На Прикарпатті впродовж року кількість аптек зросла до 426

Проблема якості ліків за нинішньої величезної кількості їх вітчизняних та закордонних виробників і постачальників, бурхливого розвитку фармацевтичного ринку не байдужа, мабуть, жодному з наших краян. Адже нині годі знайти людину, яка ніколи й нічим би не хворіла. І кожен, хто прийшов до аптеки за якимись ліками, сподівається купити тут не просто популярний завдяки дутій рекламі, а справді помічний при хворобі засіб. Зрештою, не раз чуємо навіть про шкідливі для здоров’я людей медикаменти або ж підробки продукції відомих фармацевтичних компаній.

Тим більшої актуальності моїй розмові на цю тему з начальником обласної державної інспекції з контролю якості лікарських засобів Надією ШПУР додає та обставина, що з початку нинішнього року розширено повноваження цієї інспекції, створеної в 1997-му, — вона набула статусу органу виконавчої влади. Що ж конкретно робить їхня служба для розв’язання проблеми, яка зачіпає інтереси всіх споживачів ліків?

— Спектр завдань і функцій нашої інспекції досить широкий, — розповідає Н.Шпур. — Окрім того, що контролюємо дотримання законодавства щодо якості лікарських засобів та медичної продукції — від стадії їх виробництва до продажу споживачам і застосування в лікувальних закладах — та ліцензійних умов під час виробництва, оптової і роздрібної торгівлі цими засобами, тепер нам доручили ще й здійснювати моніторинг цін на них. Також погоджуємо паспорти аптечних закладів, атестуємо фармацевтичні кадри, розглядаємо скарги громадян, надаємо свої пропозиції до проектів нормативно-правових актів та планів перевірок Державній інспекції з контролю якості лікарських засобів.

— Мабуть, вам вельми складно виловити в теперішньому морі медичних препаратів сумнівні щодо своїх лікувальних властивостей, а то й просто недоброякісні...

— На те й спеціалісти, щоб виявляти й вилучати із продажу такі медпрепарати, а ще краще — вчасно ставити бар’єр, який би взагалі унеможливлював потрапляння їх на аптечні прилавки. За 11 місяців року наша територіальна інспекція здійснила державний контроль якості 1 852 серій лікарських засобів, і з’ясувалося, що 212 із них не відповідають аналітичним нормативним документам, одну серію — препарат мезим — запідозрено щодо фальсифікації. Лише одну, бо ще на попередньому етапі фахівці інспекції та уповноважені працівники аптек стараються не допустити в продаж фальсифіковані та недоброякісні медпрепарати.

Усього цього року ми провели вже 842 перевірки 356 суб’єктів господарської діяльності, і щодо 140 із них прийнято постанови про адміністративні стягнення на загальну суму 23,5 тис. грн. Керівникам аптечних закладів видано 749 приписів, з них 387 — про усунення виявлених під час перевірок порушень, а 362 — про заборону реалізації лікарських засобів.

— Надіє Тарасівно, які негативні тенденції у функціонуванні ринку ліків особливо турбують Вас як керівника інспекції?

— Під час перевірок впадає в око те, що в системі державної реєстрації лікарських засобів в Україні існує низка критичних невідповідностей європейській практиці та й, зрештою, чинному вітчизняному законодавству. Через те досі у нас намагалися боротися вже з наслідками, а не з причинами появи на фармацевтичному ринку недоброякісних ліків. Хоча раціональніше просто не допускати їх до державної реєстрації замість того, щоб відстежувати на ринку всі серії препарату і забороняти його обіг.

