Забезпечена старість: надія тільки на себе

Хто повірить, що пенсійний фонд поверне людині всі вкладені нею у добровільно-примусово порядку кошти? І після цього українцям будуть розказувати, що "конвертними" зарплатами вони себе обкрадають? Громадяни платять внески не за своє майбутнє, а за сьогодення прокурора і депутата.

Яка організація в Україні з кожним роком стрімко набирає вагу і за своїм впливом на суспільні процеси залишає далеко позаду армію, прокуратуру і суди?

Ця установа оперує сумами в 16% ВВП або еквівалентом 73% доходів держбюджету і володіє персоніфікованою інформацією про фінансовий стан кожної юридичної та фізичної особи.

Ім'я цього "монстра" - Пенсійний фонд. І з кожним роком його вага буде зростати пропорційно до темпів старіння населення.

Українців не може не хвилювати питання діяльності цієї установи у контексті її майбутньої фінансової політики та реформ. Що чекає громадян за лаштунками показових декларацій на кшталт трирівневої пенсійної системи та принципів соціальної справедливості, які реалізуються синхронно з черговими виборами?

Сьогодні в Україні налічується 13,7 мільйона пенсіонерів, кожен з яких отримує в середньому 972 гривні. Щороку їх кількість зростає, і вона зростатиме далі. Одночасно підвищуються і видатки Пенсійного фонду - як завдяки демографічному приросту числа пенсіонерів, так і популістській соціальній політиці уряду.

Так, у 2007 році витрати відомства склали 104,3 мільярда гривень, у 2008 році - 153,8 мільярда гривень, а у 2009 році, за прогнозами, - 164,1 мільярда гривень. Проте самостійно, за рахунок внесків, фонд не може виплачувати пенсії, тому держава спонсорує його, виділяючи з бюджету по 35-40 мільярдів гривень на рік.

Інші суттєві параметри - пенсійний вік та тривалість життя громадян. В Україні пенсійний вік зберігся ще з радянських часів - 60 років для чоловіків та 55 років для жінок, а от середня тривалість життя постійно зменшується.

Наслідки економічної кризи, помножені на катастрофічні демографічні тенденції, ставлять перед урядом та Пенсійним фондом України надскладні питання.

Перманентна боротьба за владу, соціальний популізм та непрофесіоналізм відтерміновують введення пенсійної реформи, початок якої оголосили 2004 року, на невизначений термін. Втім, усі проблеми не вирішить і реформа.

Пенсійна система - це продукт індустріальної епохи початку минулого століття. У той час стрімко зростали міста, будувалися підприємства, збільшувалася кількість молодих працівників. Про майбутні потенційні загрози ніхто не думав.

Що було головним пенсійним фондом раніше? Діти і висока народжуваність. Коли з'явилися гарантовані державою пенсії, зросли якість життя та його тривалість, то потреба у великій кількості дітей для мешканців міст відпала. Тінь пенсійної кризи, побудованої на солідарній системі, нависла над усіма країнами.

Демографічні прогнози передбачають, що до 2030 року навантаження пенсіонерів на працююче населення в розвинутих країнах подвоїться. У державах "великої сімки" прогнозується зростання витрат на пенсії з 6,7 ВВП у 1995 році до 10,7% ВВП у 2030 році. В Україні цей показник сьогодні складає 16% ВВП.

До речі, життя більшості пенсіонерів у США ще гірше, ніж у країнах Західної Європи. Близько 65% пенсіонерів Америки змушені працювати, щоб звести кінці з кінцями, у в деяких штатах вони перебувають за межею бідності.

Раніше нестача пенсії компенсувалася наявністю кредитів. Проте після серпня 2009 року багато американців та переважна більшість пенсіонерів змушені були відмовитися від кредитних послуг та вдовольнятися власними коштами.

Український уряд пропонує реформу пенсійної системи, що передбачає додаткові накопичувальні пенсійні заощадження. Однак система недержавних пенсійних фондів за чотири роки роботи в Україні зібрала лише 612,2 мільйона гривень, що становить менше 1% річних обсягів бюджету Пенсійного фонду.

Усього в Україні 110 недержавних пенсійних фондів. Їх засновниками є понад 200 підприємств, вкладниками - 2 300 компаній. Загальна кількість учасників на кінець 2009 року становила 482 511 осіб, або 2% від усіх працюючих. Але ж хто заснував недержавні пенсійні фонди і хто є їх вкладниками?

У першу чергу, це НБУ, "Укртелеком", "Укрпошта" та Укрексімбанк, тобто ті ж таки державні установи та їх працівники. Це підприємства системи природних монополій, які практикують внески у власні недержавні пенсійні фонди за рахунок їх закладання у собівартість виробленої продукції. Тобто за рахунок споживачів.

Недержавні пенсійні фонди в Україні збиткові. Середня дохідність їх активів від інвестування у 2009 році була на рівні 3,1% річних при інфляції 22,3%. Жоден з НПФ не забезпечив дохідність активів вище рівня інфляції.

