Пам’ять: Якби лиш не зрадник...

Без ліку на Прикарпатті місць, на яких проливалася кров українських повстанців.

Восьмого листопада 1947 року в полудень у Товмачику лаяли пси в околиці поблизу теперішньої сільради. Гавкіт місцевих собак зливався з гавкотом вівчарок енкаведистів, котрих привів з Коломиї інформатор...

— Сильний тоді був холод, — згадує очевидець тих подій мешканець села Микола Тесленко, — такий, що ми, учні молодших класів, до школи не пішли.

На місці загибелі сімох повстанців тепер встановлено меморіальний комплекс. Минулої неділі його урочисто відкрили.

Священики відслужили молебень і панахиду за убієнними за участю церковного хору з Шепарівців.

Сільський голова Віктор Гриджук вручив грамоту проектантові й виконробові меморіалу Миколі Тесленку. Сам пан Тесленко поділився з громадою планами спорудити на цьому місці будинок партизанської слави.

Подякував громаді села Товмачика, яка пам’ятає та вміє шанувати своїх героїв, перший заступник голови РДА Степан Стасюк.

Учасник визвольних змагань 1940-х років Василь Мочернюк розповів, що особисто був знайомий з хлопцями, які тут загинули. Їх було десятеро, двом удалося врятуватися. Всі були б живі, якби їх не видав місцевий житель: він пішки дійшов до Коломиї і привів звідти загін карателів із собаками. Вони справно зробили свою чорну роботу.

Автор: Іван ДЖИНДЖУРА, Вільний голос для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі