В.Янукович - Ю.Тимошенко: Найбільші розбіжності

Найбільший інтерес і найбільші розбіжності учасники другого туру президентських виборів Віктор Янукович та Юлія Тимошенко виявили у газових питаннях, особливо, треба чи не треба змінювати існуючі газові контракти з російським Газпромом.

Що ж до вугілля, нафти чи атомної енергетики, то тут обидва кандидати мають або схожі позиції, або ж схожі у відсутності конкретної позиції.

Янукович мовчить про АЕС і вугілля. Не зважаючи на те, що половина енергії, яка споживається в Україні, виробляється на АЕС, кандидат на президентську посаду Віктор Янукович майже не згадував про перспективи атомної енергетики.

Досить мало говорив він і про розвиток, здавалося б, ближчої до нього вугільної галузі. Заяви про плани щодо цієї галузі лунали лише у вугледобувних регіонах. Наприклад, під час візиту до Маріуполя Віктор Янукович запропонував замінити імпортний російський газ вітчизняним вугіллям. Утім, те, що ані українські металурги, ані, тим більше, українські хіміки не можуть обходитися без газу, змусило пана Януковича додати, що не вугіллям єдиним буде живитися українська енергетика, але й власним газом, видобуток якого також, на думку лідера регіоналів, треба нарощувати.

Янукович - за консорціум з Росією. Левову частину заяв пана Януковича впродовж останнього року, які стосувалися майбутнього енергетики, було присвячено критиці нових газових контрактів, укладених урядом Юлії Тимошенко, його конкурентки на цих президентських виборах.

Віктор Янукович одразу ж заявив, що ці контракти є "кабальними" для України, бо бюджетоутворюючі металургійні та хімічні підприємства, багато із яких належить соратникам пана Януковича, "не потягнуть" ціни, що визначаються на основі цих контрактів.

Впродовж всього року лідер регіоналів заявляв, що контракти треба переглянути. І завжди ці заяви викликали критичну реакцію Москви.

Проте після другого туру виборів Віктор Янукович не тільки заявив про те, що на посаді президента домагатиметься перегляду контрактів та зниження цін на газ аж до "справедливих" 70 доларів за тисячу кубів, що втричі менше за нинішню ціну, але й додав, що умовою цього може бути створення консорціуму для управління українською газотранспортною системою. Саме ця заява лідера Партії Регіонів нарешті дістала схвальний відгук Газпрому. Але плани пана Януковича не обмежилися лише українською ГТС. Він також заявив, що для зміцнення енергетичної безпеки України Київ домагатиметься участі у таких проектах, як Північний та Південний потоки: "Я буду вносити пропозицію, щоб Україна увійшла до складу консорціуму, який сьогодні будує Північний потік. Ми зробимо таку заявку. Якщо вона буде сприйнята, ми обов’язково увійдемо у цей консорціум, тому що на майбутнє це дасть нам можливість отримувати додаткові доходи бюджету."

Другою тезою заяв Віктора Януковича, що стосувалися майбутнього українських трубопроводів, була критика угод, досягнутих між Києвом та Брюсселем, зокрема, і Меморандум про модернізацію української ГТС.

Він неодноразово наголошував, що намагання модернізувати українські газогони лише зусиллями споживача – Європи та транзитера-України є марними, і що до цього процесу обов’язково треба залучати Росію, як постачальника енергоресурсів: "Від самого початку треба було залучати Росію. Але сталося так, що Росія не була залучена, і ми не повинні повторювати помилку, і коли мова йде про створення газотранспортного консорціуму між Україною та Європейським Союзом, ми вважаємо, що третім обов’язковим учасником повинна бути Росія."

Тимошенко захищає свої угоди. У свою чергу інший кандидат у президенти, прем’єр-міністр Юлія Тимошенко усіляко захищала підписані її урядом нові газові угоди.

Те, що завдяки цим контрактам їй вдалося прибрати з українського газового ринку посередника в особі РосУкрЕнерго, вона вважає одним із своїх найбільших досягнень. А ті, хто критикують угоди, на думку пані Тимошенко, лише прагнуть повернутися до схем, які були в основі роботи РосУкрЕнерго.

