В обласному центрі Прикарпаття невідомі особи закликають бити негрів і арабів

"Бий негра, бо стане паном! Бо чюрка вже пан" - такий напис прикрашає стіну одного з будинків поблизу Прикарпатського університету в Івано-Франківську. Віднедавна у транспорті та на стовпах з'явилися ще й наліпки: усміхнене обличчя чорношкірого перекреслене червоним хрестом, а під ним напис "Немає негрів - немає расизму". Що це, побутове хуліганство чи загрозливі вияви расової ненависті? "Галицький кореспондент" з'ясовував, як живеться представникам іншої раси в Івано-Франківську, а також хто і за що готовий карати людей іншого кольору шкіри.

"Чюрками" називають вихідців з арабських країн. Більшість студентів з Близького Сходу навчається у Медичному університеті: 166 йорданців, 87 сирійців, 39 представників Іраку (усього 761 іноземець). Згідно зі статистикою паспортного столу, у місті понад 1010 студентів-іноземців. Чисельність арабів добре помітна в обідню пору, коли центр Івано-Франківська буквально переповнений статними смаглявими молодиками, які щебечуть між собою своїми незрозумілими мовами. Української вони не знають, оскільки навчання у Медичному університеті ведеться англійською або, рідше, російською мовами. "Деколи страшно ходити по місту, особливо ввечері, бо знаємо, що ваші люди нас не люблять, а ми не знаємо української мови. Моїх знайомих минулого року били", - каже 18-річний Арам з Іраку. Разом з колегами вони під час перерви сидять на лавці в центрі міста.

Конфліктів з арабами у місті не бракує. Запальний характер та високе почуття власної гідності представників Близького Сходу часто призводять до сутичок з українцями та з'ясування стосунків між арабами з різних країн. Історії про постійні бійки за участю арабів передаються з уст в уста, проте у Франківському УМВС запевняють - жодної заяви про побиття ні від арабів, ні від українців не надходило. "Можливо, були якісь порушення громадського порядку, бійка, але вони про це не заявляли", - каже начальник Центру зв'язків із громадськістю обласного УМВС Василь Гультайчук. Він радить потерпілим іноземцям подавати заяви до міліції і запевняє, що їх обов'язково розглянуть.

Заклики бити негрів і арабів - це прояви расової ненависті. Як повідомили в Управлінні СБУ в Івано-Франківській області, прояви ксенофобії і расової нетерпимості вони відстежують. "За останніх півроку звернень від іноземців стосовно побиття не було. Можемо констатувати різке зменшення проявів ксенофобії останнім часом. Випадки побиття у 2008-2009 роках були частіші", - запевнили в обласному управлінні СБУ.

Хлопці за правду

Кілька років тому побиття "кольорових" списували на новоз'явлених у місті скінхедів. Франківські скінхеди начебто виступали за очищення міста від чужинців, але на сьогодні про активність цього руху нічого не відомо. Заклики втихомирювати чужинців час від часу лунали також від організацій радикального націоналістичного спрямування, як-от "Патріот України", "Спротив", "Поклик нації". Перших двох, як вдалося з'ясувати, у місті вже не існує. А "Поклик нації" намагання врегулювати стосунки з іноземцями перевів у легальне русло - лідер організації Тарас Боднар став заступником голови створеної за його ж ініціативою Координаційної ради порозуміння з іноземцями при міськвиконкомі. Щоб останнім часом були випадки побиття арабів скінхедами, Тарас Боднар не пригадує.

"Галицькому кореспонденту", натомість, вдалося анонімно поспілкуватися з представником організованої групи молодих людей, які регулярно займаються "вихованням" арабів із застосуванням фізичної сили. Попросту - побиттям. Молодий чоловік, який назвався Богданом, зізнався, що "мочити" арабів разом з колегами вони почали ще 4 роки тому, але особливо активізувалися за останні 2 роки. Просто так, переконує молодик, нікого не б'ють.

"Ми є для того, щоб слідкувати. Ми за іноземцями спостерігаємо, і якщо людина зробила щось неправильне, ми фізично караємо когось одного. А він потім прийде до своїх і розкаже про те, що з ним сталося, вони почнуть аналізувати ситуацію", - розповідає молодик. Передовсім йдеться про повагу, каже хлопець: "Якщо я приходжу до когось додому, то я маю мати повагу до себе і до вас. Колір шкіри не має жодного значення. Просто більшість арабів не поважають ні наше місто, ні його мешканців. Я спілкувався з ними - вони думають, що ми всі тут ніхто, а вони - все".

