Виборчі перегони: Старт

Експерти: ці вибори президента будуть апофеозом "чорнухи", бруду та неявки електорату. Віднині політикам не потрібно виправдовувати власну агітацію соціальною рекламою, адже з 19 жовтня офіційно стартувала президентська кампанія.

Президент уже підписав указ, який повинен забезпечити волевиявлення громадян, а українські медіа оприлюднили розцінки на ефірний час для передвиборної агітації.

У вівторок міжпартійний з’їзд лівих сил планує висунуть Петра Симоненка, у середу на вибори стартує Литвин, а під кінець тижня у "марафонський забіг" відправлятимуть фаворита перегонів Віктора Януковича. В таборі його головного конкурента – Юлії Тимошенко – поки що приховують дату з’їзду, лякаючи конкурентів аж десятьма програмами.

Між тим, додати перцю в кампанію може й Конституційний Суд. За інформацією одного з видань, там майже готове рішення про скасування цілих п’яти положень горезвісного закону про вибори.

Про старт президентської кампанії та перші її прояви дискутували провідні політологи та соціологи України.

- Виборча кампанія починається на тлі чергового погіршення соціально-економічної ситуації, що чітко відображено в оцінках наших громадян. Якщо раніше відчувалася певна стабільність, то зараз тільки 24 % громадян задоволені своїм життям, а 74% - ні. Це достатньо високий показник.

Водночас, якщо взяти за основу показник стовідсоткової готовності взяти участь у голосуванні, який складає близько 60% респондентів, і потенційну готовність, яка перебуває на рівні 23%, то електоральні очікування громадян знаходяться десь на рівні 70%. Можливо не зовсім коректно порівнювати, але це трошки нижче, ніж аналогічний період минулої президентської кампанії. Тоді, хочу нагадати, другий та третій тур дав явку 83%.

На що хотілося звернути увагу в питанні явки. За останні декілька років завжди дещо більша мобілізаційна готовність спостерігалася на Заході України. Зараз вищу мобілізаційну готовність декларують жителі Сходу та Півдня України.

З приводу ретингів трійки лідерів, то розрив між першим та другим місцем зберігається на рівні 10%. Натомість практично усі соціологи підтверджують, що рівень підтримки Арсенія Яценюка дещо знизився: якщо влітку його електоральні показники були на рівні 13-14 %, то зараз на рівні 8-9%.

Хотілося б звернути окрему увагу на електоральну ситуацію в регіонах, зокрема на Західній Україні. У листопаді минулого року в Арсенія Яценюка президентські амбіції були на рівні 11%, у Тимошенко – 34%. Станом на травень цього року Яценюк вже випереджав Тимошенко на 6%. Влітку рейтингові позиції зрівнялися. Тепер же у Тимошенко практично у 2 рази вищий рейтинг, тобто їй вдалося відвоювати позиції.

У Центрі України дещо закріпиилися позиції Юлії Тимошенко, "підтягнувся" Янукович. На Півдні та Сході поки що без змін.

І ще цікава деталь. На початку року був неймовірний запит на нові обличчя та нові політичні проекти. Зараз на кінець року менше 40% людей готові віддати за них свій голос.

- Кампанія співпадає з новою хвилею кризи, яка не буде схожою на першу та буде мати свої особливості. Перш за все, на тлі очікувань відновлдення економіки ми опинимося на порозі бюджетної кризи, навіть колапсу. Тут багато залежатиме від того, чи отримає наш уряд новий транш МВФ, враховуючи те, що практично зірвана програма співпраці, є багато претензій до використання попередніх траншів.

Бюджетна криза збігається з початком отоплювального сезону, різко падає купівельна спроможність громадян, які й так не в стані реагувати на стрімке підвищення цін. Можна прогнозувати своєрідне "доміно неплатежів", фінансового становища Нафтогазу, якому потрібно буде хоть щось запропонувати власникам облігацій. Іншими словами, економічна ситуація буде загострювати кампанію, і це буде супроводжуватись ростом різнокольорових протестних настроїв.

Наступний аспект. Ця кампанія починається не як ідеологоічна, а як кампанія реклами та скандалів. Наскільки кандидати зможуть змінити цей стихійний порядок денний, нав’язати інший характер дискусії – питання відкрите. Поки що ніхто з кандидатів, окрім так званих молодих дарувань, не висунули чітких програм. Можливо після з’їздів ми почуємо більше конкретики. Наразі ми бачимо, що ця кампанія абсолютно хаотична, скандальна і є навіть провокаційною через спекуляцію суспільними настроями.

Звідси випливає третя характеристика – негативне моральне тло. Ця кампанія різниться від 2004 року тим, що тоді був конфлікт різних трактувань влади та перспектив держави. Зараз суспільні настрої пов’язані з моральною деградацією і дискредитацією політики, влади. На цьому тлі особливе значення набуватимуть особистісні характеристики та образи кандидатів, а відтак і тих, хто представлятиме їхні команди.

