В Івано-Франківську, за даними ДАІ, зареєстровано 42 тисячі легковиків

Він надає перевагу пересуванню на чотирьох. Це гарантує особливі відчуття і переживання.

В Івано-Франківську, за даними обласного управління Державтоінспекції, зареєстровано 42 тисячі легковиків. Кожен третій дорослий городянин має автомобіль. "Галицький кореспондент" створив узагальнений портрет франківського водія: хто він, на чому їздить, як поводиться на дорозі?

Він - франківець, який має машину. А її має кожен третій дорослий городянин. У Івано-Франківську, за даними обласного управління Державтоінспекції, зареєстровано 42 тисячі легковиків. Потяг до коліс настільки сильний, що у 2003-2004 роках Франківщина тримала першість в Україні за кількістю придбаних авто на душу населення. Тоді купувалися переважно нові автомобілі, здебільшого - у кредит (60% покупок). Незважаючи на заманливі пропозиції 14-ти автосалонів з іномарками, що отаборилися в нашому місті, франківець найчастіше обирав новенькі ВАЗи та ЗАЗи. В останні два роки він отоварюється на б/у авторинку. Пріоритети його не змінилися.

Відтак франківські вулиці запруджені "вазиками". З-поміж 16-ти тисяч цих авто тільки чверть - "семірки" та новіші моделі Lada. Решта - підтоптані "Жигулі": "одинички", "трійки" та "п'ятірки". Наступні у рейтингу франківця "Москвичі" (три тис.), "Запорожці" й "Таврії" (дві з хвостиком) та "Волга" (півтори тисячі). Гоноровий автолюбитель завжди намагається покращити свій статус автовласника. "Міняю Москвич-412 на Nokia-3310", - пропонує в місцевій газеті безкоштовних оголошень.

Серед інших іномарок, які любовно називає "тачилами", франківець найчастіше обирає Daewoo, Volkswagen, Opel, Audi та Mercedes-Benz.

На своїх чотирьох франківець щодня стверджує постулат теорії еволюції, що полягає в боротьбі за виживання, і демонструє найкращі риси характеру. Він спритний: вміє проскочити перехрестя через суцільну лінію просто перед чергою собі подібних. Він бистрий: витискає на Набережній так, що біл-борди зливаються. Він наполегливий: паркується там, де йому треба, а не там, де намальовано. Він жартівник: любить поставити машину упоперек вулиці за метр від тротуару. Не обтяжений упередженнями: підрізає "чайників", затискає "тормозів". За місце під сонцем на вузьких франківських вуличках змагається з водіями автобусів і таксі. За свободу пересування - з пішоходами. А за втілення всіх своїх бажань - із даішниками.

Останні, до речі, попереджають: найближчим часом серйозно перевірятимуть правила безпеки за кермом. Штрафуватимуть за мобільні перемовини та непристебнуті паски. "Досі ми тільки зупиняли і попереджали водіїв, - пояснив Костянтин Кулак, старший інспектор зі зв'язків з громадськістю управління ДАІ в області. - Тепер будемо контролювати".

Свіжа міська легенда з цього приводу. Один франківець, знаючи про перевірки пасків, зупинився на вимогу автоінспектора. Опустив віконечко і, коли патрульний підійшов, дзвінко гавкнув. Правоохоронець відсахнувся. Водій весело заспокоїв: "Я припнутий!" і продемонстрував пристебнутий пасок. Історія закінчилася освідченням на алкоголь і штрафом за надлишкові проміле.

Окрім почуття гумору, франківцю робить честь його галантність. На дорогах, на відміну від громадського транспорту, він тримається від гріха подалі. Люб'язно пропускає даму, яка моргає. Пригальмовує, коли їй треба перелаштуватися. Блимає на знак вдячності, що вона дала дорогу. Мило посміхається, коли та, паркуючись, мне йому крило. І ні пари з уст про її розумові здібності. Так само ні пари з уст, коли доводиться об'їжджати ями, потрапляти у вибоїни, провалюватися в люки, обливати пішоходів бризками з калюж і приймати такі ж бризки на своє лобове. А все тому, що навчений: добрий асфальт на дорозі не валяється. Особливо взимку.

Автор: Катерина КРУТЬ, Галицький Кореспондент
Обговорити на форумі