Таких темпів падіння економіки, як торік, Україна не знала з 1990-х
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2010-01-28 06:35:24
Таких темпів падіння економіки, як торік, Україна не знала з 1990-х, уважає колишній міністр фінансів ВікторПинзеник, 55 років.
— Звичайно, є певні тенденції поліпшення ситуації. Але я не робив би поспішних висновків, бо зростання іде від найнижчого рівня падіння. За підсумками року промисловість має спад у 22 відсотки, внутрішній валовий продукт — біля 15 відсотків. Країна може увійти у зростання, але за умови збалансованого бюджету. Бо нестача ресурсів для покриття видатків є постійною небезпекою підключення Нацбанку. Уряд знову вимагає від нього грошей на видатки, тобто на покриття дефіциту, хоча закон прямо забороняє це.
Чим загрожує економіці неухвалення закону про державний бюджет?
— Проект державного бюджету на 2010-й за якістю співставний із торішнім. Він не вирішує наявні проблеми, а творить їх. Краще не мати бюджету, ніж приймати такий. Це більше дисциплінує уряд, змушує його діяти за Бюджетним кодексом. Поданий у парламент проект несе постійну загрозу інфляції й падіння гривні.
Найбільша небезпека в ньому — незбалансованість. Уряд хоче витрачати значно більше коштів, ніж має. Торік перевитрачено 102 мільярди гривень. Цей дефіцит покрили за рахунок втягнення країни в борг. Людям платили гроші, залізаючи в їхні кишені. Основну частину позик уряд брав на внутрішньому ринку — 48 мільярдів під 24–28 відсотків річних. Ззовні запозичено 40 мільярдів гривень. Країна вперше стрімко нарощує державний борг. Внутрішній уже становить 31 відсоток внутрішнього валового продукту. Два роки тому був 12,3 відсотка. Майже 40 відсотків видатків уряд не має чим покрити і знову залазить у борг.
На що уряд тратить запозичені кошти?
— Нема значення, на що. Якщо у родині не вистачає грошей, то починають обмежувати видатки, а не лізти в борг. Бо це не рятує, а лише створює ілюзію добробуту.
На виплату процентів по боргу 2008 року виплатили 3,8 мільярда гривень. Цьогоріч доведеться виплатити 22 мільярди. І це тільки відсотки! Їх будуть платити громадяни. Минулорічна політика уряду обійдеться їм у 18 мільярдів гривень. На армію йде вдвічі менше.
Яка структура боргових зобов’язань України?
— Загальний зовнішній борг досягає майже обсягу ВВП — понад 90 відсотків. Це критична цифра для економіки. До 2008-го основними боржниками були банки і корпоративний сектор, тепер — уряд.
Це критична межа для економіки і гривні?
— Для національної валюти є постійний ризик. Бо починають викручувати руки Нацбанку. Якщо нічого не міняти, то скільки цього року треба позичити? Моя оцінка дефіциту — 150 мільярдів гривень. Крім того, треба виплатити за старими боргами близько 40 мільярдів. Значить, треба позичити 190 мільярдів гривень. Таку суму ніхто не дасть — вона співставна з обсягами держбюджету. Сподіватися на Нацбанк даремно. Ці гроші одразу вплинуть на курс гривні.
Ми наближаємося до дефолту?
— Якщо Україна лізе в борги без перспективи їх скорочень, то це закінчиться неможливістю їх обслуговування. Це не означає, що країна приречена. Ми здатні вийти з цієї ситуації за однієї умови: потрібний чесний діалог із суспільством. Країна має жити по коштах. Торік зробити це було набагато легше. Через три місяці буде важче, але можливо. Іншого способу немає. Боргова дорога ні до чого доброго не приведе.
Державний борг України 280 мільярдів гривень. Якщо нічого не робити, через рік він сягне 430 мільярдів. Кожен українець буде винний біля 10 тисяч гривень.
Як збалансувати фінанси?
— Скоротити видатки. Можливості збільшити доходи незначні. Є речі, які давно можна було врегулювати. Наприклад, так звані спеціальні пенсії. Чому окремі пенсіонери отримують 15–20 тисяч? Чому у 30 років можна вийти на пенсію? Чому пільгами користуються далеко не бідні люди? Чому дотується споживання газу для багатих?
Чи варто запровадити прогресивний прибутковий податок?
— Я не прихильник цього. Ми не отримаємо результату — почнеться втеча від оподаткування. Усі будуть декларувати мінімальні доходи.
Торік в Італії запровадили амністію тіньових доходів. Бюджет отримав п’ять мільярдів євро. Чи можлива така акція в Україні?