Четверта характеристика – наявність двох відвертих фаворитів. "Кіндер" не став сюрпризом. Виявилося, що його кампанія шаблонна, реклама надзвичайно суперечлива, все частіше Яценюка починають звинувачувати в утопізмі. Я думаю, що серйозних ресурсів для ривка у Яценюка зараз немає, більше того, вже зараз можна говорити про певний відтік прихильників: симпатики Яценюка не стали його виборцями.

Що ж до політичного ландшафту виборів, то як на мене, для виборця велике значення зараз має колективний образ виборця. Ця тенденція давно вже утвердилася на Заході. Коли ми говоримо про Барака Обаму, Ангелу Меркель, варто враховувати, що це лідери крупних сформованих національних політичних сил. Зараз можна стверджувати, що як мінімум 4 полюси, які представляють колективні сили, у нас сформувалися, і в них є свої лідери. Перший – праві популісти на чолі з Тимошенко, другий – соціал-лібералізм Партії регіонів, третій – націонал-демократи, у яких постійно кільканадцять кандидатів, і четвертий – ліві.

Особливість нинішньої кампанії у порівнянні з попередніми: якщо в 99 році було відверте протиставляння минулого та майбутнього, себто комуністів проти Кучми, в 2004-ому була спроба протиставити критичному сьогоденню ідеалізоване романтичне майбутнє, то в 2010 році, зважаючи на нікчемність теперішнього та розтоптаність минулого, кандидатам нічого не залишається як конкурувати за різні образи майбутнього. Кому це вдаться, той і зможе розраховувати на перемогу.

- Коли йдеться про старт президентської кампанії, хотілося б відразу сформулювати дилему: старт чи фальстарт? Тому що головні гравці свою рекламну та агітаційну діяльність ведуть уже 2 місяці, а Яценюк – ще довше. І вже зараз відчувається певний ефект втоми, перевантаження політичною рекламою. А до першого туру ще 3 місяці!

Відтак ризики – іміджеві, психологічні, ресурсні – під кінець кампанії очевидні. Саме тому я не виключаю повторення ефекту київських виборів, коли число тих, хто не визначився, суттєво зросло, що зрештою, вилилося у різке скорочення явки. У нашому випадку ще й свята спрацюють.

Це перший фактор. Другий – починається ланцюгова реакція брудної виборчої кампанії. Всі попереджали, що вибори будуть жорсткими, брудними, але знову недооцінили. Останні півтора місяця кожного тижня – скандал. Причому градус скандальності щоразу підвищується. Останній скандал в Артеку – це тільки початок і далеко не кінець. Зараз під ударом опинився Блок Тимошенко. Переконаний, удар у відповідь не примусить себе чекати, питання тільки в темі, обставинах і приводі. Але це буде зроблено, невідворотно, ступінь "чорнухи" тільки зростатиме.

З приводу переможців: зараз за рейтингами Янукович випереджає Тимошенко десь на 10%, а от в політичній тусовці все більше впевнені у перемозі Тимошенко. Ось вам парадокс. Дозволю собі таку думку, що у "регіоналів" немає стовідсоткової впевненості у перемозі свого лідера. Чи відображений цей парадокс на рівні громадськості – мені важко відповісти.

Наступний парадокс пов’язаний з Яценюком. Коли в нього не було ніякої кампанії, окрім візитів у регіони, рейтинг зростав семимильними кроками. Як тільки Яценюк почав активно рекламуватися, з’явилася тенденція зниження рейтингу. З цього приводу в мене три пояснення. По-перше, були помилки в позиціонуванні: через те, що Яценюк занадто рано почав рухатися із Заходу на Схід, це призвело до втрати значної частини симпатиків.

По-друге, неадекватна реклама. Вона помітна, але не працює з точки зору мобілізації та утримання своїх виборців. І по-третє, це фактор "Інтеру". Протягом весни та зими Яценюк постійно виступав на найбільш рейтинговому каналі країни, а потім зник. Як на мене, це не визначальний фактор, адже Ющенко теж часто виступає на цьому каналі, але це йому не допомагає. Утім, його варто враховувати.

Хотів би ще також звернути увагу на такий аспект: незначне падіння рейтингу Литвина та Яценюка, супроводжується незначним зростанням рейтингу Сергія Тігіпка. Як на мене, тут є певний ефект перетоку виборців.

Враховуючи всі нинішні тенденції, найбльший ризик – у зниженні активності виборців, коли люди проголосують ногами у напрямку, протилежному до виборчих дільниць, повідомляє Гарт.

Обговорити на форумі