Міжнародний досвід роботи місцевих медіа (фото)

Днями представники редакції "Кур’єра Галіційського взяли участь у міжнародній конференції "Media lokalne i regionalne a ksztaltowanie sie spolczenstwa obywatelskiego w Polsce i Czechach". Захід відбувся у містечку Нова Руда, що знаходиться на кордоні між Польщею і Чехією.

Обговорити проблему локальних засобів масової інформації з’їхалося чимало науковців, редакторів, видавців, громадських і політичних діячів, чиновників, журналістів, які мають великий стаж практичної роботи у газетах, радіо, телебаченнях, інтернет-ресурсах міст, повітів та гмін. Саме на ці маленькі території розповсюджуються дія локальних ЗМІ. Географія учасників була великою. Були у Новій Руді представники Чехії, Словакії, України, Норвегії, та й навіть африканської Гани.

За словами організатора, директора видавництва "Земля Клодська", депутата до дольношльонського сейміку Юліана Голяка, дійство стало можливим завдяки спільній праці товариства "Громадянський комітет Клодської землі", інституту політології опольського університету, фундації віднови новорудської землі. Відрадно, що свою фінансову підтримку надало Міністерство закордонних справ Польщі в рамках програми "Wspieranie stosunkow posko-czeskich 2009" та фундація громадянських ініціатив у рамках проекту "Rodyina Kultur — pogranicze polsko-czeskie 2009".

Від проблем редакційних до суспільних. Для нашої делегації, участь у конференції була важливою і цікавою, адже ситуація із локальними ЗМІ в Україні цілком відрізняється від їхнього становища у Польщі та Чехії. "Маленькі ЗМІ відігравали та відіграють важливу роль у формуванні нового громадянського суспільства, починаючи від рівня маленького селища", — сказав Єжи Міановскі, керівник Асоціації локальної преси в Польщі.

В Україні цей процес ще не настільки досконалий, але є приємні винятки з не зовсім, на жаль, добрих правил. Та все ж в більшості випадків районні чи міські газети найчастіше підпорядковані органам місцевого самоврядування, певним політичним партіям, фінансовим групам та окремим бізнесменам. Усі вони роблять із газет, радіо, телебачення, інтернет-видань рупори своєї локальної політики або фінансових інтересів.

Наразі в Польщі локальні ЗМІ на високому рівні. Їх багато, вони розвинені і пробують задовольняти інформаційні потреби малих суспільних груп. Окрім того, кожен локальний ЗМІ має свою інтернет-сторінку, де зрештою не завжди дублюються надруковані газетні статті, та радіопередачі і телепрограми.

"Такої кількості локальних ЗМІ, як в Польщі, немає ані в Центральній, ані у Східній Європі, — мовить пан Юліан Голяк. — А в Західній Європі локальні медіа зазнають істотних скорочень. Проте є деякі країни, де локальні ЗМІ є одним із найважливіших засобів суспільної комунікації. Це добре видно на прикладі Норвегії. Там існує чимало локальних та регіональних газет. Отож ми й запросили на конференцію представників своєї країни, аби вони поділилися досвідом такого великого поступу, кількісного і якісного розвитку локальних ЗМІ. Зрештою, якщо вчитися і переймати досвід, то тільки у найкращих".

На конференції обговорювалися проблеми охорони незалежності локальних ЗМІ, пошук журналістами інформації, доступ до суспільно важливої інформації, яку не завжди охоче подають чиновники, журналістська етика, правдивість журналіста, стосунки ЗМІ та влади і т ін.

Чи потрібні селищу місцеві ЗМІ? Аналітики медіа ринків стверджували, що локальні ЗМІ у глобальному світі мають щораз менші шанси на виживання. Проте їхню думку заперечували науковці. За їхніми дослідженнями, без незалежних та добре діючих локальних ЗМІ, неможливе створення сучасних демократичних суспільств. Журналісти таких медіа повинні виконувати роль оборонців меншостей перед політиками. Важлива також внутрішня незалежність ЗМІ від фінансових чинників та спонсорів, хоча й без них важко і майже неможливо. Ось тому й завданням медіа є знайти отой баланс, точки дотику між владою, ЗМІ, рекламодавцями, бізнесменами. Та такі точки, аби не потрапити у залежність.

Великі медіа холдинги, звісно, хочуть поглинути локальні ЗМІ поглинути читачів та рекламодавців. Вони створюють чимало комерційних меідапроектів, презентують читачам те, чого вони потребують. А це й різноманітні конкурси з призами, чутки та плітки, ніколи ангажуються в місцеву політику, аби читачам начебто не було нудно. Це так зване "легке чтиво", спрямоване на зиск, а не інформативність Проте політика чи економіка, обговорення рішень органів місцевого самоврядування також є для людей важливими речами. І чи будуть вони цікавими для читачів. Чи ні — залежить від таланту журналістів, їхнього вміння правильно все подати.

