Вибори на Прикарпатті: театр переглянув першу партію
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2010-01-19 07:29:44
Перший тур президентських виборів відбувся. І хоча ЦВК ще не оприлюднила остаточні результати голосування, однак 100 % опрацювання протоколів, що надійшли з виборчих комісій Івано-Франківської області дає можливість зробити певні проміжні висновки.
Перш за все хотілося б відзначити те, що якихось значних фактів фальсифікацій в регіоні, які б вплинули на результати голосування, виявлено не було, а тому є всі підстави стверджувати, що вибори відбулися, відбулися доволі чесно, прозоро і громадяни скористалися конституційним правом свободи вибору. З цим згідні як переважна більшість довірених осіб та штабів кандидатів у Президенти України, так і вітчизняні й іноземні фахівці, експерти та офіційні спостерігачі, які спостерігали за перебігом голосування. Звичайно, деякі з них звертають увагу на ті чи інші спроби фальсифікацій, однак в цілому погоджуються, що вони практично не вплинули на кінцевий результат.
Якщо ж вести мову про найбільш характерні порушення, що були допущені в день голосування, то можна назвати такі як: спроби винесення бюлетенів з дільниць; спроби вкидання кількох бюлетенів у скриньку однією особою; наявність заяв для голосування на дому, написаних "мертвими душами"; відсутність чи недостовірність даних щодо доволі значної частини виборців у списках для голосування, що спричинило певне заниження показника явки виборців; доволі значна кількість випадків включення комісіями виборців до списків прямо на дільницях, незважаючи на рішення суду, яке було прийнято безпосередньо напередодні дня голосування і забороняло відповідні дії; наявність випадків, особливо у сільській місцевості, коли одна особа здійснювала голосування не лише за себе, а й за членів своєї сім'ї, що з різних причин були відсутніми.
Однак, хотілося б ще раз наголосити, що дані порушення не мали системного характеру, масового поширення й відповідно –– не вплинули на загальну картину волевиявлення. Міжнародна місія зі спостереження на виборах у своєму попередньому звіті зазначає, що перший тур президентських виборів в Україні пройшов у відповідності до більшості міжнародних стандартів, зобов'язань, взятих у рамках ОБСЄ та Ради Європи й свідчать про повагу до громадянських і політичних прав громадян. Проведення чесних та прозорих виборів, принаймні першого їх етапу, свідчить про ті якісні зрушення, які все ж таки відбулися в суспільстві внаслідок помаранчевої революції.
Явка виборців на даних виборах склала 774, 147 тис. осіб, що становить 69, 94 % від загальної кількості виборців регіону. Попри те, що Прикарпаття традиційно активно бере участь у виборах й даний показник трішки переважає всеукраїнський (66,76% станом на 00:20, 19 січня), у порівнянні з першим туром президентських виборів 2004 року, явка виборців доволі суттєво скоротилася. Так, цього разу в голосуванні взяло участь на 91,003 тис. менше осіб, що складає близько 10 %. Можна зробити висновок, що попри природні процеси зміни кількості населення, серед населення існує доволі значна, хоча й не критична, кількість тих, хто розчарувався й вирішив не взяти участь у голосуванні на противагу, тим, хто попри таке ж розчарування, таки прийшов на дільниці.
Зросла у порівнянні з 2004 роком й кількість тих, хто не підтримав жодного з кандидатів. Так, у 2004 році даний показник складав 0,36%, у 2010 р. ж – 1,78%. Незважаючи на те, що ці дані є нижчими від загальноукраїнських (2,2%), можна припустити, що в ситуації, коли в суспільстві домінують відчуття втоми, зокрема від незмінних облич одних й тих же кандидатів, від нереалізованих обіцянок, в критичний момент здійснення вибору виборець все ще керується принципом "меншого зла", "кращого серед гірших", що пояснюється певними психологічними особливостями.
