Росія переймається цінами на нафту, а не ядерною програмою Ірану

Борг за добру волю адміністрації Обами в зовнішній політиці ще доведеться повернути.

Минулої середи в Москві в обличчя держсекретаря США Гілларі Клінтон жбурнули всі ілюзії, які ще залишались в адміністрації Обами щодо співпраці з Росією в питання ядерної програми Ірану. Жорсткіші санкції проти Ірану будуть "контрпродуктивними", сказав міністр закордонних справ Росії Сєрґей Лавров – саме через декілька днів після того, як президент Дмітрій Мєдвєдєв заявив, що санкції, радше за все, неминучі. Ця очевидна суперечність повинна нагадати нам, що Мєдвєдєв – це лише трохи більше, ніж добрий спостерігач, а прем’єр-міністр Владімір Путін, який не згадав санкцій у своїй заяві під час візиту до Пекіна, досі є тим, на кого треба зважати.

Цього ляпасу завдано після серії поступок – відмови від розміщення системи ПРО у Східній Європі, приглушеної критики з боку Білого дому ганебних регіональних виборів у Росії. Спрямовані на примирення, вони додали кремлівським правителям упевненості, переконавши їх, що нічого боятися адміністрації Обами, коли йдеться про питання, що мають хоч якесь значення.

І ніщо не важить для Путіна і його олігархів більше, ніж ціна нафти. Навіть із ціною $70 за барель російська економіка переживає скрутні часи. Напруження на Близькому Сході, навіть війна, спричинить зростання цін. Звичайно, озброєний ядерною бомбою Іран завдасть шкоди національній безпеці Росії, але продовження кризи піде на користь інтересам владної еліти: вона заробить грошей і збереже владу.

Зовнішня політика адміністрації Обами продемонструвала чимало оптимізму та доброї волі щодо друзів і ворогів. Така життєрадісна позиція припустима, доки не конфліктує з реальністю. На жаль, минулого тижня було декілька конфліктів.

У середу керівник ФСБ Ніколай Патрушев в інтерв’ю газеті «Известия», одному з головних пропагандистських видань Кремля, заявив, що Росія планує змінити свою політику застосування ядерної сили, щоб завдавати превентивних ядерних ударів, зокрема в регіональних конфліктах. Оскільки не може бути збігом обставин те, що новина просочилась у пресу цього тижня, коли Гілларі Клінтон іще перебувала в Москві, то доречно розглядати це як відповідь на промову Обами про світ без ядерної зброї та скасування рішення про розміщення ПРО.

Минулого тижня зняли всі звинувачення з генерал-лейтенанта Владіміра Шаманова, який відправив взвод своїх десантників у прокуратуру, що вела кримінальне розслідування у справі фірми, власником якої є його зять. Роздруковані записи телефонних дзвінків генерала, які демонструють його втручання, опублікував тижневик "Новая Газета", останнє друковане медіа, критично налаштоване щодо Кремля. Але цього було замало, щоб створити достатньо клопотів для ідола ІІ Чеченської війни, під час якої Human Rights Watch та інші організації неодноразово звинувачували його війська у звірствах проти цивільних.

Опісля було видовище під назвою "російські регіональні вибори". Вони були шахрайськими та вкрай безглуздими – як і кожні вибори за правління Путіна, з усуненням реальних опозиційних кандидатів і владною партією "Единая Россия", що отримала свою наперед визначену більшість. Цього разу обман виявився надто відвертим навіть для дозволених Кремлем опозиційних партійних лідерів Алєксандра Жиріновського і Ґєннадія Зюґанова, які гучно опротестували результати, що поставили Росію на межу однопартійної диктатури. Мєдвєдєв заявив, що вибори пройшли досконало. Тим часом заява США містила звичне занепокоєння та цитати з промови президента Мєдвєдєва про важливість вільних і чесних виборів – так, ніби вони його присоромлять.

Не очікуйте від безсоромного сорому. І не очікуйте змін від корумпованого та кримінального режиму, якщо не продемонструєте реальних наслідків. Коли йдеться про Росію, це означатиме переслідування путінської кліки олігархів, завдавання їм ударів, які вони можуть відчути: по їхніх привілеях і гаманцях. Якщо ЄУ та США почнуть скасовувати візи й утручатися в їхні фінанси, то з’ясують, що Кремль значно більше зацікавлений у запровадженні санкцій проти Ірану. Путін використав права людини і демократію як розмінну монету тому, що ці речі мають значення для Заходу, а не для нього. Поки гру не зіграно зі ставками, які мають цінність для Кремля, це буде змагання однієї сторони.

Якщо США серйозно налаштовані не допустити створення в Ірані ядерної зброї, тоді Обама повинен чітко зрозуміти це та недвозначно заявити про покарання. Уже стало жартом повторення знову й знову, що це "неприйнятно". Протягом більш ніж 10 років ядерна Північна Корея теж була "неприйнятною". Якщо Обама скаже, що США зроблять усе необхідне, щоб не допустити ядерної зброї в Ірані, тоді ми побачимо, чи зморгне Тегеран. Щонайменше Білий дім повинен публічно пообіцяти, що будь-який напад на Ізраїль з використанням зброї масового знищення розглядатимуть як атаку проти Америки, що спонукатиме НАТО взяти на себе відповідне зобов’язання.

Як і на багатьох росіян, на мене вплинула натхненна липнева промова Обами в Москві, але він повинен знати, що мистецтво керувати державою – це більше, ніж друкування грошей і виголошення промов. Роздута риторика, як роздута валюта, може спричинити катастрофу. Булька доброї волі, яку створює Обама, лусне, якщо скоро не буде реальних результатів.

Автор: Гаррі Каспаров [Garry Kasparov] (на фото), лідер Об’єднаного громадянського фронту, постійний дописувач The Wall Street Journal
Назва оригіналу: Russia Worries About the Price of Oil, Not a Nuclear Iran
Джерело: The Wall Street Journal, 19.10.2009
Зреферував: Михайло Мишкало, Західна аналітична група
Обговорити на форумі