The Financial Times: Американська мрія потребує оновлення

Рано чи пізно США доведеться розібратися з безмірною фіскальною проблемою. У своєму поєднанні рецесія і план фіскального стимулювання створили рекордний дефіцит бюджету, і вихід економіки з кризи і близько не дозволить досягти показників, необхідних для відновлення балансу. Виборці США мають відповісти на великі запитання щодо виплат, яких вони вимагають, і податків, які вони готові платити.

Може видатись, що цей ганебний краєвид – не ідеальне тло для заклику до нових амбіцій у соціальній політиці США. Але це якраз те, що Ізабел Согіл [Isabel Sawhill] і Рон Гаскинс [Ron Haskins], вчені з Інституту Брукінґса [Brookings Institution], роблять у їхній новій книжці "Створення суспільства рівних можливостей" [Creating an Opportunity Society].

Попри те, що такий заклик може видатись власне зараз нереальним, авторів потрібно привітати за відмову визнати поразку – і не тільки тому, що в їхній книжці повно чудового аналізу і пропозицій. З двох причин їхня книжка, як виявляється, з’явилася вчасно.

Книжка доводить, що жорстку фіскальну дисципліну і амбітну соціальну політику можна поєднувати, про що багато політиків схильні забувати. Вона також показує, що центризм – політично здійсненний політичний курс, задуманий для того, щоб бути привабливим для поміркованих зліва і справа – не повинен бути нерішучим. Засвоєння цих уроків є ключем для виходу з фіскальної безвиході, і багато чого ще крім цього.

Багато американців думають, що вони живуть у суспільстві, яке більше, ніж більшість суспільств, пропонує своїм членам шанс на процвітання. США не є й не хочуть бути найбільш егалітарним суспільством на світі. Значення має те, що бідна людина своїми силами може досягнути успіху.

"Створення суспільства рівних можливостей" починається з демонстрації того, що особливо для найбідніших дітей це щось подібне на міф. За міжнародними стандартами, у США мобільність між поколіннями є досить низькою. Це здивує мало кого з тих, хто заходив до кварталів соціального житла, збудованого на кошти бюджетів, чи відвідував проблемні школи внутрішніх районів міст, але багато американців із середнього класу ніколи цього не робили. Дані свідчать, що американські діти, народжені в найнижчому і найвищому квінтилях розподілу доходу, мають більше шансів залишитись там, де вони є, ніж, наприклад, у Британії, і набагато більше шансів, ніж у таких країнах, як Швеція і Данія.

Але що з цим робити? Книжка підтверджує добре описані в літературі результати досліджень, що середній клас мало не гарантований для бідних дітей, якщо вони робитимуть три речі: закінчать університет, працюватимуть повний робочий день і одружаться перед тим, як завести дітей. Як суспільство рівних можливостей, США мають низькі результати тому, що так багато його молодих представників зазнали невдачі в одній або більше з цих справ. Книжка зосередилась на цих трьох пунктах.

Освіта, як визнає адміністрація Обами, є головною. Книжка закликає до поступового збільшення витрат на програми ранньої освіти для бідних, що згідно зі всіма дослідженнями винятково продуктивна інвестиція.

Також автори пропонують заходи для реформування шкіл, такі як прийняття національних стандартів (посилення стандартів на рівні штату в рамках закону про ліквідацію різниці в успішності 2001 року [No Child Left Behind Act]); нові федеральні програми (такі, що були впроваджені адміністрацією Обами), які заохочують прийом на роботу і утримання добрих вчителів; підтримка "патерналістичних" шкіл, що роблять наголос на порядку, доброму відвідуванні, базових вміннях і частому оцінюванні знань. Профспілки вчителів знайдуть достатньо багато матеріалу для заперечень цьому.

Стимули, які сприяють тому, що вчителі шукають роботу і перебувають на ній, можна покращити шляхом податкового кредиту на податок на дохід, як пропонують автори, і шляхом підтримки професійних тренінгів. Але вимоги до праці, як пишуть вони, згідно з реформами системи соцзахисту 1990-х, повинні бути збережені або стати навіть ще вищими. Це може викликати спротив лібералів, як і у випадку, коли кажуть, що "послідовність успіху" у випадку школи, зайнятості та дітей після одруження вимагає твердіших стимулів для сімей. "Для тих, хто каже, що ця мета є старомодною або несумісною з сучасною культурою, ми говоримо, що сучасна культура несумісна з потребами дітей". Ось так.

Вартість цих нових і розширених урядових програм, без заощаджень від схем, які книжка пропонує скоротити, буде близько $20 мільярдів (?13,4 мільярдів, 12 мільярдів євро) на рік. За теперішніми стандартами, це видається скромним, але як переконані фіскальні консерватори автори думають, що країна не може дозволити собі свої теперішні зобов’язання, не кажучи вже про нові. Отже, тут вони роблять свою найсміливішу зі всіх пропозицію. Соціальний контракт у США потребує перегляду, з тим, щоб старші люди, багато з яких є достатньо забезпеченими людьми, отримували менше, а бідні отримували більше.

Це легко сказати, але важко зробити. Теперішня тривога викликана скороченням Medicare, державної медичної страхової програми для старших людей, і це підкреслює проблему. Тут автори хочуть заощаджень, як і в соціальних витратах, а це ще одна політична пастка.

По мірі того, як набуває форми критична фіскальна ситуація, щось має бути зроблено. Жоден вибір, адекватний масштабу проблеми, не буде легким. Велика цінність цієї книжки – всебічний посібник із політичних заходів та основних принципів нового соціального контракту – це не просто визнання, що соціальна мобільність у США є меншою, ніж вона повинна бути, але заклик до дії і наполягання на фіскальній дисципліні. Її справжньою силою є характерно американські засоби порятунку, з їхнім наголосом на винагороді зусиль, радше ніж неробства, і наполяганні на особистій відповідальності.

Ця суміш ліберальних і консервативних ідей викличе вогонь з боку ідеологів обох таборів. Але посередині вона може завоювати публічну двопартійну підтримку, і вона заслуговує на це. Центризм не повинен бути немічним. Він може бути рішучим і сильним. Політика, яка представляє радикальний центр, це якраз те, чого потребують США.

Автор: Клайв Крук [Clive Crook]
Назва оригіналу: American dream needs repair
Джерело: Financial Times, 16.11.2009
Зреферував Михайло Мишкало, Західна аналітична група
Обговорити на форумі