Що ж до законодавства, то воно не сприяє повною мірою ефективній боротьбі з фальсифікованими та недоброякісними лікарськими засобами, немає кримінальної відповідальності за їх фальсифікацію, а розмір адмінштрафів надто низький і нікого не лякає. На наш погляд, закони "Про лікарські засоби" та "Про рекламу", Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний кодекс потребують удосконалення в тому плані, щоби підвищити відповідальність суб’єктів господарювання за допущені порушення в сфері обігу ліків. І Держлікінспекція, врахувавши й наші пропозиції, вже розробила низку проектів законодавчих актів та нормативних документів, прийняття яких дало б змогу виправити таку ситуацію. Конкретизовано окремі вимоги до обігу лікарських засобів, документообігу операторів фармацевтичного ринку, — це дозволить дієвіше запобігати розповсюдженню підроблених та субстандартних препаратів. Тепер також вимагаємо від власників аптечних закладів забезпечувати в цих приміщеннях та при вході до них належні умови для пересування осіб з обмеженими фізичними можливостями. Спрощено процедуру відкриття аптек та їх структурних підрозділів у сільській місцевості, аби для її жителів ліки стали доступнішими.

Окремо наголошу на тому, що Держлікінспекція затвердила і з 3 березня ц. р. набрали чинності принципово нові Ліцензійні умови. В них імплементовано європейські стандарти систем забезпечення якості на всіх етапах обігу лікарських засобів.

— А якщо ліцензію виробникові чи оптовому торгівцеві фармацевтичною продукцією видано до 3 березня 2009 р., то що йому робити?

— Всі ліцензії, які діяли до того часу, необхідно привести у відповідність до вимог нових Ліцензійних умов. Власники аптек повинні подбати, щоб їх приміщення та обладнання відповідали цим підвищеним вимогам.

Зазначу, що "пробивати" всі новації, про які тут згадала, на державному і регіональному рівнях зовсім не легко. Бо нинішній владі при намаганні обстояти в тому чи іншому випадку права споживачів ліків доводиться вести часом виснажливу боротьбу з "акулами" фармацевтичного бізнесу, котрі чинять цьому явний і прихований опір.

— А може, не боротися треба владі, а навпаки, підтримувати фармацевтичний бізнес? Подейкують, що в області вже й так закрилося чимало аптек, особливо ж після перевірок їх роботи під час недавньої епідемії грипу не тільки вашими працівниками, а й інспекцією з контролю за цінами в області, податківцями.

— Чутки про нібито масове закриття аптек та звільнення з них професійних кадрів не відповідають дійсності. Навпаки, впродовж нинішнього року на Прикарпатті кількість аптек зросла до 426, а ще є 200 аптечних пунктів, 179 аптечних кіосків. Це попри те, що ми, справді, за результатами здійснених під час епідемії перевірок подали до Держлікінспекції матеріали на анулювання ліцензій семи суб’єктам господарювання. Але в той же час домоглися переведення ще низки аптек на цілодобовий режим роботи — таких є вже 16 в Івано-Франківську та 19 у районах. Вони й далі залишаються цілодобовими.

— Ліки у вітчизняних аптеках часто не по кишені малозабезпеченим громадянам. Чи можете ви якось вплинути, аби виробники й оптовики знизили ціни на них?

— До повноважень Держлікінспекції не належать регуляторні функції. Ми як її територіальний підрозділ тільки моніторимо в області ціни на ліки, а це близько трьох тисяч препаратів, включених до національного переліку. Відповідну інформацію з регіонів отримують найвищі органи державної влади. То вони, власне, мають у своїх руках важелі, щоб оперативно реагувати на ті чи інші зміни цінової ситуації на фармацевтичному ринку і захистити громадян від 200-300-відсоткових "накруток" цін на лікарські засоби.

Невдовзі в Україні запровадять реєстрацію цін на ліки, яка дасть змогу стримати безпідставне їх зростання завдяки тому, що буде визначено реальну вартість ліків. На її компенсації пацієнтам заощаджуватимуть чималі державні кошти, не кажучи вже про виграш для широкого загалу населення. Таку компенсацію вартості лікарських засобів визначено як безпосередню складову європейської моделі системи медичного страхування громадян, на впровадження якої уже в новому році взяла курс наша держава. А першим кроком до цього і стало залучення обласних інспекцій до моніторингу цін на медпрепарати, яким ми охопили всі прикарпатські аптеки приватної та комунальної власності.

Автор: Іван ГАВРИЛОВИЧ, "Галичина"
Обговорити на форумі