Німецька молодь риється у смітниках з ідейних міркувань

Дедалі більше молодих людей у Німеччині ночами порпаються у контейнерах для сміття біля великих супермаркетів, де продають продукти харчування. Більшість з них робить це не через злиденність, а з ідейних міркувань.

Вночі, коли всі магазини зачинено, Разол Ерамуні та Йорг Бергштедт йдуть за харчами. З торбами, з кишеньковими ліхтариками та в захисних рукавичках вони беруться до роботи – риються у контейнерах для відходів біля крамниць. Разол сьогодні знайшов цілком придатні до їжі банани, яблука, запакований хліб, нутеллу, солодощі, а також квіти.

У деяких товарів вчора зікінчився термін придатності, а в деяких трошки пошкоджено упаковку. Як пояснює Разол, котрий приїхав до Німеччини з Сирії, в його країні придатні до споживання товари не викидають: "Один банан став поганим, а викидають всю гілку.З яблуками – те саме. Мені шкода, що так багато продуктів викидають на смітник. Я живу у Кельні поблизу ринку. Він зачиняється о 14 годині. Після цього непродані овочі та фрукти просто викидають. Багато бідних людей живуть з цього. Економія нині нікому не зашкодить. Якщо я знайду на дорозі один цент, я його підійму. То чому я повинен залишати валятися коробку яєць?", - запитує сирієць. Йому 28 років. Він безробітний, живе за рахунок соціальних виплат. Тому порпання в контейнерах – так званий "контейнеринг" - допомагає йому краще утримувати свою родину.

У Німеччині відходи перед тим, як викинути, дбайливо сортують

Однак для багатьох інших – ця діяльність – прояв політичних переконань. Пояснює Йорг Бергштельдт. "Можна сказати, що у певних молодіжних субкультурах проводити ревізію в контейнерах – це круто".

Йорг Бергштедт є речником цього руху у німецькомовних країнах. Він разом зі своїми однодумцями влаштовує контейнерні рейди вже 15 років поспіль. Для ультралівої молоді те, що супермаркети викидають придатні до споживання продукти є неприйнятним з моральної точки зору. Адже в цей же час у світі гинуть від голоду багато людей. Крім того, якщо купувати товар, значить збільшувати на нього попит, що автоматично призводить до збільшення пропозиції. За обставин, коли виробництво цього продукту шкодить довкіллю або людям, це неприйнятно, пояснює Йорг: "У момент, коли я спустошую контейнери, я не створюю попиту і тому немає цього ефекту. Мені дуже багато не подобається у нашій суспільній системі. Я займаюся політикою не тому, що це моє хоббі".

Контейнеринг – це можливість для Йорга бути незалежним від потреби ходити на роботу та заробляти гроші, а також мати вдосталь часу для свої політичної діяльності. На їжу він принципово не витрачає грошей. Так само принципово їздить "зайцем" у громадському транспорті та не платить за житло. Натомість він прочісує Німеччину у пошуках посівів генно-модифікованої кукурудзи або влаштовує інші акції. Друзів, у яких можна пожити кілька днів у нього більш, ніж досить.

Контейнеринг як рух зародився у 90-х роках у США. Як вияв протесту проти бездумного споживання та негуманного поводження з тваринами. Прояви цього руху дуже різняться між собою.

У Німеччині збирати те, що викинули інші, закон не забороняє, однак є винятки, пояснює юрист Міхаель Біла-Бетьє. Наприклад, відкривати закриті контейнери, щоб звідти дістати викинуті продукти, незаконно. Це можде потягти за собою кримінальну відповідальність за спробу крадіжки. Тим часом німецькі супермаркети вже починають потроху запроваджувати практику блокування контейнерів або закривати доступ до прилеглої до магазину території, повідомляє Німецька хвиля.

Обговорити на форумі