Дістається арабам від франківських "народних месників" передовсім за неадекватну поведінку у громадських місцях, хамство та неповагу до українських дівчат. Разом з Богданом у покаранні іноземців беруть участь ще кільканадцять молодиків. "Я вважаю себе націоналістом, а ми всі - хлопці за правду", - пояснює наш співрозмовник. Негри, на думку "хлопців за правду", поводяться тихо і спокійно, бо справді приїхали вчитися. Відтак, заклики бити негрів Богдан вважає провокацією проти націоналістів з боку антифашистів. Про існування руху "антифашів" у місті нагадують хіба специфічні хрести на стінах.

Чиє місто?

Передвиборчою провокацією називає вищезгаданий напис та наліпки і Тарас Боднар. Скінхеди, які раніше й справді були досить активні, тепер заспокоїлись, і хто є автором закликів, пан Тарас не знає. Власне для попередження скінхедівського руху й була створена Координаційна рада порозуміння, до якої входять представники УМВС, паспортного столу, СБУ та ще кількох громадських організацій включно з "Покликом нації". Її мета - врегулювання ситуації з іноземцями в Івано-Франківську та залучення їх до громадського життя міста (торік іноземні студенти брали активну участь у святкуванні Дня міста).

Найбільше проблем, за словами Тараса Боднара, створюють вихідці з Сирії та Йорданії: часто перші ініціюють конфлікти з українцями, розгулюють по місту зі зброєю, поводяться дуже нахабно. Йому відомо чимало бійок за участю арабів. "Нещодавно в одному нічному клубі була сутичка між українцями. Підійшли араби і питають, які у вас непонятки, кажіть ми зараз розберемся. "Етот город ітак скоро будєт наш". Зрозуміло, що наші хлопці арабам показали, чиє це місто".

Сирійці і йорданці вчаться здебільшого у Медуніверситеті, але керівництво закладу, вочевидь, закриває очі на порушення дисципліни з боку платоспроможних студентів. Один з численних інцидентів у Медуніверситеті й став причиною створення вищезгаданої комісії, каже Тарас Боднар: "Викладачка цього вузу поскаржилася, що якось на парі в одній з іноземних груп араби повикладали ноги на столи. Один розрізав батон, всередину ковбасу запихає, робить собі хот-дог. Кришками кидає у викладачку. Вона робить йому зауваження. А він їй: "Каза, заткні рот". Другий встав, походив довкола неї, став за спиною і поклав руки їй на груди: "Я би тєбя трахнул". Вона побігла до декана, а їй сказали, мовляв, ти пам'ятаєш, де ти працюєш? На твоє місце є дуже багато претендентів. Закрий рот і дякуй Богу, що маєш цю роботу". Щоправда, на комісії цей випадок представники Медуніверситету заперечили.

Тихіше від трави

У деканаті факультету навчання іноземних студентів ІФНТУНГ про наліпки "Немає негрів - немає расизму" чули. "Це дуже дивно, бо наші африканці дуже миролюбні", - непокоїться працівниця деканату. В ІФНТУНГ навчається 28 вихідців з таких африканських країн, як Конго, Нігерія, Габон, Алжир, Камерун (у Медуніверситеті - майже 60). "Коли з'являються наліпки, то, очевидно, за цим стоїть якась організація", - аналізує ситуацію декан факультету Олександр Кондрат. Він вважає, що міліція мала би звертати увагу на такі факти. Про конфліктні ситуації за участі африканців з ІФНТУНГ йому невідомо: "Вони дуже толерантні, виховані й неагресивні порівняно з іншими іноземцями".

Про те, чи не страшно з іншим кольором шкіри жити в Івано-Франківську, ми запитали у вихідця з Камеруну Жозефа Патріка: "Мені тут дуже добре і комфортно. А расизм є в будь-якій країні, навіть у Камеруні. Але до нормальних людей треба ставитися нормально. У Франківську на нас часто звертають увагу. Деколи почуваєшся як на виставці, і це зрозуміло, бо у вас раніше не було чорних. Але з часом люди звикнуть, як звикли до чорношкірих у Києві чи Одесі". Ходити по місту чи на дискотеки Жозефу Патріку не страшно. Каже, що клімат тут настільки комфортний, що до Франківська навіть переводяться студенти-африканці з інших міст України. Його сусід по квартирі Аду Евсей Жан із Кот-д-Івуару переїхав до нас із Києва, бо там не почувався спокійно. "У Києві до чорних вже звикли. Я ходжу там по вулиці, і на мене ніхто уваги не звертає. Скоро так буде й у Франківську, коли чорношкірих буде більше", - каже Жозеф Патрік.