Стосовно самих здобутків кандидатів, то тут також, попри певну прогнозованість, не обійшлось без своєрідних сюрпризів. Розпочнемо з кандидатів, які в нашій області набрали найменше голосів. Так, О. Рябоконь (0,02%), О. Пабат (0,03%), С. Ратушняк (0,06%), М. Бродський (0,06%), І. Богословська (0,06%), О. Мороз (0,2%), В. Противсіх (0,27%) та Ю. Костенко (0,34%) на всіх спромоглися набрати аж 1,1% голосів виборців. Якщо для переважної більшості із перерахованих кандидатів такі показники є доволі прогнозованими, то для Ю. Костенка дані голосування можна вважати відверто провальними. Доволі активна й фінансово затратна кампанія кандидата не дала очікуваних результатів. Навіть той факт, що до лав УНП входить чинний мер Івано-Франківська В. Анушкевичус, як бачимо, не забезпечило суттєвого відсотка голосів. Хоча, можливо, і навпаки!?! Водночас, надзвичайно малий показник О. Мороза свідчить про поступовий відхід даного кандидата у "політичне небуття". Якщо в 2004 році, попри всю специфіку тих виборів, головний соціаліст держави й не набрав значної кількості голосів, однак все ж таки користувався в суспільстві певною підтримкою, авторитетом й повагою, то в 2010 році ми спостерігаємо нівелювання й цього.
Ще 2% разом набрали інші три кандидати – Л.Супрун (0,54%), П.Симоненко (0,58%) та А.Гриценко (1%). Суспільство не відгукнулось на мету Л. Супрун й добробут країни прийдеться реалізовувати комусь іншому. Закономірним є й результат П. Симоненка, кандидата, який йшов президенти, попри те, що очолювана ним політична сила виступає за ліквідацію інституту президентства як такого. Втілення ж у реальність заяв лідерів Блоку лівих сил на прес-конференції у обласному центрі про те, що вони на чолі з П. Симоненком претендують на всю повноту влади в Україні, доведеться відкласти на невизначений термін. Тим паче, що рівень підтримки кандидата зменшується не лише в Івано-Франківській області, але й по Україні загалом. "Перший непрохідний" А. Гриценко стати першим так і не зумів. Однак, навпроти його прізвища одиничка таки значиться – на жаль, характеризує вона рівень підтримки даного кандидата в області. Даний результат не надто суттєво відрізняється й від загальноукраїнського, який становить 1,2% й красномовно свідчить про непрохідність кандидата, попри всі зусилля, які в цілому й заслуговують на повагу.
Відверто розчарованим результатами голосування скоріш за все й обласний штаб В.Литвина. Як бачимо, країні Литвин не надто потрібен. Служити ж людям вірою і правдою можна й не будучи Президентом України. 1,06% в області і близько 2,35% по Україні яскраве тому підтвердження. Не дивно, що з уст наближених до Литвина людей, попри відсутність ще офіційних результатів голосування, вже можна почути висловлювання про невизнання даних виборів. В цьому не варто було й сумніватися, адже кошти на кампанію були затрачені колосальні, а результат у підсумку є близьким до нуля. Невже "золота акція" перейде в подальшому до когось іншого?
Найбільше шансів на це, виходячи з поточних результатів, у С.Тігіпка. Принаймні 13,05% і підсумкове третє місце є непоганим плацдармом для цього. Саме С. Тігіпко став тим "першим непрохідним", про якого постійно вів мову А.Гриценко. На Івано-Франківщині результати С. Тігіпка не є настільки значними, однак 4,36% є доволі хорошим результатом для політика, про якого ще до літа пересічний виборець практично не знав нічого. Кампанію кандидата взагалі можна розцінювати як поки що найбільш вдалу. Його команді вдалося знівелювати весь негатив, що був пов'язаний із кандидатом після 2004 року, і майстерно подати всі його позитивні сторони, створивши кандидату імідж фахівця, справжнього мужчини, який знає як боротися із кризою.
Неоднозначним є результат О.Тягнибока. В Івано-Франківській області він набрав 4,95%, поступившись у результаті і А.Яценюку, і В.Януковичу. Водночас, Івано-Франківська область стала другою після Львівщини, яка віддала за даного кандидата найбільшу кількість голосів. Загальнонаціональний ж результат кандидата становить лише 1,43%. Попри доволі значну популярність ВО "Свобода" на Західній Україні, отримані О.Тягнибоком результати зумовлені багатьма причинами. Однією з головних є те, що, попри всю налаштованість, в команді кандидата скоріш за все прекрасно усвідомлювали, що їх кандидат буде мати доволі незначні шанси на вихід у другий тур. На жаль, а можливо й на щастя, підтримка ВО "Свобода" у суспільстві обумовлена не єдиним особистим рейтингом О. Тягнибока, а спирається й на доволі чітку програму. Окрім цього, певний відсоток підтримки було втрачено внаслідок доволі значної розпорошеності кандидатів, які в минулому були однією командою. Таким чином, дану кампанію можна розцінювати як своєрідний поступовий вступ й підготовка до місцевих й можливих парламентських виборів.