— Цей крок може дати результат лише в пакеті з іншими заходами — скасування податкових ”дір”, поліпшення умов для бізнесу, запровадження разового декларування всіх доходів. Також замість контролю за прибутками слід ввести контроль витрат на споживання: придбання нерухомості, автомобілів, покупок вартістю понад 10 чи 20 тисяч гривень. При цьому не люди зобов’язані декларувати покупки, а продавці мають інформувати податкову.
Які золотовалютні резерви має Україна?
— Нині вони перевищують 26 мільярдів доларів. Уряд ними не розпоряджається — тільки Нацбанк. Валютні резерви призначені для покриття платіжного балансу країни — різниці між притоком і відтоком коштів. Другий рік підряд іде великий відтік грошей з України. Ввозимо товарів більше, ніж вивозимо. Зростання курсу долара в останні півтора року — це наслідок негативного платіжного балансу.
Цього року відтік може скласти 25–35 мільярдів доларів. Отже, потрібне зовнішнє інвестування. Але не для покриття дефіциту бюджету, не для проїдання, а для зовнішніх платежів. Це означає, що Україна має знову вийти на співпрацю з Міжнародним валютним фондом — іншого місця, де можна позичити гроші, немає.
Ми ефективно використали позики МВФ?
— Уряд брав кошти на покриття дефіциту бюджету. А значить, гроші йшли на проїдання. Колись ми дійдемо до того, що всі доходи бюджету треба буде віддавати на погашення боргів.
Чи варто чекати покращання економічної ситуації після президентських виборів?
— Це залежить не від виборів. Змінити ситуацію можна завжди. Наскільки це реально — важко сказати. Я хотів би побачити дії нового керівництва. У мене тут більше песимізму, ніж оптимізму. Але життя все одно змусить щось робити — коштів не вистачає. А якщо нічого не робитимуть — будуть політичні зміни.
Хто із двох кандидатів здатен швидше зрозуміти, які потрібні зміни і як їх здійснити?
— Є ілюзії щодо одного з цих кандидатів. Загострення економічної ситуації може стати серйозним чинником, який змусить піти на реформи. Кредити не дадуть без упевненості, що країна виходить із кризи і зможе розрахуватися. Якщо цей чинник не спрацює, я очікую нових виборів.
Автор: Олександр ГУНЬКО, Газета.ua
Обговорити на форумі
— Звичайно, є певні тенденції поліпшення ситуації. Але я не робив би поспішних висновків, бо зростання іде від найнижчого рівня падіння. За підсумками року промисловість має спад у 22 відсотки, внутрішній валовий продукт — біля 15 відсотків. Країна може увійти у зростання, але за умови збалансованого бюджету. Бо нестача ресурсів для покриття видатків є постійною небезпекою підключення Нацбанку. Уряд знову вимагає від нього грошей на видатки, тобто на покриття дефіциту, хоча закон прямо забороняє це.
Чим загрожує економіці неухвалення закону про державний бюджет?
— Проект державного бюджету на 2010-й за якістю співставний із торішнім. Він не вирішує наявні проблеми, а творить їх. Краще не мати бюджету, ніж приймати такий. Це більше дисциплінує уряд, змушує його діяти за Бюджетним кодексом. Поданий у парламент проект несе постійну загрозу інфляції й падіння гривні.
Найбільша небезпека в ньому — незбалансованість. Уряд хоче витрачати значно більше коштів, ніж має. Торік перевитрачено 102 мільярди гривень. Цей дефіцит покрили за рахунок втягнення країни в борг. Людям платили гроші, залізаючи в їхні кишені. Основну частину позик уряд брав на внутрішньому ринку — 48 мільярдів під 24–28 відсотків річних. Ззовні запозичено 40 мільярдів гривень. Країна вперше стрімко нарощує державний борг. Внутрішній уже становить 31 відсоток внутрішнього валового продукту. Два роки тому був 12,3 відсотка. Майже 40 відсотків видатків уряд не має чим покрити і знову залазить у борг.
На що уряд тратить запозичені кошти?
— Нема значення, на що. Якщо у родині не вистачає грошей, то починають обмежувати видатки, а не лізти в борг. Бо це не рятує, а лише створює ілюзію добробуту.
На виплату процентів по боргу 2008 року виплатили 3,8 мільярда гривень. Цьогоріч доведеться виплатити 22 мільярди. І це тільки відсотки! Їх будуть платити громадяни. Минулорічна політика уряду обійдеться їм у 18 мільярдів гривень. На армію йде вдвічі менше.