ІФНТУНГ планує збільшити квоту студентів з Камеруну та Конго.

Автор: Наталка ГОЛОМІДОВА

Голос народу:

- Чи вважаєте ви збільшення кількості представників іншої раси в Івано-Франківську проблемою?

Петро Гречанюк, депутат Івано-Франківської міської ради, голова міської організації Української Народної Партії: Навіть якщо сьогодні іноземці - заробітчани, студенти, нелегальні мігранти - ще не стали гострою проблемою в Україні, це не означає, що ця проблема не постане вже завтра. Тому Україні слід заздалегідь підготувати власне законодавство, врегулювати міграцію, захистити інтереси власних громадян. Адже, як показує нерідко гіркий досвід європейських країн, громади іноземців, особливо представників небілої раси, дуже організовані й часто агресивні, вони вміють захищати власні інтереси так, що й корінне населення позаздрило б.

Тому українській владі слід впровадити жорсткі й чіткі правила співіснування і взаємовигідного діалогу. Хочуть вчитися - нехай платять і вчаться, працювати - нехай платять податки і працюють. Але українські громадяни повинні мати пріоритет і в доступі до вищої освіти, і в працевлаштуванні. Невже в нас забагато інженерів і медиків?

Головне, щоб Україна не стала відстійником для нелегалів. А саме до цього, зокрема, може призвести підписана ще 2 роки тому угода з ЄС про реадмісію, згідно з якою вже з 1 січня цього року Україна зобов'язана приймати всіх нелегальних мігрантів, які перетнули наш кордон на шляху до Євросоюзу. Тепер Європа відсилатиме таких нелегалів в Україну, а ми - за власні гроші - будемо їх утримувати, поки - за власні ж гроші - не відправимо на батьківщину. Єдиний вихід з проблеми, на моє переконання, - посилення східного кордону, який поки що в нас аж надто прозорий.

Наталя, 24 роки, менеджер: Так, це проблема. Бо ці іноземні студенти займають місце наших дітей, які могли би пробитися у виші, якби не ці іноземці. Ті, хто вчиться в медакадемії, не будуть працювати в Україні, а нашій державі потрібні спеціалісти. Якби ще ці іноземці, особливо араби, по-людськи поводилися. Я нічого хорошого про них не чула.

Інна, 23 роки, продавець-консультант: Для мене це не проблема. Я за те, щоб місто розвивалося, більше приїжджало туристів з-за кордону. Може, тоді влада буде більше виділяти гроші на реконструкцію міста. Негри, наскільки я знаю, досить мирні. Про арабів знаю, що багато хто їх не любить, але особисто я нічого не маю проти них.

Андрій, 24 роки, студент ПНУ: Я ставлюся негативно до того, що кількість іноземців у нашому місті щороку зростає. Араби не знають ні української, ні російської мови, їх об'єднує їхня релігія, вони "кучкуються" між собою у замкнене середовище і не соціалізуються. Дуже не хотілося б, щоб у Франківську повторилися події 2-річної давності у Франції. Раптом щось випадково чи невипадково станеться з якимось арабом, і вони всі почнуть "кіпішувати" і ніхто нічого не зможе зробити, бо вони будуть захищені міжнародними правом? Доки квота іноземних студентів буде збільшуватися? Медуніверситет має інтерес лише в грошах чи у вихованні хороших спеціалістів?

Руслан Коцаба, екс-керівник обласної міграційної служби: Ні, не вважаю. Іноземні студенти у нас цілком платоспроможні. З арабами і неграми можуть бути лише проблеми на побутовому рівні. Вони інакші, і тому їх не люблять, здебільшого через наш "галицький рагулізм", який лікується однією поїздкою до Польщі чи іншої країни ЄС. В світі проблеми створюють бідні іноземці, які не мають роботи і провокують криміногенні ситуації. Проблеми у Франківську можуть бути від осетинців та інших іноземців, які торгують у різних ларьочках по місту, переїжджають сюди жити і забирають свої сім'ї. Їхні діти будуть тут жити, але не будуть асимільовані і можуть поповнити криміналітет.

Джерело: Галицький Кореспондент
Обговорити на форумі