Доволі хороший результат отримав й А.Яценюк. Він із 13,8% впевнено зайняв на Прикарпатті третє місце, розмістившись одразу після Ю. Тимошенко та В. Ющенка. Попри непогані результати, які було досягнуто командою в Івано-Франківській та Чернівецькій областях, загальнонаціональний результат кандидата менший практично вдвоє й становить близько 6,95%, що на фоні літнього рейтингу політика можна розцінити як відвертий провал. Негативні аспекти кампанії й лозунгів кандидата були відображені у статті "Особливості президентської кампанії на Прикарпатті". На жаль, змушені констатувати, що в цілому А. Яценюк не зміг стати реальною альтернативою політикам, що представляли національно-демократичні сили. Що ж на помилках вчаться й будемо сподіватися, що їх буде враховано у майбутньому, яке в політика безумовно є.
25,09% здобув в Івано-Франківській області чинний на разі Президент України В.Ющенко. Однак навіть такий результат не дозволив кандидату обійти Ю. Тимошенко. Попри традиційно значну підтримку в Західній Україні загальноукраїнський рейтинг кандидата склав близько 5,45%. Даний результат сприйняли хоча й з певним розчаруванням, однак доволі стримано, зауваживши зокрема, що проведення чесних та прозорих виборів є ще одним свідченням результату діяльності В. Ющенка на посту Президента України, а усі подальші дії будуть визначені на політраді партії.
У другий тур ж доволі прогнозовано вийшли В. Янукович (≈35,36%) та Ю.Тимошенко (≈25,02%). В Івано-Франківській області їх результати відрізняються кардинально. Якщо Ю. Тимошенко, здобувши перемогу в кожному з округів, набрала в цілому 38,98% голосів виборців, то В. Янукович –лише скромних 5,11%. При цьому відрив Ю. Тимошенко від найближчого конкурента склав майже 14%. Цікаво, що якщо додати рейтинги в Івано-Франківській області всіх кандидатів, які в 2004 році тією чи іншою мірою підтримували В. Ющенка, то отримаємо в сумі ≈85%, що лише на 4% нижче показника, який отримав в результаті голосування тоді В. Ющенко. Водночас, рейтинг В. Януковича хоча й зріс, однак несуттєво – лише на 0,64%.
Цілком зрозуміло, що команда Тимошенко намагатиметься зібрати якомога більше "помаранчевих" голосів й не допустити збільшення рейтингу свого головного конкурента. Про це вона вже встигла заявити на брифінгу у своєму штабі одразу після виборів: "Я розумію тих, хто голосував за Тігіпка і Яценюка – вони хочуть змін. Я зможу їм забезпечити ті зміни, які вони очікують в країні. Я розумію тих, хто голосував за Ющенка – вони хочуть, щоб Україна як незалежна суверенна держава, як європейська держава була і відбулася саме таким чином, що вже ніякого зворотнього процесу вспять історії не відбулося. Всім, хто голосував за Ющенка, я забезпечу саме такий розвиток України" (www.pravda.com.uа). В штабі Януковича завдання протилежне – не допустити суттєвого примноження рейтингу Тимошенко й по мірі можливого забезпечити хоча б якесь зростання свого, адже, хоча й категоричного обурення, яке було характерним стосовно кандидата в минулому, наразі серед населення області не спостерігається, однак певне несприйняття його як політика ще залишається. Що ж чекаємо на робочий візит В. Януковича на Прикарпаття й сподіваємося, що він буде більш тривалим, ніж попередній. Як би там не було, попри доволі незначну кількість виборців, Івано-Франківська область по-своєму важлива для кожного із кандидатів, тим паче в ситуації, коли кожний голос, відданий за чи проти, може вирішити подальшу долю країни як мінімум на найближчих п'ять років.
Виборча кампанія перейшла в наступний етап. Він обіцяє бути більш цілеспрямованим, динамічним та цікавим, адже залишилось лише два кандидати, різниця в рейтингах між якими є доволі значною. Часу ж не так багато... Настає етап переговорів, домовленостей, різноманітних дискусій й, безумовно, брудних технологій. Шоу обіцяє бути цікавим.
