Україна: Комендантська година для дітей. За і проти

Щоб захистити українських дітей від злочинів, чиновники хочуть обмежити їхнє перебування на вулиці у пізній час. Нововведення має своїх прибічників та опонентів.

З настанням нового навчального року уряд вирішив ввести для дітей, які не досягли 16-річного віку, комендантську годину – обмеження перебування на вулиці після 22:00 без супроводу дорослих. Насамперед, батьків. Мета гуманна – захистити неповнолітніх від лиха, а також підвищити відповідальність батьків за поведінку своїх чад. Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту навіть розробило відповідний законопроект, який підтримали МВС, Мінфін та Мінекономіки. А от Міністерство освіти і Мінюст не бачать доцільності у запровадженні цієї ініціативи.

МВС свою позицію пояснює просто: "комендантська година" дасть свої плоди: зменшить дитячу злочинність та правопорушення, які скоюють дорослі щодо дітей. За статисткою МВС, за вісім місяців 2009 року щодо дітей було здійснено 6 499 правопорушень, що на 3,3% більше, ніж торік. За цей же період діти вчинили 8 631 правопорушення, з них до суду направлено 7 366. Хоробрості дітям надає спиртне: у стані алкогольного сп’яніння було скоєно 1114 правопорушення.

Як пояснює Тетяна Бухтіярова, начальник Кримінальної міліції у справах дітей МВС України, такі злочини скоюють переважно у нічний час. "Ми проводимо рейди і часто спостерігаємо, що коли дитина десь перебуває поночі, батьки в цей час дивляться телевізор. Деякі батьки не привчені переживати за дитину, а це має бути правилом у родині", - переконана Бухтіярова.

Оксана Філіпішина, заступник директора Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини, у свою чергу, констатувала, що йдеться не про запровадження комендантської години, а про обмеження перебування дітей на вулиці після 22:00 без супроводу дорослих. За її словами, така норма ще раз нагадає батькам про їхні обов’язки. "Мова не йде про порушення прав дітей, а про їхній захист", - наголосила Філіпішина.

Її підтримує Ольга Швед, представник ЕКПАТ в країнах СНД, - міжнародної організації, що займається проблемами сексуальної експлуатації дітей. "Я не можу зрозуміти, чому діти після 22-гої години мають бути на вулиці? Так, є дискотеки, ми не можемо утримати молодь від них, але тоді батьки повинні давати на це дозвіл", - зазначила вона. На її думку, після 22-00 діти повинні готуватися до сну, бо це їхні фізіологічні потреби.

Самі ж батьки по-різному ставляться до такої чиновницької турботи. Є такі, що вбачають в цьому резон, інші виступають категорично проти. На думку Миколи Чеха із Закарпаття, батька, який виховує неповнолітнього сина, введення "нічного" обмеження порушує права пересування людини, гарантовані Конституцією.

Юристи кажуть, що батьки мають рацію, але є один нюанс. Як пояснює директор юридичної фірми Євроконсалитин Вадим Настоящий, згідно з законодавством, особа, яка досягла 14 років, має право на самостійне пересування та вільний вибір місця перебування. "Якщо чиновники хочуть ввести обмеження для осіб, старших 14 років, потрібно вводити зміни до Адміністративного кодексу", - зауважує юрист.

Чех вважає, що заборони нічого не змінять. Тому що справа не у дітях, а у батьках і діяльності правоохоронних органів. "Міліції треба навести у себе порядок. А якщо моя бабця за 100 метрів від мене мешкає, й попросила їй принести щось, я що, сина до неї не відправлю?" - запитує він.

Його думку поділяє вчитель Андрій Стець з Тернопільщини: "Запровадження комендантської години нагадує репресивні методи. Дитина ввечері в магазин не сходить, в аптеку за ліками", - каже він.

Його опонент, столичний психотерапевт Євген Тичковський, вважає, що у подібних випадках поруч з дитиною мають бути батьки або няня. Він розповідає, що у Німеччині, якщо батьки не в змозі заплатити штраф (за порушення перебування своїх дітей на вулиці у пізній час), у майбутньому його можуть сплатити самі діти. Як пояснює Тичковський, цей досвід варто взяти до уваги і нашим чиновникам.

Однак противники комендантського часу переконані, що його введення не змінить ситуацію на краще. Навпаки, додасть проблем – збільшить корупцію серед правоохоронців і зловживання ними владою. А деякі громадські організації зазначають, що побільшає конфліктів у сім’ях, особливо у тих, де виховують підлітків.

Про це свідчать результати опитування, яке провів центр Ла Страда-Україна. Із 153 опитаних сотня респондентів висловилася "за" комендантську годину для дітлахів, і 52 – "проти", одна людина не визначився з відповіддю. Як альтернативу комендантській годині опитані пропонують уряду ввести суворіший контроль за продаж неповнолітнім цигарок та алкогольних виробів.

Обмеження на пересування дітей у нічний час діють у країнах Балтії, Бельгії, Франції, Білорусі, Таїланді, Росії. Подібні заходи нещодавно ввели і в Болгарії.

Златка Міхова, сімейний психолог з Болгарії, розповідає Новинарю: «Якщо підліток хоче піти на дискотеку, з ним має бути хтось із старших, якому є 18 років – брат, друг. Це доповнення до закону про захист дітей. Основна мета – змусити батьків більше звертати увагу на дітей і турбуватися про них. Загалом батьки задоволені, бо мають більш жорсткий контроль. У нас дуже виражена агресія між підлітками», - каже Міхова. Вона не знає про санкції за невиконання закону: «Мабуть штрафи. Небезпека корупції завжди є, але залишати дітей наодинці з хаосом світу дорослих не можна».

Спеціалісти вважають, що за проблеми дорослого світу не повинні платити діти. Як зауважила Моніка Платер, експерт спільного проекту Європейського Союзу та Ради Європи із зміцнення прав жінок та дітей в Україні, перш ніж приймати закон про обмеження перебування дітей на вулиці, потрібно розібратися, як він працюватиме у нашій державі, які принесе результати, як каратимуть батьків за не виконання правил і т.п.

Платер розповідає, що у Польщі кілька років тому уряд теж хотів запровадити схожі заборони для дітей. Щоправда, згодом вони були відмінені й замінені на соціальні та освітні заходи. Бо доходило до жахливих випадків, коли польська поліція шантажувала дівчаток, щоб задовольнити свої сексуальні бажання.

Крім того, за словами Платер, дитина може бути жертвою і правопорушником не тільки на вулиці, а й у квартирі чи підвалі. «А за законом, її опікатимуть повнолітні», - каже експерт. Вона переконана, що соціальні, громадські, освітні заходи більш дієві, оскільки направлені на причини появи проблем, а не їхні наслідки. «Діти є частиною суспільства. Тому не можна вирішувати проблеми дітей, не вирішуючи проблеми суспільства», - зауважує Платер.

Українські чиновники поки що не придумали, яку ж відповідальність нестимуть батьки, якщо порушуватимуть закон про комендантську годину. Можливі штрафи, а якщо у батьків нема грошей, Бухтіярова, як варіант, запропонувала громадські роботи. Однак, насамперед, міліція проводитиме виховні розмови з батьками, а не відразу жорстко каратиме, повідомляє Новинар.

Обговорити на форумі