Противсіх як ватерлінія українського політикуму

Вже й не скажеш: якби не існувало кандидата Противсіх, то його варто було б вигадати. Бо його вже "вигадали". Відтак "вигадавши" – одразу нарекли "технічним кандидатом". Причому, частенько його так йменують інші технічні кандидати та їхні прихильники. Відчувається, з ревнощів – через те, що Василь Противсіх, що називається, вже зі старту багатьох перетехнічив. Адже, якщо оцінювати виборчі перегони глобально по-філософськи, то нині українці є свідками змагання майбутнього Президента з сімнадцятьма (чи скільки їх там назбиралося?) технічними кандидатами – всіма тими, які не стануть президентами, але згідно вимог жанру "демократичних виборів" відіграють роль масовки.

Втім, одразу стали помітними й вади ідеї-проекту кандидата Противсіх. Очевидно, його задумали люди не обізнані належним чином з деякими філологічними особливостями української мови. З огляду на які, доречніше, щоб у виборчому списку за прізвищем Противсіх була жінка. І не тільки тому, що жінкам більш звично змінювати прізвище. Головним чином через те, що жіноче прізвище Противсіх, на відміну від чоловічого, не відмінюється. "Противсіха", "Противсіхом", "Противсіху"… – залунало з теле- і радіоканалів та зарябіло в друкованих та електронних ЗМІ, одразу тільки-но був зареєстрований Василь Противсіх кандидатом у Президенти України. Наче, навмисне, аби знівелювати задум виражений у називному відмінку прізвища Противсіх, перевівши його у розряд пересічних кандидатів, яких вочевидь назбиралося надміру. От, якби з прізвищем Противсіх балотувалася жінка, то такого б не було. Звісно, могли б її називати "Противсішихою", але це б відповідало розмовному, а не літературному чи офіційно-діловому стилю української мови.

Ще деякі ремарки постфактум для тих, хто задумує таких кандидатів/ок. Доречно було, аби ім’я кандидатки Противсіх починалося на літеру "Я" (Ярослава чи Ярина…). Тоді виходить гарна абревіатура – Я.Противсіх!

Багато хто вважає, що Василь Противсіх є технічним кандидатом, аби відбирати голоси в однієї з відомих кандидаток. Якщо це так, то тим більше доречніше було б висунути якусь молоду (наскільки це дозволено законом – у Президенти можуть балотуватися старші 35 років) красуню.

Але це так – поради на майбутнє, бо ж передвиборчий поїзд вже пішов. Й одним з його пасажирів є кандидат Василь Противсіх 1946 року народження. Його важливою перевагою є те, що він справді людина з народу, досить відкритий, емоційний і дещо простакуватий – такі багатьом імпонують. А, головне, відображають гуморну сутність українського народу.

Що неодмінно суттєво додасть голосів на виборах. Адже Василь Противсіх – це добра нагода українцям, які вже зневірилися в усіх попередніх та майбутніх кандидатах, але не втратили притаманне нашому народу почуття гумору – на президентських виборах посміятися в обличчя тим, хто регулярно сміється нам у післявиборчий період. Бо ж, якщо ті, кого прийнято називати протестним електоратом ставлять у бюлетені позначку навпроти графи "Не підтримую жодного" чи голосують за якогось одіозного, нарваного, але відверто не прохідного кандидата, то вони стають у позу невдоволених і ображених. Відзначивши ж у бюлетені графу – Василь Противсіх – виборці поставлять у згадану позу як нинішню, так і майбутню владу.

А за одне й багатьох інших кандидатів, які не стануть президентами, а також їхні політичні сили, штаби, прихильників і т ін. Адже Василь Противсіх наче зі старту став свого роду гумористичною ватерлінією українського політикуму. Тобто всі, хто набере менше за нього голосів, автоматично переходять у розряд несерйозних політиків. Як у всеукраїнському масштабі, так і на місцях – в кожній області, районі, виборчому окрузі, дільниці… А це вже головний біль представників місцевих штабів, первинних партійних осередків і т.п. Тих, хто на місцях проводять агітацію за давніх чи новоявлених олімпійців виборчих перегонів (для яких головне не перемога, а участь). Якщо на тій чи іншій дільниці, окрузі, районі, області їхнього "підопічного" випередить Василь Противсіх (вочевидь, це буде поширеним явищем), тоді можна буде сміливо називати дармоїдами представників місцевих осередків та штабів, які агітували за таких кандидатів. Словом, як у народній приказці про щуку, яка не дає дрімати карасям, окуням та іншому дріб’язку.

Автор: Олександр НАКАЗНЕНКО, Зоря Приірпіння
Обговорити на форумі