П.Гвоздик: Знайдуться люди, які захочуть мати свого суддю

Напередодні президентських виборів особлива увага знову прикута до української судової системи. Деякі експерти вже тепер прогнозують, що доля виборів, як і минулого разу, вирішуватиметься у судах. Чи готові судді витримати шалений тиск з боку політичних сил, які боротимуться за прийнятне для себе судове рішення?

Голова Апеляційного суду в Івано-Франківській області Павло Гвоздик вважає найнебезпечнішим для суспільства внесення у систему судової влади політичного забарвлення. "Наразі судова система ще не потрапила повністю під якийсь вплив, але намагання здійснювати контроль над судами завжди відчувається з боку осіб, які представляють різні політичні сили", - сказав суддя Гвоздик у розмові з репортером "ГК".

"Намагання контролювати суди є завжди"

- Павле Олександровичу, хто і чому намагається впливати на судову гілку влади?

Намагання якимось чином впливати на судову систему, очевидно, зумовлені конкуренцією між гілками влади, яка може проявлятися в цивілізований спосіб, якщо в країні вже існують певні демократичні традиції. У нас такі традиції ще тільки на початку формування. Повністю незалежною судова система стане тоді, коли вони нарешті будуть сформовані. Намагання контролювати суди з боку політичних сил є завжди, і вони проявляються, насамперед, у спробах провести судову реформу. Реформа ж у нас зводиться до трьох основних моментів: хто призначатиме суддю на посаду, хто призначатиме голову суду і як суддю притягнути до дисциплінарної відповідальності.

- Зрозуміло, що під виглядом реформи відбувається боротьба за важелі впливу на судову систему. Чи не стане в такому випадку виборність суддів (коли суддів місцевих судів вибиратимуть самі громадяни) способом уникнути політичного контролю?

Як відомо, те, що у нас відбувається на виборах, коштує серйозних грошей. Під час створення виборчих фондів, безумовно, знайдуться люди, які захочуть мати свого суддю і профінансують вибори нормальним чином. Окрім того, ми говоримо, що в нас на виборах тотальні фальсифікації. Хто дасть гарантію, що не буде фальсифікацій під час виборів суддів? Хіба в такий спосіб ми оберемо чесних? У цьому - найбільша небезпека.

У здійсненні правосуддя народ, безумовно, повинен брати участь. Можливо, шляхом розширення участі в судових процесах народних засідателів, як це було за радянської доби, хоча в теперішньому суспільстві роботу цих людей треба гідно оплачувати. Можна піти шляхом створення суду присяжних або інституту мирових суддів. Чи багато треба юридичних знань, щоб відновити межу у селі або вирішити суперечку, коли хтось когось обізвав негарним словом? Ці питання може вирішувати особа, яку оберуть на посаду мирового судді. У нас був в історії час, коли такі функції виконував сільський староста чи війт. Він навіть міг посадити в холодну на кілька діб домашнього дебошира, щоб він там трошки остудився. Це було дієво, бо він був місцевим, усіх знав. Пригадую, коли я ще тільки починав працювати суддею, у мене був народний засідатель - директор школи. Він знав цих людей, які зверталися до суду, від маленького і, як ніхто інший, міг вплинути на них і примирити. Професійний суддя цього робити не може.

Але запроваджувати будь-які нововведення у судову систему треба дуже обачно, після серйозного їх обґрунтування. Судову реформу не можна проводити, як у нас прийнято: в режимі стихійного лиха, все зламати за одну ніч.

"Такі речі компрометують нас і правоохоронну систему "

- Останнім часом після скандалів з окремими суддями, звинуваченими у корупції, було підірвано довіру до судових рішень. Чому так сталося і чи можна з цим якось боротися?

До мене як до голови Апеляційного суду справді часто звертаються громадяни зі скаргами: "У такому-то районі в суді коїться бозна-що, зробіть щось". Однак я не можу нічого зробити, хоч би й хотів. В Україні немає вертикалі судової влади, тільки справа переходить з одного суду в інший, а один одному ми не підпорядковані. Наш вплив на місцеві суди ґрунтується тільки на моєму авторитеті як судді і на тому, що при розгляді справи в Апеляційному суді може бути постановлене законне рішення, і того, хто умисно виніс неправильне, можуть притягнути до відповідальності. Але ініціювати дисциплінарне провадження стосовно судді я можу лише як член ради суддів України, а не як голова Апеляційного суду. Минулого року, до речі, я поставив питання про притягнення трьох суддів до відповідальності, але вся ця процедура займає багато часу. Є люди, які випадково потрапили в нашу систему, які вдаються до порушень, і за це треба давати по руках.

