Василь Верховинець. Мізунська хореографічна слава

У прикарпатському селі Старий Мізунь Долинського району відбулися урочистості з нагоди 130-річчя від дня народження відомого земляка: хореографа і композитора, диригента й етнографа, актора і педагога, знаного теоретика українського народного танцю Василя Верховинця (справжнє прізвище Костів).

Окрім урочистостей у рідному селі, в Долинській центральній районній бібліотеці відкрили інтернет-виставку "Чародій танцю". Там у віртуальній формі представлено фрагменти життя і творчості Василя Верховинця. Як повідомили у старомізунській сільраді, у 12 років син місцевого дяка Костіва успішно закінчив школу і поїхав вчитися у бурсу при Львівському Ставропігійському інституті. Згодом закінчив учительську семінарію в Самборі. Проте вчителем він пропрацював недовго. У1906 році він став актором Миколи Садовського. Для цього з Галичини він мусив переїхати до Києва.

Будучи прекрасним актором, Василь Верховинець, ще й написав багато хорів, революційних маршів та романсів на слова Л.Українки, І.Франка, О.Олеся, М.Рильського, П.Тичини та інших українських поетів, поставив чимало танців та створив книгу "Теорія українського народного танцю". Це було перше в Україні ґрунтовне дослідження характеру і принципу побудови української народної хореографії.

У 1919-1920-их роках Василь Верховинець проводив активну педагогічну діяльність: викладав у музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка, керував кафедрою мистецтвознавства Полтавського інституту народної освіти, хоровою студією ім. Стеценка при музичному товаристві імені Леонтовича, був керівником хору Харківського драматичного театру. У 1920-1930-их Василя Верховинця кілька разів арештовували. Через безпідставне звинувачення його зрештою розстріляли. Реабілітували митця у 1956-ому році.

Автор: Галина ПЛУГАТОР, Коломия ВЕБ Портал
Фото з архіву
Обговорити на форумі