Мультфільм про Карпати у Швеції

Проблеми збереження рідної мови в іншомовному середовищі - чи не одна з найбільш хвилюючих для представників українського зарубіжжя. У Швеції ситуація ускладнюється ще й розпорошенням українців на території великої країни.

10 років у Швеції існує дитячо-юнацька організація "Джерело", на базі якої працює суботня школа, яка стала першим учасником пілотного проекту "Зроби свій фільм", організованого Міжнародною бібліотекою міста Стокгольм для дітей іммігрантського походження.

"Це проект для дітей, які говорять українською мовою, або лише починають говорити українською мовою. Українські діточки мають зробити коротенький фільм на будь-яку тему зі своїх картинок, або фотографій. Їх розповідь звучатиме українською мовою, а субтитри будуть написані шведською. Для тих, які лише нещодавно почали вивчати українську мову і їм ще важко розмовляти нею, то будуть розповідати історію шведською, а підписи робити українською. Звісно, це будуть коротенькі речення, але дітки дуже стараються",- розповіла Бі-Бі-Сі одна з керівників проекту, співробітниця Міжнародної бібліотеки Ірина Першшон.

"Нам хотілось би довести до дітей розуміння того, що їх рідна мова також може бути мовою спілкування в Швеції – так історію свого фільму вони можуть донести до шведського глядача не лише шведською, а й рідною мовою", - доповнив розповідь колеги бібліотекар Шеріфзаден Реза.

З групою українських дітей працюють троє співробітників Міжнародної бібліотеки, які дуже задоволені своїми юними вихованцями.

Для юної Ганни Ващук заняття цікаві саме тим, що, за її словами, тут можна фантазувати. А діти це люблять.

Фантазії немає меж>. Учням суботньої школи Ганні Ващук і Дмитру Юськіву саме в цей день представник посольства України у Швеції Марина Погребнюк вручила дипломи про перемогу на міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика.

А щодо дитячої фантазії, то, як засвідчують роботи, зроблені в рамках проекту, їй немає меж.

Настя Николаєнко зробила фільм про дух лісу, Богдана Ващук – про Снігуроньку, Іван Яцишин – про Карпати, а Саша Морозова - про день народження улюбленої іграшки.

Швеція гарантує меншинам право розвивати мову. Втім, до проекту залучені і батьки, які до речі працювали з не меншим ентузіазмом, ніж їх діти. Вони дуже важливим вважають проведення таких мовних програм, адже у далекому зарубіжжі рідна мова стає переважно засобом спілкування в у домашньому вжитку.

"Ми співпрацюємо з, так званими, форбундами – державними структурами, які допомагають громадським організаціям. При одному з них ми створили гурток, який і став суботньою школою. Мета наших занять – вивчення української мови, слова, історії України. Шведська держава дає усім меншинам, які живуть у Швеції, право розвивати свої культурні традиції, мову. Це закладено в державній програмі", - розповідає керівник громадської організації "Джерело".

Шведським законодавством про освіту передбачається викладання рідної мови і в школі - одну годину на тиждень – але для цього необхідно мінімум 5 бажаючих.

При офіційному мовному центрі у Стокгольмі з нинішнього навчального року запрацювала вже одна група. А Міжнародна бібліотека окрім дитячих програм, періодично оголошує проекти і для дорослих.

Приміром, з лютого буде відновлено діяльність "Спрок-кафе" – що в перекладі українською означає "мовна кав’ярня". Учасники можуть поспілкуватись українською мовою, почитати літературу. Ірина Першшон каже, що український книжковий фонд бібліотеки поповнюється щорічно. Минулого року були закуплені нові звукові книжки для дітей і дорослих.

Автор: Катерина Любка, Бі-Бі-Сі
Обговорити на форумі