Через катування в українській міліції померло 4 людей

Четверо людей померли торік через катування в українській міліції, повідомляє Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова. За її словами, впродовж року в Україні правоохоронці затримують близько мільйона осіб, які наражаються на потенційну загрозу порушення своїх законних прав.

Які масштаби катувань в українські міліції? Чим можна пояснити жорстокість правоохоронців? І як зупинити це явище?

В Україні в останні роки зростають прояви катувань з боку працівників правоохоронних органів, зазначив у коментарі Радіо Свобода Сергій Кудрук, заступник керівника департаменту секретаріату Уповноваженого з прав людини. За його словами, вони постійно відстежують такі факти, використовуючи інформацію органів охорони здоров’я в областях. "Приниження гідності, випадки фізичного та психологічного впливу. Немає відповідного реагування і немає реальної міри покарання стосовно осіб, які допускають такі правопорушення.У правоохоронних органах міліції й прокуратури немає тієї статистики, яка б відслідковувала цю ситуацію".

В основі жорстокого поводження деяких правоохоронців над затриманими лежить не тільки бажання розкрити злочин будь-якою ціною. І це проблема не лише у міліції. Певна частина людей, отримавши владу, намагається самоствердитися за рахунок тих, хто потрапив їм під руку, вважає психолог Олена Ліщинська. "Мова йде навіть не про садизм, а про моральну деградацію. Якщо в людини є хоч трішки влади, легше всього стверджуватися за рахунок слабшого".

За катування протягом року засудили не більше 20 працівників української міліції. Замість того, щоб діяти розумом, вони від браку досвіду діють кулаками, розповів полковник міліції Микола Рощин, головний фахівець Департаменту карного розшуку МВС України. "Думаю, 20 набереться саме за катування. А взагалі в нас статистики такої немає. Але знаю, що порушено близько 200 справ, 3 тисячі звільнених за різні порушення (наприклад, фальсифікація матеріалів). За тортури в нас небагато порушено справ".

За інформацію Уповноваженого ВР з прав людини Ніни Карпачової, однією з жертв катувань стала мешканка міста Торез Донецької області Раїса Чорновіл. Місцеві правоохоронці відмовляються коментувати обставини смерті жінки. Проте в їхній практиці є безліч випадків, коли проведення слідчих заходів закінчувались катуванням. З постраждалими спілкувалась донецька кореспондентка Радіо Свобода Ольга Доровських.

Сліди загиблої Раїси Чорновіл, про яку розказала Ніна Карпачова, загубились в аналах донецької міліції. Правоохоронці області та їх торезькі колеги навідріз відмовляються будь-що розповідати журналістам. Речник Управління МВС у Донецькій області Ігор Дьомін. "Мені нічого про цей випадок невідомо. Карпачова просто висловила свою особисту думку".

Постраждалі від рук правоохоронців вважають за краще більше мовчати. Як розповіла Радіо свободі, на умовах анонімності, донька одного з донецьких підприємців, якого тяжко катували, вимагаючи великого хабара, її родина вже понад 3 роки живе в постійному страху. "Мені вже просто починають погрожувати ці люди, які зараз обіймають певну посаду. Я дуже сильно боюсь".

Майже кожні вихідні біля донецького апеляційного суду мітингує батько засудженого Олексія Москаленко, мешканця міста Курахово Донецької області, якому інкримінують вбивство. 76 місяців хлопець перебуває в слідчому ізоляторі. Його провину правоохоронці не можуть доказати. Умови перебування у СІЗО і манери поводження із в’язнями нестерпні. Як розповідає батько, вимагаючи зізнання, правоохоронці погрожували заразити його дитину СНІДом.

Хоча статистики з катувань у міліції немає, та теоретично з жорстокістю правоохоронців стикається кожна людина.

Омбудсман впевнений: така ситуація характерна не тільки для України, але й для всіх держав колишнього Радянського Союзу, які дістали у спадок його правоохоронну систему.

Катування - це насамперед проблема Міністерства внутрішніх справ України, вважає правозахисник Дмитро Гройсман. Саме співробітники міліції у такий спосіб вибивають свідчення з підозрюваних. "Ми знаємо, що випадків смерті з затриманням осіб набагато більше. Цих людей або оформлюють таким чином, що їх випустили і вони померли пізніше, або їх завозять у медичні заклади, де вони помирають, і навіть не оформлюють заднім числом, що вони були в міліції".

Але в пенітенціарній системі, де знаходяться люди, які відбувають покарання, жорстоке поводження, яке інколи межує з катуванням, також нажаль досить поширене, зазначив Дмитро Гройсман.

Аби викорінити практику застосування тортур у правоохоронних органах необхідно, насамперед, забезпечити людині кваліфіковану юридичну допомогу з моменту затримання, зазначає правозахисник Дмитро Гройсман. "По-перше, люди, які надають юридичну допомогу (так звані міліцейські адвокати) фактично працюють не на клієнта, а на міліцію. По-друге, потрібно забезпечити відео фіксацію кожного допиту (принаймні тих, хто відмовляється від адвоката або якщо адвокат призначений державою). По-третє, необхідно забезпечити незалежне медичне обстеження кожної особи, яку затримала міліція".

За застосування катувань стаття 127 Кримінального кодексу України передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Але проблема у тому, зазначає український обмудсман, що проти жорстоких правоохоронців порушують кримінальні справи за іншою статтею - перевищення влади або службових повноважень. І така підміна приховує реальну ситуацію, повідомляє Радіо Свобода.

Обговорити на форумі