Автор: Ігор ДЕБЕНКО, політолог, м.Івано-Франківськ
Обговорити на форумі
Перш за все хотілося б відзначити те, що якихось значних фактів фальсифікацій в регіоні, які б вплинули на результати голосування, виявлено не було, а тому є всі підстави стверджувати, що вибори відбулися, відбулися доволі чесно, прозоро і громадяни скористалися конституційним правом свободи вибору. З цим згідні як переважна більшість довірених осіб та штабів кандидатів у Президенти України, так і вітчизняні й іноземні фахівці, експерти та офіційні спостерігачі, які спостерігали за перебігом голосування. Звичайно, деякі з них звертають увагу на ті чи інші спроби фальсифікацій, однак в цілому погоджуються, що вони практично не вплинули на кінцевий результат.
Якщо ж вести мову про найбільш характерні порушення, що були допущені в день голосування, то можна назвати такі як: спроби винесення бюлетенів з дільниць; спроби вкидання кількох бюлетенів у скриньку однією особою; наявність заяв для голосування на дому, написаних "мертвими душами"; відсутність чи недостовірність даних щодо доволі значної частини виборців у списках для голосування, що спричинило певне заниження показника явки виборців; доволі значна кількість випадків включення комісіями виборців до списків прямо на дільницях, незважаючи на рішення суду, яке було прийнято безпосередньо напередодні дня голосування і забороняло відповідні дії; наявність випадків, особливо у сільській місцевості, коли одна особа здійснювала голосування не лише за себе, а й за членів своєї сім'ї, що з різних причин були відсутніми.
Однак, хотілося б ще раз наголосити, що дані порушення не мали системного характеру, масового поширення й відповідно –– не вплинули на загальну картину волевиявлення. Міжнародна місія зі спостереження на виборах у своєму попередньому звіті зазначає, що перший тур президентських виборів в Україні пройшов у відповідності до більшості міжнародних стандартів, зобов'язань, взятих у рамках ОБСЄ та Ради Європи й свідчать про повагу до громадянських і політичних прав громадян. Проведення чесних та прозорих виборів, принаймні першого їх етапу, свідчить про ті якісні зрушення, які все ж таки відбулися в суспільстві внаслідок помаранчевої революції.
Явка виборців на даних виборах склала 774, 147 тис. осіб, що становить 69, 94 % від загальної кількості виборців регіону. Попри те, що Прикарпаття традиційно активно бере участь у виборах й даний показник трішки переважає всеукраїнський (66,76% станом на 00:20, 19 січня), у порівнянні з першим туром президентських виборів 2004 року, явка виборців доволі суттєво скоротилася. Так, цього разу в голосуванні взяло участь на 91,003 тис. менше осіб, що складає близько 10 %. Можна зробити висновок, що попри природні процеси зміни кількості населення, серед населення існує доволі значна, хоча й не критична, кількість тих, хто розчарувався й вирішив не взяти участь у голосуванні на противагу, тим, хто попри таке ж розчарування, таки прийшов на дільниці.
Зросла у порівнянні з 2004 роком й кількість тих, хто не підтримав жодного з кандидатів. Так, у 2004 році даний показник складав 0,36%, у 2010 р. ж – 1,78%. Незважаючи на те, що ці дані є нижчими від загальноукраїнських (2,2%), можна припустити, що в ситуації, коли в суспільстві домінують відчуття втоми, зокрема від незмінних облич одних й тих же кандидатів, від нереалізованих обіцянок, в критичний момент здійснення вибору виборець все ще керується принципом "меншого зла", "кращого серед гірших", що пояснюється певними психологічними особливостями.
