних, задоволений? Або іншими словами – чи зуміє довести, що галичани здатні бути не лише добрими лікарями, але й урядовцями дуже високого рангу?

Певна річ, з часом хотілося б отримати на поставлені запитання тільки ствердну відповідь. З надією на що й житимемо.

Автор: Дмитро КАРП’ЯК
Обговорити на форумі