Новорічній кульці - 400 років

За легендою, вперше її видули в Саксонії у XVI столітті через неврожай яблук, які тоді були головною прикрасою ялинок. Вішали на ялинку також живі квіти, яйця, горіхи. Пізніше до них додалися солодощі та різдвяні свічки.

На Русі ж спочатку ялинкові прикраси робили із соломи, ганчір’я, кольорових стрічок. Вже пізніше - з паперу, картону та фольги. Скляні ж прикраси увійшли тут в моду лише в середині ХІХ століття.

Ірина Товма (культуролог): "Символічно, крім зірки і куль, люди стали прикрашати пряниками. Це як причастя. І зараз у нас печуть різдвяні пряники в народі і прикрашають ними ялинку, щоб як можна більше повісити на неї їстівного, плодів, щоб багатство, достаток було на цій ялинці".

Юлія Кобас (методист Державного музею іграшки): "Пізніше іграшки, зроблені з паперу, ми згадуємо радянські часи, коли ми клеїли гірлянди, ліхтарики, дитячі журнали, пропонували іграшки-саморобки на ялинку зробити дітям. Це розвиває творчо дітей".

Під час Другої світової війни ялинкові прикраси виготовляли з відходів військового виробництва - мідного крученого дроту - виходили метелики та сніжинки-плющенки. Були прикраси-"парашутисти": до них прив'язували шматочки тканини. Після польоту Юрія Гагаріна в космос з’явилися іграшки у вигляді ракет та космонавтів. Тобто, кожна епоха привносила свої мотиви у новорічні ялинкові прикраси. Сьогодні фахівці відзначають популярність українських орнаментів - такі собі "іграшки у вишиванці". Тож нині мода на національні - фолькові - мотиви в новорічних іграшках, повідомляє 24ТВ.

Обговорити на форумі