Саморозтерзана націонал-демократія

Із надр, підвалин, анналів фракції "НУНС" явилося українському світові ціле гроно кандидатів у президенти України – Віктор Ющенко, Юрій Костенко, Анатолій Гриценко, Арсеній Яценюк та Юлія Тимошенко. Адже підтримка кандидатури пані Тимошенко Рухом та Самообороною, якраз і робить пані Тимошенко ще й кандидатом від "НУНС". Злиття зусиль всіх цих кандидатів заради спільної перемоги, а навіть сума їх рейтингів говорить про потенціал перемоги, могло б стати уроком цілому суспільству.

Завершення реєстрації кандидатів у президенти засвідчило одну з важливих тенденцій – націонал-демократія залишається апріорі полем докладання зусиль для неугодоздатних (рос. недоговороспособных) політиків. Питання не в їх амбіційності чи принциповості. Питання в тому що поборюючи імітаційну політику кучмівського замісу деяка частина нацдемів так і залишилася продавцями повітря. Якщо кучмівська адміністрація допомагала просунутися персонажам, що девальвували нацдемівське середовище, то безуспішні і кволі спроби Ющенка щодо об`єднання всього цього середовища в єдину вертикаль уперлися власне у нерозуміння самим Ющенком ні намірів цього середовища, а ні місця його самого в цьому середовищі. Що найбільш парадоксально сам Ющенко мав прекрасну альтернативу – номенклатурну компоненту, бюрократію і бізнес, що безпосередньо дотичний до бюджетних процесів. Ющенко прекрасно проексплуатував нац-демів, а ще більше проексплуатували нац-деми Ющенка. Найдражливіше усвідомленні того, хто ж кого більше "помав" а також нерозуміння як, кого, і в який спосіб "буде мав", і стало причиною подальшого дистанціювання одне від одного. Остаточною краплею очевидно стала позиція Ющенка щодо партії "Наша Україна", з її транзитним проектом "За Україну!", і з подальшим дистанціюванням чи то нейтралізацією "Єдиного центру", з його капітально розбудованою інфраструктурою.

А тепер про продовження цього сюжету – остаточним або вироком, або шансом для націонал-демократії стане не стільки перший тур президентської кампанії, скільки перегрупування голосів у другому турі. Стан нинішнього, першотурового виборчого процесу можна сформулювати кількома фразами – "Голосуючи за Ющенка, ти перешкоджаєш Юлі, тому допомагаєш Януковичу!" . Продовжити можна так -"Голосуючи за Яценюка,ти перешкоджаєш Ющенку і тому допомагаєш Януковичу!", "Голосуючи за Костенка, ти перешкоджаєш Юлі, і тому допомагаєш Януковичу!" Чому я схильний частіше вживати "перешкоджаєш Юлі", по-перше тому, що за нею сформувалося власне електоральне ядро, злютоване як поразками, так і успіхами, і номенклатурної складової в цьому ядрі менше ніж у Ющенка, по-друге - недорозгорнутість і закритість виборчої кампанії Ющенка, котра все більше починає відвертати від нього потенційних прихильників. Розчаровуються не стільки в політиці Ющенка, скільки в персоні. Політика Ющенка настільки безальтернативна, що кожен наступник його на посаді президента від основних постулатів цієї політики навряд чи дозволить собі відмовитися. Віру в персону можна повернути досить швидко, саме через її емоційну природу, але якщо усталюється розчарування в політиці – це вже навіки. В персоні, не здатній чи не зацікавленій у виконанні взятих на себе зобов`язань. Не скажу, що й інші "зірки рейтингу" до цього надто схильні, але виконавською рішучістю інші все ж вигідно вирізняються. Саме здатність до виконання виборчого проекту – а очевидно це буде запит на сильну державу і стане саме для націонал-демократів фактором остаточного зосередження довкола персони Тимошенко. Для когось це сумний висновок, для когось вихід із безвиході. Але факт залишається – Ющенко розплачується за спробу зробити із союзника по Майдану більше зло аніж із суперника, (не кажу ворога!), що виглядає більш ніж сумнівно. Бо це незворотне роздирання на частини помаранчевого електорату, за умов коли біло-блакитний залишається доволі монолітним. Аргумент, що це робилося заради зрощення країни в єдине тіло, в єдиний організм не витримує ніякої критики. Це безпросвітний фаталізм котрий може собі дозволити вільний художник, і ніяк не лідер політичної сили чи держави. Хотіли побачити куди крива винесе? Крива винесе туди, де будуть забезпечені наступні фактори: відповідальність влади,свобода слова, конкурентність економіки і національна перспектива. Національну перспективу забезпечуватиме фактор участі в управлінні державою націонал-демократії. Основних політичних експлуататорів національної ідентичності.

Нинішня кампанія для націонал-демократів не менш ніж кампанія 2004 року є своєрідним Рубіконом. За перемоги Януковича зразка 2010 загроза згортання процесів національного відродження не менша, а навіть вища ніж за Януковича зразка 2004. Фактор Януковича як комплексної загрози Українській Україні за цей час дещо заретушувався,але радикально не зменшився. Міг змінитися під тиском політтехнологів образ лідера, але в такому віці і з такою біографією навряд чи міняється образ мислення! Будь-які кроки Ющенка, в котрих його опоненти вбачають синхронізацію з кроками Януковича, досить дражливо відлунюють особливо в західних регіонах, позбавляючи патріотичного виборця альтернативи Юлії Тимошенко. Люди чекають сильних кроків від президента – "чи є ще порох в порохівницях?" Чи виявиться що лишився лиш "похер в похерівницях".

Позиція націонал-демократів, як партій так і окремих харизматів є чи не найяскравішим свідченням вибору на користь політики, а не на користь особистості. Адже й Майдан скандував не одне лише прізвище, Майдан скандував прізвища тих, хто просував політику Майдану. Люди все ще скандують "Юля! Юля!", трохи менше, згідно соціології " Ющенко!", вже не скандують "Мороз!". І як висновок - ім’я когось із двох перших у другому турі призабудуть. Мабуть тому то, одному (одній?) зі згадуваних, й доведеться стати після виборів найкращим другом Януковича. Чи нам просто, в черговий раз, поталанить переконатись у тому, що ми й без того добре знаємо – хто і зараз йому непоганий друг. І кому істина дорожча.

Джерело: Блог Володимира Цибулька
Обговорити на форумі