Новий союз "помаранчевих" або Як зупинити Януковича

Після оголошення результатів другого туру виборів Президента, у якому, найімовірніше, переможе Віктор Янукович, вкрай розсварена "помаранчева" команда може вдатися до ситуативного союзу. Швидко склавши мандати, депутати з парламентської коаліції можуть продовжити політичне життя Ющенка і Тимошенко на найвищих посадах принаймні на 90 днів. А країну залишити без парламенту і бюджету та з двома президентами.

Юрій Луценко – голова Міністерства внутрішніх справ – буде усунутий зі своєї посади. І ще до закінчення президентських виборів. Про це на днях заявили чільні представники Партії регіонів – Борис Колесніков та Нестор Шуфрич. Слідом за головою МВС піде і глава уряду – Юлія Тимошенко, переконані “регіонали”.

Долю керівника Кабміну Шуфрич пропонує вирішити зразу ж після виборів – парламентським голосуванням. Якщо ж у парламенті не набереться необхідних 226 голосів для усунення прем’єра з посади, то розпущений буде сам парламент. Через дострокові вибори, оголошені новообраним президентом Віктором Януковичем. Водночас, партія Януковича вустами своїх очільників, таких як Олександр Лавринович, заперечує можливості працевлаштування чинного Президента Віктора Ющенка при новій владі.

Такі швидкі і різкі заяви ПР створюють підстави для чергового ситуативного союзу Тимошенко і Ющенка задля ускладнення приходу до влади лідера “біло-блакитних”. Тим більше що голова Секретаріату Президента Віра Ульянченко заявила, що Ющенко залишиться Президентом. У свою чергу, після першого туру Тимошенко зазначила, що Янукович не покладе свою руку на Пересопницьке Євангеліє. Чи можливе перше і друге, тим більше одночасно?

Згідно з чинною Конституцією, новобраний Президент починає виконання обов’язків після складення присяги на спеціальному засіданні Верховної Ради. Після цього повноваження попереднього Президента автоматично припиняються.

Однак, в разі відсутності самої Верховної Ради виникає процедурна проблема зі складенням присяги. Тому що відповідного рішення ЦВК, отримання посвідчення Президента і публікації в газеті “Урядовий кур’єр” недостатньо. Президент без присяги в парламенті буде лише напівлегітимним. Відповідно завдання Ющенка і Тимошенко полягає у зникненні самої установи, у якій здійснюється присяга.

Розпуск парламенту в останні шість місяців повноважень чинного Президента не передбачений. Однак, існує й інша норма Конституції, яка суперечить попередній, – що Верховна Рада, у якій є менше 2/3 (300 депутатів) від її конституційного складу (450 депутатів), є неповноважною. Відповідно, завдання “помаранчевих” Президента і прем’єра – дати Верховній Раді "зависнути". Що зробить проблемною інавгурацію Януковича.

Для відстрочення інавгурації лідера “регіоналів” необхідно, щоб у разі його перемоги парламентарі від БЮТ (153 депутат) та НСНУ (71 депутат) негайно склали мандати. Наприклад, 6 лютого. Після того, як вони складуть мандати, Верховна Рада стане неповноважною і Віктор Ющенко, чинний ще Президент, 6 або 7 лютого зможе прийняти указ про проведення дострокових парламентських виборів. Які, в такому разі, мають бути проведені протягом 60 днів з дня опублікування цього указу.

В такому разі Ющенко буде в.о. Президента, а Тимошенко – легітимним прем’єром, без можливості зняти її ще протягом певного терміну – доти, доки не будуть завершені дострокові парламентські вибори і нові депутати не складуть присягу.

Лише після останньої події лідер Партії регіонів зможе повноцінно скласти присягу у стінах ВР. А це має відбутись у ще пізніший термін – протягом 30 днів з для опублікування результатів дострокових парламентських виборів. Сумарно це може дати Ющенкові та Тимошенко до 90 днів додаткової влади.

Хоча для Тимошенко варіант із відстроченням інавгурації Януковича більш вигідний, оскільки для неї дострокові парламентські вибори можуть дати до 90 днів управління країною без парламенту і загрози усунення з посади.

Для Ющенка ж такий сценарій гарантовано дає лише 30 днів перебування на посаді понад визначений термін. Адже в Конституції присутня ще одна – суперечлива – вимога про те, що новий Президент повинен вступити на посаду і приступити до виконання обов’язків протягом 30 днів з моменту обрання.

Шанс відстрочити прихід Януковича до влади може перетворитись в авантюру з небезпечними для її організаторів наслідками в разі недотримання декількох вимог.

Перша з них – це міра готовності парламентарів від БЮТ та НСНУ скласти свої мандати в ситуації, коли в них не буде гарантій потрапити до парламенту на дострокових виборах. БЮТ і “Наша Україна” можуть втратити голоси за рахунок економічної кризи та переходу голосів до “Свободи” й майбутніх виборчих списків Сергія Тігіпка, Арсенія Яценюка та Анатолія Гриценка.

В разі ж якщо депутати з “помаранчевих” фракцій вчинять “колективне харакірі” згідно із вимогами партійної дисципліни, виникає питання, чи голова Верховної Ради Володимир Литвин поставить на розгляд парламенту питання про складення депутатських мандатів? Адже за президентського рейтингу менш ніж у 3% йти на дострокові вибори для нього – самогубство.

В разі ж проходження цього бар’єру Тимошенко і Ющенко змушені будуть подолати ще одну перешкоду – Центральну виборчу комісію. З огляду на те, що ЦВК формувалась за активної участь Партії регіонів, невідомо, чи члени Комісії захочуть “обнулити” виборчі списки БЮТ і НСНУ. І може статися так, що замість чинних депутатів парламенту – “ющенківців” та “тимошенківців” – їх місця займуть “аутсайдери” партійних списків, які не захочуть втрачати свій єдиний шанс у політиці.

В такому разі Ющенкові та Тимошенко загрожує повна втрата контролю над власними фракціями, які, швидше за все, будуть схильні шукати порозуміння з новообраним Президентом Януковичем.

Більш широка загроза пов’язана із ставленням інших держав до такого кроку та реакцією на нього українських виборців. Так, виборці Ющенка можуть позитивно поставитись до подібних дій Президента та прем’єра, з огляду на негативне ставлення до відверто проросійської позиції Януковича.

Однак, кількість прихильників Ющенка є доволі незначною і більшість з них зосереджена в трьох галицьких областях. Та й характер цих виборців не сприяє наданню активної підтримки своєму кандидату у збереженні влади. Особливо, у столиці. Тому вони не можуть стати опорою таких дій на межі закону.

Виборців Тимошенко на порядок більше і їх активність є вищою аніж активність “ющенківців”, але вони зосереджені в тих же областях, жителі яких підтримали Ющенка у 2004 році. Натомість, у південних та східних областях їх небагато.

Через те активні дії прихильників леді Ю на підтримку її кроків будуть сприйняті виключно як вияв розпачу однієї частини країни, але не більше. Тієї частини, яка програла і не хоче з цим програшем змиритись. Врешті-решт, для глави уряду зараз лише б “день простояти та ніч протриматись”. Тому якби вона змогла домовитись із новим переможцем виборів, керовані нею виборці швидко згорнули б свою активність.

Натомість виборці Януковича та інших проросійськи налаштованих кандидатів сприймуть спробу відстрочити інавгурацію лідера Партії регіонів різко негативно. Саме через відчуття того, що в них відбирають перемогу. Власне, в такому випадку Україна і зможе побачити перші спонтанні, а не наперед проплачені, акції протесту проросійського, “синьо-білого” електорату.

Однак, більш важливою в такому разі буде навіть не реакція пересічних виборців Віктора Януковича, а реакція депутатів місцевих рад, чиновників та “силовиків” з південних та східних областей. Власне їх відмова виконувати рішення Тимошенко як глави уряду та Ющенка як в. о. Президента і, навпаки, готовність негайно виконувати рішення лідера “регіоналів” як глави держави, може поставити країну на межу реального розколу. З усіма можливими наслідками.

Причому єдиний мирний вихід для лідерів “помаранчевих” в такому разі – якщо вони хочуть зберегти єдність країни – лише один: передати реальні важелі управління Януковичу. Що для Тимошенко буде “самогубством”.

Неоднозначною буде і реакція інших держав на спроби усунути Януковича від влади. Так, керівництво Росії, швидше за все, засудить ці кроки і заявить, що матиме справу лише з Януковичем як із законно обраним Президентом України.

Окремі політичні та військові кола в державах Заходу, настроєні проти посилення впливу Росії, мовчазно підтримають дії “помаранчевих” лідерів, однак до жодних реальних кроків вдаватись не будуть, оскільки сил і засобів для цього у них не має.

Джордж Буш-молодший вже екс-президент, а у США зараз перебуває при владі керівництво, налаштоване на “розрядку” у стосунках з Путіним та Медведєвим. Керівництво ЄС і його провідних держав взагалі налаштоване на тісну співпрацю з РФ.

Тому єдиною метою Євросоюзу буде забезпечити відсутність проблем на своєму східному кордоні та мирну передачу влади в Україні. Що, офіційно, і є однією з вимог західних спостерігачів до демократичних виборів. Тому офіційною позицією всіх держав Заходу в цій ситуації буде одне – здійснення цивілізованої передачі влади після завершення повноважень Ющенка.

Автор: Юрій ТИШКУН , Новинар
Обговорити на форумі