Чи працюють державні земельні органи краще

Вже понад два місяці, як пролунали гучні заяви Уряду щодо підвищення ефективності та прозорості роботи державних земельних органів і недопущення зловживань при оформленні державних актів на землю.

Звичайною практикою стало порушення зазначених питань на засіданнях Уряду, чисельних нарадах, у тому числі виїзних, які більш подібні на передвиборчі мітинги.

Ситуація у цій сфері не покращується.

По-перше. Уряд обіцяв видати громадянам України 7 млн актів на право власності на земельні ділянки. Станом на 2–5 листопада ц.р. було подано 1,06 млн заявок на оформлення державних актів. Проте людям видано лише 0,13 млн актів (1,9% задекларованого Урядом обсягу).

По-друге, Уряд так і не спромігся дати відповідь на ряд проблемних питань, які виникають при реалізації урядових рішень.

Уряд не передбачив необхідні кошти на безоплатне надання 7 млн актів.

Постановою №844 "Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України у 2009 році" Уряд зі Стабілізаційного фонду на безповоротній основі передбачив виділити 5,95 млрд гривень на оформлення та видачу державних актів. Проте наступним рішенням (постанова №951) Кабінет Міністрів України зменшив у 12 разів видатки з державного бюджету на безоплатне виготовлення державних актів для громадян України – до 0,5 млрд грн.

Вартість оформлення та видачу державних актів становить 600–800 грн (відповідно до спільного наказу Держкомзему, Мінфіну, Мінекономіки від 15 червня 2001 року №97/298/124 "Про затвердження Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг"). Відповідно коштів вистачить на оформлення та видачі менше 9 % задекларованої кількості державних актів (лише 625–833 тис. державних актів замість 7 мільйонів).

Проте, якщо Уряд вважає, що 0,5 млрд грн достатньо для видання 7 млрд актів – це значить, що вартість виконання зазначених робіт була завищена. Постає питання: хто компенсує понесені затрати громадян, особливо тих, хто оплатив виконання відповідних робіт, проте ще не отримав акти.

Крім цього, поза увагою Уряду лишилися селяни, котрі отримали землю як пай у результаті ліквідації колгоспів, та громадяни України, земельні ділянки яких знаходяться за межами населених пунктів, з використанням їх для ведення особистого селянського господарства і дачного будівництва.

По-третє, Уряд не захищає, а навпаки – порушує права добросовісних оформлювачів.

Постановою КМУ від 05.08.09 №844 усі ресурси Держкомзему та державних землевпорядних організацій спрямовано лише на безоплатне виготовлення державних актів на землю.

За таких умов бланки державних актів можуть використовуватися виключно для безоплатного оформлення. Інакше – такі бланки мають бути визнані зіпсованими.

Територіальним органам заборонено передавати комплекти бланків державних актів підрозділам земельних ресурсів органів місцевого самоврядування та іншим юридичним і фізичним особам. Порушення цієї заборони (про що може не знати громадянин – "добросовісний оформлювач") є підставою для визнання такого бланку акта зіпсованим, а його реєстрація підлягає скасуванню.

Тобто якщо, починаючи з 26.10.2009 року, до територіальних органів громадяни або землевпорядні організації передадуть отримані раніше бланки державних актів, які раніше пройшли процедуру погодження та підписання в структурних підрозділах місцевих адміністрацій, органи ДКЗ повинні визнати їх зіпсованими.

Таким чином, замість системного підходу до вирішення актуальних проблем земельних відносин, Уряд продовжує практику прийняття популістських, сумнівних щодо перспективності рішень.

Секретаріат Президента України і надалі продовжуватиме відслідковувати стан виконання обіцянок Уряду у сфері земельних відносин та інформувати про це громадськість.

Джерело: Офiцiйне Інтернет-представництво Президента України
Обговорити на форумі