Цукроварню — на брухт? або Гіркі плоди української "прихватизації"

Пристрасті навколо єдиного в області цукропереробного комплексу не вщухають. Задля відновлення виробництва з ініціативи керівників Городенківського району Василя Ємчука та Богдана Кобилянського проведено розширену нараду з участю керівників відповідних управлінь і відділів, силових структур, контрольних органів, сільськогосподарських підприємств, колишніх працівників заводу, громадськості, а також представників нових власників колишньої цукроварні. Нагадаємо, що такими вони стали, викупивши в АКБ "Форум" потужності підприємства.

Власне навколо цього продажу й розгорілися пристрасті, адже стало відомо, що на завод приїхали представники ЗАТ "АЛ МЕТАЛ" — фірми, з якою пов’язують операції з продажу металу на брухт. Щоправда, перші камені полетіли в город ПП "Троянські гіпси". Страйковий комітет колишніх працівників цукрозаводу у своєму зверненні до районної влади висловлював невдоволення з приводу того, що на території бурякопункту, яку викупило це підприємство, передбачається будівництво переробного підприємства. "Троянські гіпси" своєю назвою зобов’язані урочищу "Трояни" на Тлумаччині, де на родовищі гіпсу здійснюється промислова розробка. ПП "Троянські гіпси" є дочірнім підприємством французької міжнародної компанії "Сен Гобен", європейського лідера з виробництва будівельних матеріалів, у тому числі — на основі гіпсу. На Тлумаччині підприємство завоювало чудову репутацію, виступає спонсором багатьох місцевих заходів та добрих ініціатив. З ним пов’язують також поліпшення інвестиційного клімату району.

Цікаво, що кілька років тому, в 2002—2003 рр., у Городенківському районі такі ж надії пов’язували з будівництвом заводу з виробництва гіпсових сумішей на базі родовища "Печери" на території Глушківської сільської ради. Жодних претензій щодо впливу на довкілля ні місцева громада, ні екологи не мали. Навпаки, в селі очікували створення робочих місць та вагомих надходжень до куцого бюджету сільської ради. Та підприємцям не вдалося виготовити ліцензії на розробку родовища, й про перспективу будівництва потихеньку забули.

Що ж до ПП "Троянські гіпси", то фірма справно сплачує вже орендну плату за землю до міської скарбниці на відміну від сумнозвісного ТКФ ТзОВ "Аверс-93", а це немало — 40 тисяч гривень щорічно на нинішній день та близько 170 тисяч — в недалекій перспективі. Більше того, керівництво підприємства ще 12 січня, тобто задовго до відомих пікетувань, скерувало листа на ім’я міського голови Степана Яворського, в якому, зокрема, йдеться про те, що, "враховуючи прагнення місцевої влади та громадськості щодо відродження багатолітніх традицій вирощування цукрових буряків на теренах району та відновлення цукрової промисловості, ПП "Троянські гіпси" готове, в разі запуску цукрового заводу, сприяти нормальному його функціонуванню, а саме: наданням площ для тимчасового складування цукросировини на основі безкоштовного їх використання, а депутати Городенківської міської ради та представники громадськості міста можуть отримати будь-яку інформацію щодо використання територій. Хочемо тісно співпрацювати з органами місцевого самоврядування, а також розглянути можливість спільного використання інфраструктури і засобів комунікації для нормального функціонування цукрового заводу".

Очевидно, саме з цих причин жодних претензій до представників цього підприємства на згадуваній на початку нараді не було. Натомість дісталося виконавчому директорові та експерту ще одного власника комплексу проданої цукроварні — ЗАТ "АЛ МЕТАЛ". Адже фірма однозначно займатиметься різанням частини виробничих потужностей. Тож, якщо не зупинити бодай на короткий час цей процес, про завод невдовзі можна буде говорити лише в минулому часіѕ Хоча представники названої фірми озвучили плани нових власників створити на базі цукрозаводу підприємство з переробки яловичини і тепличне господарство, створені робочі місця не компенсують втрати. До того ж, чимало питань виникає щодо функціонування очисних споруд цукроварні, так званих відстійників — низки ставків, які тепер також дістали нового власника в особі ЗАТ "АЛ МЕТАЛ". Звинувачення, однак, більше стосувалися колишніх раздів і мали би адресуватися керівництву нині неіснуючої фірми ВКФ ТзОВ "Аверс-93", адже саме завдяки їй завод став заручником банку.

Однак на зібранні йшлося про можливість відновлення виробництва, відповідне звернення від імені районної, міської влади та громадськості вже скеровано ЗАТ "АЛ МЕТАЛ". Хоч надія на розуміння та болі громадськості краю примарна, все ж є сподівання, що фірма, яка має серйозні наміри успішно працювати на теренах району, прислухається до думки органів місцевого самоврядування та людей. Тим часом на 15 лютого знову заплановано місцевий "майдан" на центральній площі Городенки. Якщо мітинг допоможе розв’язати конкретну економічну проблему, це вважатиметься дивом.

Автор: Людмила СТРАЖНИК, Газета "Галичина"
Обговорити на форумі