М.Маринович: Нинішня політика несумісна з мораллю
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2010-02-19 11:45:37
"Нинішня політика несумісна з мораллю". Такий висновок під час візиту до Рівного висловив правозахисник, публіцист і засновник Української Гельсінської групи Мирослав МАРИНОВИЧ.
Своїм баченням політичної ситуації в Україні засновник Української Гельсінської спілки поділився зі студентами Міжнародного екоміко-гуманітарного університету. На думку Мирослава Мариновича, Віктор Янукович виграв президентські вибори через розчарування виборців у "помаранчевій" команді. Водночас правозахисник занепокоєний останніми подіями у Верховній Раді, яка, за його визначенням, перетворилася на головний ринок країни.
— Як поясните виграш Віктора Януковича на виборах?
— Це не стільки його заслуга, як програш "помаранчевої" команди. На суперництво люди відреагували тотальним розчаруванням. Через багато аморальних моментів, громадяни перестали вірити лозунгам кампанії Юлії Тимошенко. Невдоволення "помаранчевою" командою сильніше, ніж невдоволення Віктором Януковичем на Східній Україні. Він здобув електорат тих, хто дуже вірив "помаранчевим", а потім розчарувався. Головним аргументом для Сходу стало: "Так, я вже не вірю Януковичу, але мене розбирає жах, як подумаю, що буде, коли знову переможе "помаранчева" команда".
— Чого чекати від Президента Віктора Януковича?
— Думаю, нам його посилає Бог, аби зрозуміли, що модель "Ми обрали правильного президента, який все зробить, а ми тим часом пішли у свою хату скраю" — неправильна. Демократія передбачає, що всі громадяни мають займати активну позицію.
— Під час виборчої кампанії Україна поділилася на два табори. Що може об’єднати країну?
— Я вважаю, що помаранчева революція — це духовний скарб. Вона показала, що народ, який живе з великими порушеннями суспільної моралі, за певних обставин може жити ледь не ідеальним життям. Цей досвід ми повинні згадати та зрозуміти, що без солідарності — не дамо собі ради. Мусять знайтися люди, які підуть на жертву, котра спричинить хвилю солідарності. Тоді в Україні настане порядок.
— Чи не скотиться країна до моделі, коли за владу змагатимуться дві сили — БЮТ і ПР?
— Якщо не зміниться моральний стан людей, то ми далі матимемо гризню двох сил. Мене більше лякає, коли вони увійдуть у широку коаліцію, так звану "ширку". Це піднесуть як закінчення суперечок і об’єднання заради інтересів народу, але насправді може обернутися "дерибаном".
— Чи вірите в повторення Майдану?
— Ні, бо чудо завжди унікальне. Якщо воно й повторювалося, то як проплачений фарс. Я вірю в якусь форму солідарного протесту в Україні. Поки не видно його проявів, але це, як правило, стається, коли влада робить велику помилку. Доти українець все мотає на вус і терпить. Коли скажуть: "Народ, як пластилін, що хочеш, то й роби", українець підніметься. Я не можу назвати себе щасливим, коли спостерігаю за цією закономірністю. Адже це свідчить, що українцям незнайома солідарність духу, щоденної праці. Якщо хочемо жити в демократії, то мусимо підтримувати один одного в щоденному бутті. Очевидно, цього треба навчитися на кількох поразках.
Джерело: Рівненський тижневик "ОГО"
Обговорити на форумі
Своїм баченням політичної ситуації в Україні засновник Української Гельсінської спілки поділився зі студентами Міжнародного екоміко-гуманітарного університету. На думку Мирослава Мариновича, Віктор Янукович виграв президентські вибори через розчарування виборців у "помаранчевій" команді. Водночас правозахисник занепокоєний останніми подіями у Верховній Раді, яка, за його визначенням, перетворилася на головний ринок країни.
— Як поясните виграш Віктора Януковича на виборах?
— Це не стільки його заслуга, як програш "помаранчевої" команди. На суперництво люди відреагували тотальним розчаруванням. Через багато аморальних моментів, громадяни перестали вірити лозунгам кампанії Юлії Тимошенко. Невдоволення "помаранчевою" командою сильніше, ніж невдоволення Віктором Януковичем на Східній Україні. Він здобув електорат тих, хто дуже вірив "помаранчевим", а потім розчарувався. Головним аргументом для Сходу стало: "Так, я вже не вірю Януковичу, але мене розбирає жах, як подумаю, що буде, коли знову переможе "помаранчева" команда".
— Чого чекати від Президента Віктора Януковича?
— Думаю, нам його посилає Бог, аби зрозуміли, що модель "Ми обрали правильного президента, який все зробить, а ми тим часом пішли у свою хату скраю" — неправильна. Демократія передбачає, що всі громадяни мають займати активну позицію.
— Під час виборчої кампанії Україна поділилася на два табори. Що може об’єднати країну?
— Я вважаю, що помаранчева революція — це духовний скарб. Вона показала, що народ, який живе з великими порушеннями суспільної моралі, за певних обставин може жити ледь не ідеальним життям. Цей досвід ми повинні згадати та зрозуміти, що без солідарності — не дамо собі ради. Мусять знайтися люди, які підуть на жертву, котра спричинить хвилю солідарності. Тоді в Україні настане порядок.
— Чи не скотиться країна до моделі, коли за владу змагатимуться дві сили — БЮТ і ПР?
— Якщо не зміниться моральний стан людей, то ми далі матимемо гризню двох сил. Мене більше лякає, коли вони увійдуть у широку коаліцію, так звану "ширку". Це піднесуть як закінчення суперечок і об’єднання заради інтересів народу, але насправді може обернутися "дерибаном".
— Чи вірите в повторення Майдану?
— Ні, бо чудо завжди унікальне. Якщо воно й повторювалося, то як проплачений фарс. Я вірю в якусь форму солідарного протесту в Україні. Поки не видно його проявів, але це, як правило, стається, коли влада робить велику помилку. Доти українець все мотає на вус і терпить. Коли скажуть: "Народ, як пластилін, що хочеш, то й роби", українець підніметься. Я не можу назвати себе щасливим, коли спостерігаю за цією закономірністю. Адже це свідчить, що українцям незнайома солідарність духу, щоденної праці. Якщо хочемо жити в демократії, то мусимо підтримувати один одного в щоденному бутті. Очевидно, цього треба навчитися на кількох поразках.
Джерело: Рівненський тижневик "ОГО"
Обговорити на форумі