Пейзаж перед битвою

Починаючи з вечора неділі, коли з'являться дані екзит-полів, Україна опиниться в новій політичній реальності. Незалежно від результатів волевиявлення ці вибори - єдиний легітимний і дієвий спосіб розв'язати чи розрубати заплутаний клубок протиріч між українськими політиками, які вже добряче набридли своїм виборцям.

Створюється враження, що майбутнє голосування стане змаганням народних антипатій. І переможе не той, кого більше люблять, а кого менше ненавидять.

"Розумієш, раніше, в молодості, мене цікавили тільки ціни на бензин, запчастини і пиво. Це років сім тому, до революції. І я навіть не замислювався, хто у нас прем'єр. Добре було. Потім мені сказали, що все буде ще краще , і я проголосував за Ющенка. Потім за Тимошенко. Тільки чомусь стає все гірше. Вони всі без винятку в цьому винні, і я вже не хочу розбиратися, хто кому більше заважає. Я не вірю жодному слову і хочу, щоб вони всі пішли ", - каже київський таксист Анатолій, пробираючись заторами від офісу Партії регіонів на вулиці Липській до офісу Блоку Юлії Тимошенко на Турівській. Це приблизно півгодини їзди.

Таксисти спілкуються з безліччю людей і як джерело інформації про настрої в суспільстві є вельми цінними. "Я ж бачу - погано всім. По-різному, але погано. Але ж є ще ті, у кого немає грошей на таксі", - говорить він.

Виборчі штаби українських кандидатів у президенти проте зовсім не схожі на оточені фортеці чи, тим більше, на революційний Смольний. Це особняки в тихих місцях Києва, що мало відрізняються від таких же по сусідству, з суворою охороною, де перебувають виключно кабінети керівництва. Режимні об'єкти, в яких проводять закриті наради на вищому рівні, підводять підсумки та рахують гроші. Біля їхнього входу ніколи не було велелюдних маніфестацій - занадто мало для цього місця в елітних київських провулках. Тут навіть не можуть припаркуватися всі машини преміум-класу, на яких їздять високопосадовці штабісти. Чужі тут без пропуску не ходять, а чорнова робота відбувається в офісах підрядних піар-компаній або в низових штабах. Але навіть там за два дні до виборів настала тиша.

"Усе зроблено, придумано, намальовано, розміщено. Від нас уже нічого не залежить. Відпочиваємо, чекаємо зарплати і підсумків. Про те, що буде далі, навіть не замислююсь", - так описав автору передвиборчі будні в штабі одного з кандидатів піарник Денис.

Перша поява кандидатів народу після оголошення екзит-полів відбудеться, швидше за все, в ефірі одного з телеканалів, де заплановано телемарафон за участю всіх претендентів. Але перед цим, найімовірніше, Тимошенко і Янукович заїдуть у прес-центри (не плутати зі штабами), де і розкажуть журналістам про свої складні почуття та враження. Регіонали за традицією зберуть усіх у кінотеатрі Зоряний - це ще один штаб і резиденція партії. Де буде виступати Юлія Тимошенко, поки невідомо. У цокольному поверсі на Турівській є прес-центр, але там мало місця.

На минулих парламентських виборах, наприклад, Тимошенко запросила спостерігачів, гостей і журналістів в найдорожчий готель Києва. Центральна виборча комісія України на відміну від штабів перебуває у місці, ніби спеціально пристосованому для акцій протесту. Велика площа перед радянською адміністративною багатоповерхівкою за останні п'ять років неодноразово заповнювалася наметами. Щось подібне, не виключено, буде і цього разу. Інша річ, що киян цим не здивувати, а членів ЦВК - не налякати.

Поки ж у виборчкомі тихо, йде кабінетне, технічна робота, і журналістів просять без потреби не турбувати. Тим більше, що голова ЦВК Володимир Шаповал захворів, але лікується на робочому місці. Залу засідань з великим табло преса заповнить пізніше, до ранку понеділка. Київ, де під вибори перестали прибирати сніг, здається, завмер в очікуванні вирішальної політичної сутички. Завтра до півночі зникнуть тисячі вуличних плакатів з обличчями кандидатів та агітаційні намети, країна отримає один день спокою від своїх політиків.

Що почнеться потім, ніхто за великим рахунком не загадує. Але є відчуття, що нового майдану, до якого явно готуються протиборчі сторони, все ж таки не буде. Головна ознака цього - прості громадяни перестали сперечатися про політику. Немає про що і немає про кого. Принаймні в найближчі два дні, повідомляє Новинар.

Обговорити на форумі