Брухт – на експорт, гроші – на вітер?

Фінансова криза призвела до того, що Україна збільшила експорт металобрухту, значну частину якого раніше переробляла самостійно. Тим часом українські сталеплавильні підприємства затримують розрахунки за брухт, і замінюють його чавуном, що призводить до погіршення якості металу та аварій на виробництві.

Про це ішлося на сьогоднішньому з’їзді Української асоціації вторинних металів. Для оздоровлення галузі постачальники брухту пропонують законодавчі зміни, які передбачають впорядкування їхніх відносин із металургами, скасування ПДВ на брухт, і подолання криміналізації системи його збору.

Від початку року Україна більше ніж на третину зменшила виробництво та експорт металопродукції. З усіх її видів зростає тільки експорт металобрухту, якого за 9 місяців продали за кордон на понад 600 тисяч тонн. Країни Євросоюзу, Туреччина й Китай потребують вторинних металів дедалі більше.

Тим часом в самій Україні брухт за рік подешевшав у 2-4 рази, але навіть за таких цін металурги відмовляються платити, і за рік заборгували постачальникам понад 800 мільйонів гривень, заявив сьогодні на з’їзді Української асоціації вторинних металів її президент Валентин Куліченко.

"Без цієї сировини сучасне, якісне виробництво металу просто неможливе, – зауважив він. – Проте ми зараз бачимо тенденцію, коли заводи замінюють брухт чавуном, рудою, це призводить до порушень технології та навіть аварій. А за вже спожитий брухт не платять, посилаючись на кризу. Схема має бути такою: не платиш – веземо брухт на експорт!"

За словами пана Куліченка, експорт брухту до Євросоюзу – це не перспективний шлях розвитку галузі, а, швидше, аварійний вихід: адже на сьогодні ввізне мито на брухт до країн Європейського Союзу складає 30% від його вартості.

Розв’язати проблему обіцяє заступник міністра промислової політики Сергій Грищенко після входження України до зони вільної торгівлі з ЄС.

"Я місяць тому зустрівся з контактною групою по сталі Європейського Союзу і порушував ці питання. Ми підпишемо відповідні угоди про вільну торгівлю з ЄС та іншими групами держав, які передбачатимуть скасування мит, в тому числі й на метал", – пояснює заступник міністра.

За словами Сергія Грищенка, наведення ладу на ринку металобрухту є запорукою виходу з кризи української металургії, для якої вторинні метали є основною і найбільш вигідною сировиною.

Проте ще більшою перешкодою, аніж падіння попиту і мито, для компаній-постачальників металобрухту є корупція, яка починається на рівні приймальних пунктів металу, вважає генеральний директор ПП "Астро" Василь Андрійчук.

"Я вісім місяців відкривав свій пункт прийому металу в Дрогобичі. При Держнаглядохоронпраці створені декілька приватних фірм, і всі вони видають якісь дозволи, – каже він. – Тим часом нелегальні пункти прийому металу спокійно працюють і просто сміються з нас. Подивіться, що врешті зробили ми, ініціювавши ліцензування разом із Мінпромполітики! Корупція, якої світ не бачив!"

Як вихід, підприємець пропонує скасувати ліцензії для пунктів збору металу. І водночас посилити контроль за ними з боку міліції та місцевої влади.

Крім цього, представники галузі закликають дати відсіч крадіжкам металобрухту з потягів. Таке злодійство, за їхнім свідченням, часто відбуваються за участі самої охорони, повідомляє Радіо Свобода.

Обговорити на форумі