Часом виникають парадоксальні ситуації. Засудили, скажімо, неповнолітнього за скоєння крадіжки. А на момент злочину сума викраденого не дозволяла порушувати кримінальної справи. Та ніхто цього не помітив: ні слідчий, ні прокурор, ні суддя. І приходить до мене лист від начальника колонії: люди добрі, у мене сидить незаконно засуджена людина. Єдине, що ми можемо зробити - звернутися до прокуратури. Раніше у голови Апеляційного суду були повноваження самостійно опротестувати сумнівне рішення суду і винести справу на новий розгляд президією суду. Однак внаслідок поспішного реформування судової системи цієї функції нас було позбавлено, мовляв, це не європейський принцип. Але коли торік я перебував з візитом у Латвії, то переконався, що в цій країні-учасниці Євросоюзу ця норма закону залишилася - голова Верховного суду Латвії має повноваження вносити протест на рішення суду і правом цим користується.

- Але є ще прокуратура, яка може опротестувати сумнівне рішення суду...

З приводу роботи прокуратури наведу кілька прикладів. Засудили сільського голову в Богородчанському районі, м'яко засудили. Але прокурор не скаржиться на м'якість вироку, оскаржує тільки те, що сільському голові не визначили додаткове покарання у вигляді обмеження займати посаду. Дійсно, суд дурницю зробив, фактично дав можливість залишити війта на місці. Доходить справа до нас, і прокурор раптом відмовляється від протесту. Як це можна пояснити? Або в Солотвино дівчинку, першокласницю, на переході машина збила на смерть, водієві дають незначне покарання навіть без позбавлення волі. У Калуші за зґвалтування неповнолітньої засудили до умовного покарання. І знову прокуратура не опротестовує ці рішення. Отакі речі компрометують нас і правоохоронну систему загалом. На цих речах народжуються всі ці балачки про корупцію.

Якщо такі справи все-таки потрапляють в Апеляційний суд, ми скасовуємо такі вироки. Коли йдеться про злочини, скоєні проти життя та здоров'я особи, треба бути жорстким, виявляти твердість. Недавно ми скасували вирок у справі працівників надвірнянської міліції, які через неправильне розуміння служби вбили людину (йдеться про 46-річного Петра Худака із села Битків, який три роки тому помер від побоїв у Надвірнянському райвідділі міліції - Б.С.). Скасували, бо під час досудового слідства не були встановлені всі особи, які могли бути причетні до смерті того чоловіка. До дев'яти років позбавлення волі засуджено тільки начальника відділу карного розшуку, а ще двоє оперативників отримали по вісім років. Не досліджено, на погляд суду, роль у цій справі вищих посадових осіб райвідділу. Хто давав вказівки і розпорядження затримувати цього чоловіка? На жаль, у нас трапляються ситуації, коли звинувачувані правоохоронці стверджують, що вказівку їм давала невідома особа. Буцімто, невідомий начальник їм наказав...

"Тест виявив у працівника суду приховану агресивність"

- Чи готові судді та державні службовці, які приходять працювати в суд, до непростої, з огляду на сучасні суспільні умови, роботи?

Судова система уже усвідомлює себе як цілісність, яка керується єдиними засадами законності. Але формування корпоративної культури тільки почалося і має розвиватися в напрямку відкритості та готовності до спілкування. Судді повинні виходити на суспільство в ранзі найчесніших і найзрозуміліших людей. До речі, щоб адаптувати працівників суду до умов праці в судовій системі, в нашому Апеляційному суді вперше в Україні було запроваджено психологічні тести під час прийому на роботу. Після тестування обов'язково проводиться бесіда із психологом, який вказує на внутрішні проблеми, які треба зачистити. Ефективність від цього велика. Скажімо, був випадок, коли тест виявив у працівника суду приховану агресивність, і за якийсь час справді ця вада характеру виявилася через конфлікт із відвідувачем. Тепер при рекрутингу останньої партії працівників вони понад місяць проходили в суді адаптацію за спеціальною програмою. Аналогічна програма планується і для роботи з молодими суддями.

- Які ще новації відбулися в Апеляційному суді, які плануються?

Віднедавна у нас функціонує система, яка дозволяє працювати під час судового процесу з людьми, які перебувають під охороною і бажають зберегти своє інкогніто. Насамперед це стосується свідків, життю яких існує реальна загроза, якщо вони належать до кримінального середовища чи є залегендованими особами, які надають інформацію правоохоронним органам. Часто цю систему, яка входить до програми захисту свідків, доводиться застосовувати у справах, пов'язаних з обігом наркотиків чи проституцією. Також у нас впроваджено систему електронного документообігу і автоматичного розподілу справ. Тепер голова суду тільки у виняткових випадках скеровує справу до конкретного судді, в більшості випадків такі питання вирішує машина. Це дозволяє уникати звинувачень в упередженості при призначенні судді на слухання справи.

Для зручності відвідувачів хочемо поставити в суді інформаційні кіоски, в яких можна буде отримати інформацію, де яка справа слухається, куди і як подати позовну заяву тощо. Плануємо також встановити в коридорі відеотермінал, на якому можна буде транслювати окремі засідання із зали суду. До 1 червня мають з'явитися камери відеоспостереження, адже до суду звертається різний контингент і можуть виникати непередбачувані ситуації.

Автор: Богдан СКАВРОН, Галицький Кореспондент
Обговорити на форумі