Прикарпаття: Найстарішому ветерану ЗС України - 90 років (фото)

Полковник у відставці Федір Дем’янович Табаков народився у невеличкому селі Краснодарського краю саме у розпал громадянської війни. Та вберігши його від лихоліть того буремного часу, батьки і не здогадувались, наскільки повним на військове горе та доблесть буде життя їхнього сина. До лав тоді ще Червоної армії Федір Дем’янович був призваний у далекому 1939 році. Кмітливого хлопчину з освітою майстра-токаря скерували на одну з найважчих, як здавалось у ті роки, ділянок – "укріп район" на кордоні з Японією.

Почалась Велика Вітчизняна війна. Федір Дем’янович пішов учитись на курсантські курси Хабаровського артилерійського училища. Звідти – на фронт. Перемогу він зустрів на території колишньої Чехословаччини. Однак 9 травня для нього не означало кінець війни. Адже всю їхню частину спішно перекинули на Далекий Схід, де форсувавши ріку Амур, вони вступили в бій з Квантунською армією. Кінцеву перемогу вони здобули лише 2 вересня 1945 року.

Багато ще кидала Федора Дем’яновича нелегка військова доля різноманітними гарнізонами та містечками, доки не опинився він у Івано-Франківську, де живе з 1948 року. За свою військову доблесть він нагороджений трьома орденами та 15 медалями.

Від імені керівництва Івано-Франківської області ювіляра привітав завідувач сектором з питань діяльності правоохоронних органів та оборонної роботи апарату Івано-Франківської ОДА Валерій Іваненко, а від імені ветеранів 38-ї армії – полковник у запасі Володимир Мойсеєнко. Вони вручили грамоти та грошову допомогу, яку надав ветерану депутат міської ради Андрій Рязанцев.

Як і належить справжньому фронтовику, полковник у відставці Федір Дем’янович Табаков зустрів гостей багатим столом та традиційними "фронтовими".

– Душею я прикарпатець, – говорить ветеран. – Хоча я народився не тут, та за всі часи настільки прикипів душею до цього прекрасного краю, з його завзятими до роботи та веселими у радості людьми. Всім серцем я хочу і бажаю, щоб ця прекрасна земля ніколи не знала жахів війни, і щоб жодна жінка більше не плакала за своїм чоловіком, братом чи сином, який не вернувся з фронту.

Автор: Тарас ГРЕНЬ, підполковник, Західний інформаційний центр МО України , Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі