На свято Богоявлення Господнього: А ми снопа "охрестили"

19 січня, на свято Богоявлення Господнього у прикарпатських селах відбуваються "хрестини" зажинкового снопа. Під час цього прадавнього дійства селяни й досі заворожують майбутній урожай. За зимовою купеллю збіжжя спостерігала кореспондент "Експресу".

...У хаті старожила Василя Онищука із Тлумаччини віддавна збираються на "купнини". Дідусь зі своєю дружиною та великою родиною віддавна береже традиції. І які би політичні чи економічні пристрасті не вирували в державі — традиції залишаються святими й непорушними. Адже від цього, переконаний пан Василь залежатиме урожай та добробут в наступному році.

"Снопа для купання в зимовій студениці брали останнього, зажинкового, – розповідає "Експресу" прикарпатець. – Колосся із нього якраз ніби вбирало в себе всі сподівання та мрії трудівників поля на наступний рік". Етнографи переконані, що така традиція не є християнською за походженням. Вона наскрізь язичницька, і присвячена кільком предковічним слов’янським богам: Живі, Роду та Велесу. За повір’ями предків, вони допомагали рости збіжжю.

Пан Василь напередодні свята Богоявлення урочисто вніс зі стодоли сніп до хати, поставив поруч із різдвяним дідухом. А його жінка з невістками та внучками прикрасили його стрічками, закутали в біле полотно, як нехрещене немовля, та вранці 19 січня понесли на ополонку "хрестити". Там, після Служби Божої кілька разів сніп занурили у воду. Робити це можуть тільки жінки, бо вони є символами родючості матері-землі. Хто ж не має великого снопа, може занурити у йорданську ополонку кілька колосків. Навіть таке "хрещення" віщуватиме родині добробут.

При зануренні у воду снопу "надають" ім’я. "Хрещаю снігом, льодом, водою та Духом Святим і нарікаю тебе Василем, (Іваном, Михайлом, Олексою) ",--кажуть тлумацькі молодиці. Як правило, називають збіжжя іменами померлих родичів чоловіків, які, мають опікуватися майбутнім урожаєм і багатством родин. Згодом сніп чи колоски укутують білим полотном, вишитим рушником, загортають кожухом та несуть до хати.

"Охрещений" сніп ставлять на покутті, або висмикують кілька колосків і залишають за образами. Із решти виберуть зерно та поставлять проростати. Вважають, що краплі йорданської купелі допоможуть пустити зеренцям паростки до 15 лютого, до свята Стрітення. Коли таке станеться – рік буде багатий, ниви щедро зродять та люд не бідуватимуть, якщо ні – прогнівили чимось Бога люди, треба тоді більше молитися та чекати на поганий врожай.

"Колись купання снопа було своєрідною жертвою волхвів, яка з приходом християнства занепала та збереглася тільки в окремих регіонах як зернинка єднання з предками-хліборобами. Ймовірно, корені її сягають у часи Трипілля, – стверджує працівник обласного науково-методичного центру культури і туризму Прикарпаття Мирон Левицький, – Оскільки на Прикарпатті ніколи не бракувало представників хліборобської культури, тому й така традиція сьогодні є закономірністю".

Автор: Галина ПЛУГАТОР Тлумач
Джерело: "Експрес"
Обговорити на форумі