Юлія Тимошенко також неодноразово заявляла, що не допустить створення газотранспортного консорціуму, який би контролював діяльність української ГТС, яку вона назвала "національним скарбом."

"Де б я не була – у владі чи в опозиції – я в житті ніколи не допущу приватизацію нашої газотранспортної системи, створення будь-яких міжнародних консорціумів, будь-які зазіхання інших держав на нашу газотранспортну систему, тому що це є наш національний скарб, і він завжди має залишатися державною власністю України."

Тимошенко: зміна пріоритетів. Що ж до інших галузей української енергетики, то тут заяви Юлії Тимошенко були досить парадоксальними.

Ще у лютому минулого року вона заявляла, що базовим енергоносієм в Україні має стати вугілля, а вже у червні йшлося про те, що атомна енергетика має бути "надією, опорою і стратегією" розвитку країни. Крім того, нинішній прем’єр, майже так само, як і її конкурент Віктор Янукович, вважає, що Україна здатна самостійно забезпечити свої потреби у нафті і газі завдяки освоєнню покладів на шельфі Чорного моря.

Загалом, виступаючи перед своїми одно партійцями перед перший туром виборів, Юлія Тимошенко заявила, що енергетична незалежність є основою для свободи України, і назвала її серед своїх пріоритетів разом із "приборканням олігархії" та покращенням індексу людського розвитку.

"Енергетична незалежність залишається сутністю нашої свободи. Україна, я переконана у цьому, може власним видобутком нафти і газу забезпечити всі свої потреби."

Проблеми Нафтогазу. Тим часом спеціальний представник нинішнього президента з міжнародних енергетичних питань Богдан Соколовський каже, що жоден із двох кандидатів на президентську посаду не пропонує рішення найбільш нагальної енергетичної проблеми – як покращити фінансовий стан найбільшої української компанії – Нафтогазу, і убезпечити її від банкрутства.

За словами пана Соколовського, вже до квітня і Нафтогаз, і уряд вичерпають всі можливі джерела покриття дефіциту компанії і розрахунків за імпорт газу. Натомість, незначне підвищення тарифів на транспортування російського газу, про яке говорила Юлія Тимошенко, мало що принесе компанії, а от заяви Віктора Януковича про створення консорціуму взагалі можуть знищити Нафтогаз і позбавити Україну права власності на газопроводи: "Поки що ані Тимошенко, ані Янукович не запропонували конкретної схеми виходу Нафтогазу із фінансової кризи. Тимошенко намагається уникати навіть розмови про проблеми у газовому секторі, а навпаки, апелює до того, що у нас все в порядку. Янукович говорить про те, що треба переглядати ціни у напрямку встановлення "справедливих" цін, але, разом із тим, є певні незрозумілі заяви, коли звучить такий термін, як "консорціум." Тут незрозуміло, про який консорціум ідеться. Говорити про якісь доходи України від ГТС не доводиться через несправедливі тарифи на транспортування. Лише наведу одну цифру: у 2010 році ми маємо отримати трохи більше 3 мільярдів доларів за транзит російського газу українською територією. Із них майже 2 мільярди ми маємо сплатити за технологічний газ, який забезпечить цей транзит. Тобто чистого прибутку виходить мільярд, а якщо порахувати обов’язкові платежі – істотно менше 1 мільярда. Ось і всі прибутки української ГТС. На превеликий жаль, жоден із кандидатів не запропонував ніякого рішення цієї проблеми."

Де брати нафту й ядерне паливо? Крім того, за словами пана Соколовського, кандидати у президенти також нечітко артикулюють свої плани щодо ще одного болючого питання: підвищення цін на газ для населення та комунального сектора, із чи одразу ж доведеться стикнутися будь-якому із них на посаді президента.

Стосовно ж інших галузей енергетики, то тут, на погляд пана Сокольського, відбуватиметься подальше скорочення обсягів російської нафти, яку Україна транспортує своєю територією, при тому, що нафтопровід Одеса-Броди, розрахований на каспійську нафту, також навряд чи запрацює.

В атомній енергетиці експерт очікує згортання переговорів щодо диверсифікації джерел отримання ядерного пального, зокрема, з американською Westinghouse, незалежно від того, хто переможе на президентських виборах.

Автор: Анастасія Зануда, Бі-Бі-Сі
Обговорити на форумі