Яка структура боргових зобов’язань України?
— Загальний зовнішній борг досягає майже обсягу ВВП — понад 90 відсотків. Це критична цифра для економіки. До 2008-го основними боржниками були банки і корпоративний сектор, тепер — уряд.
Це критична межа для економіки і гривні?
— Для національної валюти є постійний ризик. Бо починають викручувати руки Нацбанку. Якщо нічого не міняти, то скільки цього року треба позичити? Моя оцінка дефіциту — 150 мільярдів гривень. Крім того, треба виплатити за старими боргами близько 40 мільярдів. Значить, треба позичити 190 мільярдів гривень. Таку суму ніхто не дасть — вона співставна з обсягами держбюджету. Сподіватися на Нацбанк даремно. Ці гроші одразу вплинуть на курс гривні.
Ми наближаємося до дефолту?
— Якщо Україна лізе в борги без перспективи їх скорочень, то це закінчиться неможливістю їх обслуговування. Це не означає, що країна приречена. Ми здатні вийти з цієї ситуації за однієї умови: потрібний чесний діалог із суспільством. Країна має жити по коштах. Торік зробити це було набагато легше. Через три місяці буде важче, але можливо. Іншого способу немає. Боргова дорога ні до чого доброго не приведе.
Державний борг України 280 мільярдів гривень. Якщо нічого не робити, через рік він сягне 430 мільярдів. Кожен українець буде винний біля 10 тисяч гривень.
Як збалансувати фінанси?
— Скоротити видатки. Можливості збільшити доходи незначні. Є речі, які давно можна було врегулювати. Наприклад, так звані спеціальні пенсії. Чому окремі пенсіонери отримують 15–20 тисяч? Чому у 30 років можна вийти на пенсію? Чому пільгами користуються далеко не бідні люди? Чому дотується споживання газу для багатих?
Чи варто запровадити прогресивний прибутковий податок?
— Я не прихильник цього. Ми не отримаємо результату — почнеться втеча від оподаткування. Усі будуть декларувати мінімальні доходи.
Торік в Італії запровадили амністію тіньових доходів. Бюджет отримав п’ять мільярдів євро. Чи можлива така акція в Україні?
— Цей крок може дати результат лише в пакеті з іншими заходами — скасування податкових ”дір”, поліпшення умов для бізнесу, запровадження разового декларування всіх доходів. Також замість контролю за прибутками слід ввести контроль витрат на споживання: придбання нерухомості, автомобілів, покупок вартістю понад 10 чи 20 тисяч гривень. При цьому не люди зобов’язані декларувати покупки, а продавці мають інформувати податкову.
Які золотовалютні резерви має Україна?
— Нині вони перевищують 26 мільярдів доларів. Уряд ними не розпоряджається — тільки Нацбанк. Валютні резерви призначені для покриття платіжного балансу країни — різниці між притоком і відтоком коштів. Другий рік підряд іде великий відтік грошей з України. Ввозимо товарів більше, ніж вивозимо. Зростання курсу долара в останні півтора року — це наслідок негативного платіжного балансу.
Цього року відтік може скласти 25–35 мільярдів доларів. Отже, потрібне зовнішнє інвестування. Але не для покриття дефіциту бюджету, не для проїдання, а для зовнішніх платежів. Це означає, що Україна має знову вийти на співпрацю з Міжнародним валютним фондом — іншого місця, де можна позичити гроші, немає.
Ми ефективно використали позики МВФ?
— Уряд брав кошти на покриття дефіциту бюджету. А значить, гроші йшли на проїдання. Колись ми дійдемо до того, що всі доходи бюджету треба буде віддавати на погашення боргів.
Чи варто чекати покращання економічної ситуації після президентських виборів?
— Це залежить не від виборів. Змінити ситуацію можна завжди. Наскільки це реально — важко сказати. Я хотів би побачити дії нового керівництва. У мене тут більше песимізму, ніж оптимізму. Але життя все одно змусить щось робити — коштів не вистачає. А якщо нічого не робитимуть — будуть політичні зміни.
Хто із двох кандидатів здатен швидше зрозуміти, які потрібні зміни і як їх здійснити?
— Є ілюзії щодо одного з цих кандидатів. Загострення економічної ситуації може стати серйозним чинником, який змусить піти на реформи. Кредити не дадуть без упевненості, що країна виходить із кризи і зможе розрахуватися. Якщо цей чинник не спрацює, я очікую нових виборів.
Автор: Олександр ГУНЬКО, Газета.ua
Обговорити на форумі