Путін має ставитися до успіху Януковича з певною обережністю

Financial Times вважає, що Путін має зважити на післявиборчий присмак українських президентських перегонів. Їхні результати для Владіміра Путіна є солодкими, однак російський прем'єр має ставитися з певною обережністю до успіху Віктора Януковича. Той успіх може мати, як стверджує газета, дивний присмак.

Якщо лише трошки полизати або відсьорбнути, здається, що немає нічого такого, що мало б стривожити пана Путіна. Прозахідний Віктор Ющенко зійшов з дистанції ще в першому турі, набравши насилу 5 відсотків голосів. Пан Янукович з усіх головних кандидатів є найбільш дружньо налаштований до Москви, навіть за умови, що його симпатії переважить його залежність від справжніх хазяїв - українських промислових мільярдерів. Хоча це той самий Янукович, якого Москва неприховано підтримувала у 2004, колишній засуджений навряд чи зможе стати кращим другом для колишнього полковника КДБ.

Перемога Януковича також навряд чи призведе до радикальних змін у зовнішній політиці України. Великі зміни настали ще у 2008, коли НАТО вирішив не надавати їй членство, щоб не образити Росію. Для пана Ющенка, який до того вже знав, що і Євросоюз не надасть Україні членства, це був кінець мрії. Відтоді Києву довелося стати на більш збалансований курс - розривати взаємини з Путіним і популяризувати інтеграцію до ЄС.

Та все ж для Путіна тут Є приховані загрози. Найбільшим викликом Помарачевої революції було не те, що Київ може відколотися від Москви і приєднатися до Заходу. Навіть якби так було, в Росії Є потужні інструменти впливу, скажімо, карта сепаратизму в Криму.

Що насправді непокоїло пана Путіна, так це потенційний політичний уплив Помаранчевої революції в самій Росії. Це був демократичний виклик його авторитарним структурам. Після подальших революцій у Грузії і Киргизстані здавалося, що колишній Радянський Союз охопила лібералізація. Однак, потім новий режим у Киргизстані виявився схожим на старий. Грузія дозволила втягти себе у війну, а в Україні запанував хаос. Усе це дозволяло Москві подавати демократію як рейвах.

Але цього разу, пише Financial Times, все може бути інакше. Якщо панові Януковичу вдасться створити стабільність - велике ЯКЩО - і стати на шлях економічного одужання - це ще більше ЯКЩО - панові Путіну буде важче наполягати, що Росії нема чого повчитися в України.

Звісно, це справа не сьогоднішнього дня. Спорадичні протести незадоволених рецесією росіян загальної картини не змінять. Ніхто поради в Києва не просить. Але хтозна - може в майбутньому? Путін і його протеже Мєдвєдєв керують не тоталітарною державою, а авторитарною системою, у якій практично не дозволяється критикувати - навіть опозиції, покликанням якої саме це і є у цивілізованому суспільстві.

Чи зможе Україна одного дня стати прикладом такого "цивілізованого суспільства" хоча б в очах Росії? Завершує запитанням свою статтю Financial Times.

Джерело: Бі-Бі-Сі.
Обговорити на форумі