Стосовно самих здобутків кандидатів, то тут також, попри певну прогнозованість, не обійшлось без своєрідних сюрпризів. Розпочнемо з кандидатів, які в нашій області набрали найменше голосів. Так, О. Рябоконь (0,02%), О. Пабат (0,03%), С. Ратушняк (0,06%), М. Бродський (0,06%), І. Богословська (0,06%), О. Мороз (0,2%), В. Противсіх (0,27%) та Ю. Костенко (0,34%) на всіх спромоглися набрати аж 1,1% голосів виборців. Якщо для переважної більшості із перерахованих кандидатів такі показники є доволі прогнозованими, то для Ю. Костенка дані голосування можна вважати відверто провальними. Доволі активна й фінансово затратна кампанія кандидата не дала очікуваних результатів. Навіть той факт, що до лав УНП входить чинний мер Івано-Франківська В. Анушкевичус, як бачимо, не забезпечило суттєвого відсотка голосів. Хоча, можливо, і навпаки!?! Водночас, надзвичайно малий показник О. Мороза свідчить про поступовий відхід даного кандидата у "політичне небуття". Якщо в 2004 році, попри всю специфіку тих виборів, головний соціаліст держави й не набрав значної кількості голосів, однак все ж таки користувався в суспільстві певною підтримкою, авторитетом й повагою, то в 2010 році ми спостерігаємо нівелювання й цього.
Ще 2% разом набрали інші три кандидати – Л.Супрун (0,54%), П.Симоненко (0,58%) та А.Гриценко (1%). Суспільство не відгукнулось на мету Л. Супрун й добробут країни прийдеться реалізовувати комусь іншому. Закономірним є й результат П. Симоненка, кандидата, який йшов президенти, попри те, що очолювана ним політична сила виступає за ліквідацію інституту президентства як такого. Втілення ж у реальність заяв лідерів Блоку лівих сил на прес-конференції у обласному центрі про те, що вони на чолі з П. Симоненком претендують на всю повноту влади в Україні, доведеться відкласти на невизначений термін. Тим паче, що рівень підтримки кандидата зменшується не лише в Івано-Франківській області, але й по Україні загалом. "Перший непрохідний" А. Гриценко стати першим так і не зумів. Однак, навпроти його прізвища одиничка таки значиться – на жаль, характеризує вона рівень підтримки даного кандидата в області. Даний результат не надто суттєво відрізняється й від загальноукраїнського, який становить 1,2% й красномовно свідчить про непрохідність кандидата, попри всі зусилля, які в цілому й заслуговують на повагу.
Відверто розчарованим результатами голосування скоріш за все й обласний штаб В.Литвина. Як бачимо, країні Литвин не надто потрібен. Служити ж людям вірою і правдою можна й не будучи Президентом України. 1,06% в області і близько 2,35% по Україні яскраве тому підтвердження. Не дивно, що з уст наближених до Литвина людей, попри відсутність ще офіційних результатів голосування, вже можна почути висловлювання про невизнання даних виборів. В цьому не варто було й сумніватися, адже кошти на кампанію були затрачені колосальні, а результат у підсумку є близьким до нуля. Невже "золота акція" перейде в подальшому до когось іншого?
Найбільше шансів на це, виходячи з поточних результатів, у С.Тігіпка. Принаймні 13,05% і підсумкове третє місце є непоганим плацдармом для цього. Саме С. Тігіпко став тим "першим непрохідним", про якого постійно вів мову А.Гриценко. На Івано-Франківщині результати С. Тігіпка не є настільки значними, однак 4,36% є доволі хорошим результатом для політика, про якого ще до літа пересічний виборець практично не знав нічого. Кампанію кандидата взагалі можна розцінювати як поки що найбільш вдалу. Його команді вдалося знівелювати весь негатив, що був пов'язаний із кандидатом після 2004 року, і майстерно подати всі його позитивні сторони, створивши кандидату імідж фахівця, справжнього мужчини, який знає як боротися із кризою.
Неоднозначним є результат О.Тягнибока. В Івано-Франківській області він набрав 4,95%, поступившись у результаті і А.Яценюку, і В.Януковичу. Водночас, Івано-Франківська область стала другою після Львівщини, яка віддала за даного кандидата найбільшу кількість голосів. Загальнонаціональний ж результат кандидата становить лише 1,43%. Попри доволі значну популярність ВО "Свобода" на Західній Україні, отримані О.Тягнибоком результати зумовлені багатьма причинами. Однією з головних є те, що, попри всю налаштованість, в команді кандидата скоріш за все прекрасно усвідомлювали, що їх кандидат буде мати доволі незначні шанси на вихід у другий тур. На жаль, а можливо й на щастя, підтримка ВО "Свобода" у суспільстві обумовлена не єдиним особистим рейтингом О. Тягнибока, а спирається й на доволі чітку програму. Окрім цього, певний відсоток підтримки було втрачено внаслідок доволі значної розпорошеності кандидатів, які в минулому були однією командою. Таким чином, дану кампанію можна розцінювати як своєрідний поступовий вступ й підготовка до місцевих й можливих парламентських виборів.
