У чоловічій компанії

На малій автостанції післяобідньої пори людно. Хтось уже відпрацював зміну, хтось скупився на ринку — ось і квапиться додому. Не всім вистачає місця на лавочці, тож в очікуванні маршруток кожен і тулиться, де може.

Гурт молодих чоловіків підпирає спинами паркан. Вони жваво розмовляють, видно, хлопці у доброму настрої. І тут здивовано помічаю ще одного учасника цієї компанії, якого й не зогледіла одразу: малюка міцно припасованого лямочками до батьківської куртки.

Побачене приємно здивувало, якщо не сказати влучніше — зворушило. Адже не в кожного татуся стає часу прогулятися з дитинкою навіть у візочку, а цей наважився поносити дитя на собі. А що ж, зручно: руки вільні, та й малюкові спокійніше й цікавіше.

З огляду на колір комбінезончика, це — хлопчик. Видно, татусь змалку привчає сина до чоловічої компанії. Спершу це прогулянки, а потім може бути риболовля. Такий батько, напевно, навчить сина і всілякої чоловічої роботи, отож малюк виросте дбайливим господарем.

Поки я подумки схвалювала чоловіка та вимальовувала в уяві сентиментальні картинки, до гурту підійшов ще один, видно, з цієї ж компанії. Чоловік тримав за шийки кілька пляшок пива, купленого неподалік у крамниці. Пляшки вмить розійшлися по колу, звідкись узялися й цигарки — запалахкотіли мало не в кожного.

Татусь від гурту не відійшов; оскільки в нього руки були вільні, то в одній він теж тримав пляшку, в іншій — цигарку.

Жваво продовжувалася розмова. Бідолашне маля звідусіль оповивав тютюновий дим і пивний запах у чоловічій компанії...

Автор: Квітослава СОНЯХ, Вільний голос для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі