друкувати


У кризових умовах бюджет особливо "голодний"

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2010-02-11 02:23:25
Реалії кризи, яка й досі не відпустила українську економіку зі своїх міцних "обіймів", — це передусім різке падіння промислового виробництва, значне зниження ділової активності бізнесу. Тоді як фінансування численних державних соціальних програм вимагає щораз більших коштів.

Для голови ДПА в Івано-Франківській області Володимира ПОПОВИЧА та його колег парадокс нинішньої ситуації в тому, що потік надходжень до бюджету відчутно змілів, а податківцям, навпаки, доводять дедалі напруженіші завдання щодо його наповнення. Як же працюють вони в цих умовах, які резерви задіюють для збільшення мобілізації коштів до державної скарбниці?
— Минулий рік був для податківців Прикарпаття як ніколи складним, — каже В. Попович. — Проте вдалося досягти, на мій погляд, добрих результатів. Ми виконали поставлені державою завдання, зібравши у співпраці з платниками всього 2 млрд 579,5 млн грн податків та зборів, сплату яких контролюють органи державної податкової служби (ДПС). із вказаної суми 1 млрд 105 млн грн, що на 44,6 млн більше порівняно з надходженнями 2008-го, надійшло торік до місцевих бюджетів області. Вони додатково отримали 69,6 млн грн, тобто затверджені органами місцевого самоврядування показники виконано на 106,7%.

— Які податки найвагоміше наповнюють Державний та місцеві бюджети?
— Основними джерелами наповнення Державного бюджету торік були: рентна плата за нафту, природний газ та газовий конденсат, якої надійшло 428,2 млн грн, податок на додану вартість — 400,9 млн, акцизний збір — 216,3 млн і податок на прибуток — 201,8 млн грн. У торішніх надходженнях до місцевих бюджетів області найбільша питома вага податку з доходів фізичних осіб — його зібрано 775,2 млн грн, плати за землю — 145,3 млн, єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва — 41,6 млн грн, хоч завдання зі збору цього податку і дещо недовиконано — 98,1%.

— Не секрет, що дехто з підприємців уникає сплати податків або ж намагається, розробивши хитромудрі схеми, занизити свої податкові зобов’язання. Тоді, звісна річ, неодмінно згадуєте, що ви є фіскальною службою, — і вдаєтеся до примусових заходів?
— Дійсно, декотрі суб’єкти господарювання штучно звужують базу їх оподаткування, здійснюють обіг великої частини власних коштів у "тіні". Але й податківці не дрімають. Торік підрозділи податкового контролю юридичних осіб ДПС області провели 1293 документальні перевірки платників і дорахували їм 67,2 млн грн податкових зобов’язань. Зменшено збитки на суму 74 млн грн. 93 суб’єктам підприємництва, які задекларували від’ємне значення об’єкту оподаткування податком на прибуток. Також 63 перевірені підприємства виведено з категорії збиткових, і їм доведеться сплатити 2,5 млн грн податку на прибуток разом зі штрафними санкціями.

— Де ще і в чому шукаєте резерви бюджетних надходжень у цей кризовий час — непростий і для тих, хто збирає податки, і, мабуть, ще більше — для тих, хто їх платить?
— З основних напрацювань податківців краю в 2009-му відзначив би формування податкових паспортів населених пунктів і впровадження регіональної програми "Карпатська зима". Такі паспорти вже складено на 1 січня 2010 р., вони дають змогу реально бачити соціально-економічні особливості кожного села, селища чи міста, а отже, нашій службі на місцях співпрацювати з органами самоврядування задля подальшої легалізації бізнесу та найманої праці — йдеться, зокрема, про сферу туризму, повноту оподаткування земель, використання природних ресурсів.

— Наскільки ефективна для поповнення бюджету "Карпатська зима"?
— Цю регіональну програму ми розпочали торік 15 листопада, завершимо ж її до 1 квітня. Ось зовсім свіжий приклад, що ілюструє практичну користь від "Карпатської зими" для наповнення бюджету. При перевірці підприємця К., який надає у Надвірнянському районі послуги готельні та громадського харчування, працівники підрозділу податкового контролю юридичних осіб обласної ДПА встановили невідповідність сум готівки на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначених у денному звіті реєстратора розрахункових операцій. Не мав підприємець ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами. Тож доведеться йому за допущені порушення вимог чинного законодавства сплатити 5,6 тис. грн фінансових санкцій.

Такі відносно невеликі суми коштів, що їх витягають із "тіні" податківці, струмочками зливаються у потік додаткових надходжень до бюджету, яких завдяки реалізації програми "Карпатська зима" розраховуємо зібрати 15 млн грн. Для цього й відстежуємо ретельно, чи всі суб’єкти господарювання мають відповідні дозвільні документи, чи дотримуються законодавства у сфері туризму та супутніх галузях, порядку ведення обліку товарних запасів, чи повністю відображають в обліку виручку від реалізації товарів та надання послуг.

Свою фіскальну, як ви сказали, роботу ми спрямовуємо на те, аби несумлінні платники надалі повністю сплачували податки до бюджету, аби не залишити їм жодного шансу на спробу ухилитися від сплати податків.

— А як справи зі збором податків на початку 2010-го?
— Не такі веселі, як хотілося б. Схоже, і цей рік буде для прикарпатських податківців не легшим, аніж минулий. Завдання першого місяця 2010-го щодо надходжень до Державного бюджету ми виконали лише на 86% — через відсутність належної бази оподаткування. Цифру 106,8 млн грн довели нам зверху без урахування зниження цін на нафту, а отже, і неминучого зменшення загальної суми рентної плати за цей енергоносій, яку можемо зібрати. Те завдання для області збільшили нинішнього року порівняно з минулим одразу на 12%, хоч експерти прогнозують зростання обсягу промислового виробництва в Україні лише на два відсотки (це після його падіння майже на чверть у 2009-му). А от січневе завдання щодо наповнення місцевих бюджетів ми виконали на 105,7%, мобілізувавши до них 79,6 млн грн.

— Як би Ви коротко підсумували цьогорічні пріоритети в роботі прикарпатських податківців?
— Будемо далі налагоджувати співпрацю із платниками податків, співдіяти з органами державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронними структурами, всіляко сприяючи зростанню добровільної сплати податків і водночас руйнуючи злочинні схеми ухилення від оподаткування. Будемо запобігати незаконному відшкодуванню ПДВ, добиватися зменшення частки тіньового обігу підакцизних товарів, скорочувати податкову заборгованість.

— Володимире Васильовичу, перший квартал року пройде для вашої служби під знаком "податкових жнив", як називають кампанію з декларування доходів громадян. Чи багато наших краян мають подати до ДПі звіти про свої торішні доходи?
— Їх кількість буде на рівні учасників такої ж кампанії торік, коли задекларували свої доходи понад 10 150 громадян. Із них близько 3 700 — ті, хто зобов’язаний був зробити це відповідно до закону. А більшість громадян подала до ДПі декларації, аби одержати податковий кредит — це за умови, якщо людина витратила кошти на навчання чи на усиновлення, на внески благодійним або неприбутковим організаціям, сплатила відсотки за іпотечним кредитом.

З такою метою кожен може і цього року прозвітувати про власні доходи. Обов’язково ж подати декларацію про свій майновий стан й отримані за минулий рік доходи повинні громадяни, котрі отримували їх не від податкових агентів, і ті, хто отримував доходи, з яких протягом року податок не утримувався. Маю на увазі, зокрема, доходи від нерезидентів (іноземні доходи); доходи від здійснення операцій з інвестиційними активами (продаж цінних паперів, корпоративних прав та інше); благодійну допомогу; доходи від надання майна в оренду фізичним особам; доходи у вигляді виграшів у гральних закладах; доходи, отримані від фізичних осіб, які не є суб’єктами підприємницької діяльності; доходи у вигляді спадщини та подарунків; інші доходи, які не були оподатковані протягом року за місцем виплати доходу.

Отож звертаюся до тих наших краян, хто зобов’язаний подати декларацію до податкового органу: не зволікайте з виконанням цього свого конституційного обов’язку, а проявіть високу громадянську свідомість.

Сплачений податок, ставка якого у переважній більшості випадків становить 15% доходу, буде спрямовано на розвиток територіальної громади за місцем проживання декларанта.

Загалом, аналізуючи те, як юридичні та фізичні особи сплачують податки, бачимо, що назріла необхідність подальшого реформування податкового законодавства. Передусім треба прийняти Податковий кодекс, у якому слід обов’язково передбачити можливість залучення до сплати податків тих громадян, котрі мають витрати у значних розмірах.

Автор: Іван ГАВРИЛОВИЧ, Газета "Галичина"
Обговорити на форумі