Говоріть, поки ще можна

У Радянському Союзі люди теж говорили, що думають, але лише у себе на кухні й лише з рідними людьми. Політичні анекдоти розповідали мало не пошепки і лише перевіреним друзям. Нині це все здається далекою нереальною казкою, але, схоже, часи можуть повернутись…

З далекого дитинства у пам’яті лишився спогад. Якось, їдучи з ріднею в машині, моя двоюрідна сестра (котра тоді вже ходила до школи) розказала анекдот про Леніна. Старші замовкли і злякано перезирнулись, а потім довго нам, дітям, пояснювали, що таких речей не можна розказувати, бо в батьків будуть неприємності.

У наш час такого вже нема. Анекдоти про Ющенка, Тимошенко, Януковича, Литвина (список можна продовжувати) можна спокійно розповідати хоч під стінами Кабміну чи Верховної Ради. Журналісти можуть писати про наших керманичів те, що насправді про них думають. Але, схоже, незабаром цьому прийде кінець…

Нещодавно колега-журналіст з сусіднього Житомира, який працює в одному з місцевих інтернет-видань, розповів, що після того, як вони "наїхали на обласну раду", почалися погрози по телефону і стеження. "Стежать демонстративно, щоб було помітно. Це такий собі психологічний тиск…"

Психологічно тиснуть не лише в Житомирі. Про схожі ситуації можна почути від колег з інших областей. Навіть у Рівному за останні кілька місяців доводилось чути від місцевих політиків обіцянки "розібратись" чи "закатати в асфальт", як тільки "наш" або "наша" (залежно від партійності місцевого політика – авт.) стане Президентом.

А ще кілька тижнів тому за позовом однієї партії, лідер якої збирається на президентські вибори, суд виніс рішення про відповідальність за поширення недобросовісної інформації про діяльність цього лідера чи Кабінету Міністрів в цілому. Однак не визначено, що саме є недобросовісною інформацією. За кілька днів той же суд і той же суддя скасував це рішення. Але сам факт спроби запровадити цензуру має насторожити.

Свобода — це дуже живучий вірус, який до того ж дуже швидко поширюється. Та й до 17 січня (дня виборів Президента) ще є час. Тому говоріть, поки ще можна, раптом після цієї дати насправді почнуть "закатувати в асфальт". Хоча і в цьому є позитив — може, дороги в Україні стануть кращими...

Автор: Олексій КРИВОШЕЄВ, Рівненський тижневик "ОГО"
Обговорити на форумі