Доволі хороший результат отримав й А.Яценюк. Він із 13,8% впевнено зайняв на Прикарпатті третє місце, розмістившись одразу після Ю. Тимошенко та В. Ющенка. Попри непогані результати, які було досягнуто командою в Івано-Франківській та Чернівецькій областях, загальнонаціональний результат кандидата менший практично вдвоє й становить близько 6,95%, що на фоні літнього рейтингу політика можна розцінити як відвертий провал. Негативні аспекти кампанії й лозунгів кандидата були відображені у статті "Особливості президентської кампанії на Прикарпатті". На жаль, змушені констатувати, що в цілому А. Яценюк не зміг стати реальною альтернативою політикам, що представляли національно-демократичні сили. Що ж на помилках вчаться й будемо сподіватися, що їх буде враховано у майбутньому, яке в політика безумовно є.
25,09% здобув в Івано-Франківській області чинний на разі Президент України В.Ющенко. Однак навіть такий результат не дозволив кандидату обійти Ю. Тимошенко. Попри традиційно значну підтримку в Західній Україні загальноукраїнський рейтинг кандидата склав близько 5,45%. Даний результат сприйняли хоча й з певним розчаруванням, однак доволі стримано, зауваживши зокрема, що проведення чесних та прозорих виборів є ще одним свідченням результату діяльності В. Ющенка на посту Президента України, а усі подальші дії будуть визначені на політраді партії.
У другий тур ж доволі прогнозовано вийшли В. Янукович (≈35,36%) та Ю.Тимошенко (≈25,02%). В Івано-Франківській області їх результати відрізняються кардинально. Якщо Ю. Тимошенко, здобувши перемогу в кожному з округів, набрала в цілому 38,98% голосів виборців, то В. Янукович –лише скромних 5,11%. При цьому відрив Ю. Тимошенко від найближчого конкурента склав майже 14%. Цікаво, що якщо додати рейтинги в Івано-Франківській області всіх кандидатів, які в 2004 році тією чи іншою мірою підтримували В. Ющенка, то отримаємо в сумі ≈85%, що лише на 4% нижче показника, який отримав в результаті голосування тоді В. Ющенко. Водночас, рейтинг В. Януковича хоча й зріс, однак несуттєво – лише на 0,64%.
Цілком зрозуміло, що команда Тимошенко намагатиметься зібрати якомога більше "помаранчевих" голосів й не допустити збільшення рейтингу свого головного конкурента. Про це вона вже встигла заявити на брифінгу у своєму штабі одразу після виборів: "Я розумію тих, хто голосував за Тігіпка і Яценюка – вони хочуть змін. Я зможу їм забезпечити ті зміни, які вони очікують в країні. Я розумію тих, хто голосував за Ющенка – вони хочуть, щоб Україна як незалежна суверенна держава, як європейська держава була і відбулася саме таким чином, що вже ніякого зворотнього процесу вспять історії не відбулося. Всім, хто голосував за Ющенка, я забезпечу саме такий розвиток України" (www.pravda.com.uа). В штабі Януковича завдання протилежне – не допустити суттєвого примноження рейтингу Тимошенко й по мірі можливого забезпечити хоча б якесь зростання свого, адже, хоча й категоричного обурення, яке було характерним стосовно кандидата в минулому, наразі серед населення області не спостерігається, однак певне несприйняття його як політика ще залишається. Що ж чекаємо на робочий візит В. Януковича на Прикарпаття й сподіваємося, що він буде більш тривалим, ніж попередній. Як би там не було, попри доволі незначну кількість виборців, Івано-Франківська область по-своєму важлива для кожного із кандидатів, тим паче в ситуації, коли кожний голос, відданий за чи проти, може вирішити подальшу долю країни як мінімум на найближчих п'ять років.
Виборча кампанія перейшла в наступний етап. Він обіцяє бути більш цілеспрямованим, динамічним та цікавим, адже залишилось лише два кандидати, різниця в рейтингах між якими є доволі значною. Часу ж не так багато... Настає етап переговорів, домовленостей, різноманітних дискусій й, безумовно, брудних технологій. Шоу обіцяє бути цікавим.
Автор: Ігор ДЕБЕНКО, політолог, м.Івано-Франківськ
Обговорити на форумі