У США ситуація не краща. Тамтешні пенсійні фонди втратили за 15 місяців кризи 2 трильйони доларів, або 20% власної ринкової вартості. Багато американців уже попрощалися з планами вийти на пенсію. В інших країнах ситуація доволі схожа.

Періодичні системні кризи світової економіки зводять нанівець будь-які спроби запровадити накопичувальні пенсійні та страхові системи. Цього разу уряд підтримав найбільшу світову страхову компанію AIG, а якщо через п'ять років, під час чергової кризи, не підтримає?

Криза довела: улюблений механізм боротьби з економічними негараздами будь-якого українського уряду - систематичне збільшення фіскального тиску. Те ж саме буде і з пенсіями. Проблему можна вирішувати двома шляхами: збільшувати надходження фонду або зменшувати витрати на пенсії.

У першому випадку можна натиснути на бізнес і збільшити відрахування, а також розширити базу пенсійного збору з купівлі-продажу низки товарів та послуг. Однак більші переваги для Пенсійного фонду полягають у зменшенні пенсійних виплат.

1. Збільшення пенсійного віку.

Пенсійний вік в Україні зростатиме. Держава заборгувала МВФ стільки, що може не тільки збільшити пенсійний вік, а й запровадити рабовласницький лад.

Спочатку безболісно підвищать пенсійний вік для жінок до 60 років. Жінок з 55 до 60 років в Україні - 1,72 мільйона осіб. Середня пенсія - 972 гривні на місяць або 11 664 гривні на рік. Річна економія складає 18,9 мільярда гривень на рік.

Не залишаться поза увагою й чоловіки, для них пенсійний вік поетапно підвищать до 65 років. Це рішення дозволить позбавити виплат 150 тисяч осіб і зекономити за рік 1,7 мільярда гривень. Запровадження такого ж рівня для жінок дасть ще 12,8 мільярда гривень.

Отже, тільки за рахунок збільшення пенсійного віку до європейських стандартів економія Пенсійного фонду складе 40,2 мільярда гривень.

2. Обмеження пенсій для працюючих пенсіонерів.

В Україні 3 мільйони працюючих пенсіонерів. На скільки зменшать їх пенсії? У Литві така корекція склала 2,5-70% залежно розміру зарплати. Якщо зниження сягне 20%, за рік це дозволить акумулювати 8,3 мільярда гривень.

3. Відміна чи скорочення пенсій військовим пенсіонерам, які не досягли пенсійного віку і працюють.

Молода людина у віці 35 років протирає штани, наприклад, в головній конторі СБУ та отримує, крім зарплати, ще й пенсію. Хіба це не маячня? Середній розмір пенсій у військових - 1 702 гривні на місяць. Не досягли 60-річного віку 200 тисяч таких пенсіонерів, тож очікувана економія складе 4,08 мільярда гривень.

4. Скорочення привілейованих пенсій.

Ще можна "потрусити" привілейованих пенсіонерів - суддів та прокурорів. Цій категорії пенсіонерів виплачують у середньому по 2 351 гривні на місяць. До речі, в Україні є люди, які отримують і по 100 тисяч гривень на місяць.

Всього у категорії привілейованих - 1,7 мільйона осіб. Скорочення їх пенсій на 20% дозволить за рік зекономити 9,5 мільярда гривень.

Отже, при реалізації усіх названих схем загальна економія сягне 62,8 мільярда гривень - суми, яка перевищує щорічні вливання у Пенсійний фонд з бюджету. Якщо ж пригадати середню тривалість життя в країні, то вимальовується профіцит.

Схоже, старанний платник у Пенсійний фонд, який помирає відразу після виходу на пенсію, - головна мета державної політики України.

Ще один цікавий аспект: кожен працюючий щомісячно приносить Пенсійному фонду 607 гривень, за 25 років стажу - 182 100 гривень. Фонд, теоретично, позичає ці кошти, тому до цієї суми слід додати банківський відсоток. За 25 років "набіжить" з капіталізацією відсотків близько 716 тисяч гривень.

Поверне ж держава пенсіонеру, якщо той проживе п'ять років після виходу на пенсію, 58 320 гривень, або у 12 разів менше, ніж працівник вніс за життя.

Хто повірить, що державний пенсійний фонд поверне людині всі вкладені нею у добровільно-примусово порядку кошти? І після цього українцям будуть розказувати, що "конвертними" зарплатами вони себе обкрадають? Громадяни платять внески не за своє майбутнє, а за сьогодення прокурора і депутата.

Про трирівневу пенсійну систему ліпше забути. Якщо грошей вистачає, слід вкладати їх в інвестиційні інструменти на зразок нерухомості. Якщо на нерухомість не вистачає, то на депозити у різних банках. А ще краще - вкладати гроші, сили та час у власних дітей - найнадійніший пенсійний фонд за всю історію людства, повідомляє Українська правда.

Обговорити на форумі