Від історії до сьогодення — одна газетна сторінка. "До 1989 року у Польщі не було незалежних локальних ЗМІ. Існувала цензура, регламентації кількості виданого газетного паперу, ЗМІ перебували у державній власності, — продовжує пан Голяк. — Це дозволяло правлячій партії цілковито контролювати інформацію, яку отримували громадяни. В 1970-1980-их роках розпочалося видавництво підпільної преси. Над нею працювали бібліотекарі, вчителі чиновники лікарі випускники вузів які повернулися до своїх родинних сторін.

Щоправда мало хто з них мав професійну журналістську освіту. Натомість вони мали велике бажання, ентузіазм і віру в те, що таким чином можна щось змінити в суспільстві. Після падіння комуністичного режиму громадськими комітетами видавалося тисячі газеток, прокламацій, бюлетенів, завданнями яких було приведення до влади демократів. У цей час постав часопис "Клодська земля". Проте за 20 років все змінилося. Навіть видавничі та друкарські технології семимильними кроками пішли вперед. Проте залишилися певні ідеали громадянського суспільства, на сторожі яких стоять, власне локальні ЗМІ. Наразі довкола них гуртуються найактивніші члени тієї чи іншої громади, своєрідна еліта, яка творить поступ і не забуває про традиції".

Місцеві ЗМІ не тільки інформують про останні новини у місті чи ґміні, але й розповідають як функціонують органи місцевого самоврядування, як відбуваються вибори, які громадяни мають права і що треба робити у разі їх порушення і т ін.. Тобто виникає діалог влади з народом.

З плином часу постають питання чи й надалі локальні ЗМІ будуть брати участь у розбудові громадянського суспільства, чи мають щодо цього якісь обов’язки, а може вже не мають жодних, чи можуть представники органів місцевого самоврядування покластися на локальні ЗМІ, чи приватні ЗМІ незалежні та правдиві і т ін.. На багато із цих питань під час конференції було дано відповіді. Але ще більше постало відкритих питань. Таким чином локальні ЗМІ отримали нову можливість вдосконалюватися. А поєднання в дискусії теоретиків та практиків дало можливість віднайти шляхи подальшого розвитку для місцевих медіа.

Думки вголос

Ян Каня, директор інституту журналістики та суспільної комунікації у Щеціні. Під час кризи, коли загальнодержавні медіа не завжди можуть справитися з фінансовими проблемами, місцеві ЗМІ через малий наклад можуть собі таки дати раду. Окрім того, активна громадська позиція людей допомагає їх існуванню та розвиває громадянське суспільство. Гадаю, що незабаром в Україні також розпочнеться розвиток локальних медіа. Окрім того, у вас немає давньої історії незалежного існування держави. Ви й так робите великий поступ. І це не може не тішити.

До речі, в Польщі зараз є велике зацікавлення журналістською освітою. Колись вона належала до розряду елітарних, але тепер щораз більше молодих людей, прагнуть бути журналістами.

Апокойві Уфома, науковець (Гана). Я займаюся питаннями свободи преси в країнах, де немає, або є тільки часткова демократія. Якщо говорити про Гану, то в нас є журналістські спілки, але їхня діяльність ще слабка, бо в країні немає демократії. Журналісти та видавці начебто мають права, статути, але залежні від політиків та суспільних діячів і очевидно, бізнесу.

Йоган Роппен, професор політології, (Норвегія). Ця конференція є особливою нагодою порозмовляти та обмінятися досвідом для дослідників локальних ЗМІ. Має вона і практичну цінність для журналістів. На жаль, вони не завжди знають теоретичні засади, на яких базуються діяльність меді. Зрештою, нічого дивного, адже європейські журналісти часто заробляють набагато більше від професорів, тому їхні знання видаються журналістам не особливо потрібними, але без загальних засад часто неможливо добре працювати.

Якщо говорити про ситуацію в локальних ЗМІ Норвегії, то у нас з одного боку виникають чимало нових малесеньких газет, а з іншого — більші газети скорочують тираж та втрачають читачів. Основними причинами є телебачення та Інтернет.

Юліан Голяк, директор видавництва "Земля Клодська" (Польща). Ідея проведення конференції виникла у рамках святкування 20-річчя нашого видавництва громадського комітету землі клодської. Я пригадую ті часи, коли я роздавав на площі наш часопис, і люди ще боялися брати часопис. У тому першому номері журналу була стаття "Чи потрібна нам локальні ЗМІ". З того часу це питання і надалі актуальне. А наш часопис розвивається і наразі є польсько-чесько-німецьким, адже на території клодської землі є 200 кілометрів кордону. На основі досвіду нашої праці хочу сказати, що локальні медіа потрібні. Навіть у нашому регіоні де є безробіття.

Проте локальні ЗМІ, які видаються і фінансуються владою не мають права називатися незалежними. В Польщі були такі парадокси, коли представники влади навіть почали забирати рекламу із незалежних газет. Отож владі незалежні медіа часто невигідні. Отож, якщо немає незалежних медіа, то немає демократії.







Автор: Галина ПЛУГАТОР, Нова Руда-Івано-Франківськ
"Kurier Galicyjski" для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі