По освіту за тридев’ять земель

Завершивши успішно школу, український абітурієнт все частіше замислюється про здобуття вищої освіти за кордоном.

Стереотип про те, що навчання за кордоном – задоволення для багатих, – помилковий: існує чимало міжнародних програм, які дозволяють щасливчикам отримати диплом іноземного вузу, вивчити досконало ту чи іншу мову, побачити світ і при цьому не платити за всі ці блага. Для прикладу, візьмімо фонд "Відродження", який має чимало магістерських програм і надає можливість здобувати освіту у кількох країнах світу. Абітурієнтам варто взяти участь у конкурсі програми від Євросоюзу Erasmus Mundus, яка працює в режимі обміну студентів між країнами ЄС та "третього світу". Є чималий вибір ґрантів, стипендіальних програм – як державних, так і приватних, у тому числі наданих урядами різних країн.

Щоб отримати диплом європейського зразка, не конче їхати за тридев’ять земель, та й ціни на навчання у сусідніх країнах не вельми різняться від українських (близько тисячі - півтори доларів за рік). Витрати на навчання у Польщі можна порівняти з витратами абітурієнтів з регіонів України на навчання у Києві. Часто навіть не вимагають знання польської мови – ви її опануєте на підготовчих мовних курсах. Для отримання ступеня бакалавра у Польщі достатньо провчитися три роки, навчання в магістратурі триває близько двох років.

В Австрії, скажімо, студенти не тільки мають право вибирати навчальні дисципліни, теми курсових і дипломних робіт, а й встановлювати терміни складання іспитів. Для іноземців навчання платне – 726,72 євро/семестр. На проживання буде потрібно 700-800 ? на місяць, з яких на оплату житла – 250-300 євро, на харчування – близько 200 євро, на страховку – 60 євро, на кишенькові видатки й транспорт – ще 100 євро.

Вікторія Нестерчук, киянка, вивчає медицину в одному з університетів Німеччини. Ось що розповідає: "Медичне обслуговування у Німеччині платне, багато лікарів відкривають власну справу. Тому студенти паралельно з типовими предметами вивчають ще й мікроекономіку, технологію управління підприємством, ділознавство. За цими напрямами можна вчитися як в університеті, так і після його закінчення, – на курсах підвищення кваліфікації. Навчання розраховане на шість років. Однак більша частина студентів вчиться довше – близько 7 років. Всі іноземні абітурієнти повинні скласти мовний іспит. А оскільки приїжджають здебільшого студенти з початковими або базовими знаннями, то доучувати мову й підготуватися до цього тесту можна й у самій Німеччині. Багато іспитів у формі тестів. Іспити з іноземної мови теж у формі тестів - якщо ти не зможеш позначити правильні відповіді, тобто погано здаси тест, тебе, можливо, скерують на усний іспит. Проживання обійдеться близько 500 євро. Кожен студент, особливо із країн СНД, прагне знайти роботу. Уряд Німеччини дозволяє працювати іноземним студентам, і роботодавці охоче їх беруть. Студенти, що працюють не більш ніж 19,5 години на тиждень, обходяться їм дешевше".

У Британії вступити в університет відразу після школи не можна. Необхідно спочатку повчитися 1-2 роки у коледжі й скласти так звані іспити A-levels. Їх результати зараховуються як вступні у вуз. Навчання в коледжі коштує від 7 до 18 тисяч фунтів за рік (11-30 тисяч доларів). Британія славиться приватними школами. Серед найдорожчих з них, наприклад, Ітон. Вартість навчання з пансіоном становить близько 28 тисяч фунтів за рік (близько 50 тисяч доларів). У звичайних - від 10 до 18 тисяч фунтів. Самі британці відзначають переваги приватних шкіл: у них суворіші порядки – діти живуть по 5-9 осіб у кімнаті, їдять і вчаться за розкладом, ходять на молитву, їм забороняють мати кишенькові гроші. Для одержання ступеня "бакалавра" необхідно провчитися три роки. Для одержання магістерського ступеня - ще рік.

"Рішення відправити доньку на навчання за кордон було однозначним,– розповідає львів’янин Тарас, батько студентки Единбурзького університету. – Якщо є можливість, освіту варто здобувати у престижних вузах, які входять до ТОП-500 вузів світу. На жаль, туди не входить жоден вуз України. Хоча навчання коштує недешево навіть для англійців, для іноземців воно вдесятеро дорожче. Додайте ще витрати на проживання, харчування, дорогу туди й в Україну. Проте, вкладаючи гроші в навчання за кордоном, знаєш, що вони на 100% окупляться. В Україні такої гарантії немає". Рік у вузі обходиться іноземцеві в 7-10 тисяч фунтів. На проживання й харчування необхідно відкласти ще 5-8 тисяч.

Діти українських політиків і бізнесменів віддають перевагу вузам Великої Британії та Швейцарії Кількість українських студентів, що навчаються за кордоном, – близько 26 тис. осіб. Найпопулярніші країни, у яких вчаться спадкоємці відомих бізнесменів та політиків України, – Швейцарія й Велика Британія. Саме у Швейцарії одержала ступінь магістра-міжнародника Ірина Медведчук – донька екс-глави Адміністрації Президента. Тут навчалася і донька Ігоря Коломойського. У Швейцарії вчилися старший син Ахметова – Дамір – і сини депутата Андрія Клюєва. Вони закінчили одну з найдорожчих шкіл у світі – школу-пансіон Le Rosey, навчання у якій коштує $80 тис. за рік.

Найчастіше українські прізвища можна зустріти серед випускників Лондонської школи економіки (19-26 тис. євро за рік). Тут навчалися донька прем’єра Євгенія Тимошенко, старший син нардепа Богдана Губського, донька Віктора Пінчука, син Петра Порошенка. Роман Франчук, онук Леоніда Кучми, закінчує коледж у Великій Британії і планує продовжити навчання у США – він уже розіслав тести в кілька американських університетів. Ганна Тігіпко, дочка кандидата у президенти Сергія Тігіпка, з відзнакою закінчила престижний університет – City University London. Донька Євгенія Червоненка Олександра може похвалитися дипломом Лондонського університету за фахом "керівництво бізнесом і аудит". Ціна навчання у вузі – 15 тис. євро за рік. Зоя Кінах – пасербиця екс-прем’єра – отримала вищу освіту в Університеті для іноземців (Перуджа, Італія). Вартість навчання – $3 тис. за рік.

Навчатися можна й дистанційно. В умовах кризи університети Великої Британії роблять ставку на дистанційну освіту для іноземців. Вартість такого курсу – 2300-2500 фунтів. У деяких університетах, наприклад Ліверпульському, існує он-лайн-програма магістерського рівня вартістю до 12 тисяч фунтів стерлінгів. Дистанційні програми пропонують і вузи Америки, скажімо, Стенфордський університет. Перш ніж вирушати за кордон, треба провести ретельний моніторинг країни й місця навчання. Не варто мріяти лише про Гарвард – в якихось аспектах університет, наприклад в Огайо, може виявитися кращим. До того ж у десятці найстаріших і найбільш престижних університетів США вартість навчання сягає $30-50 тис. за рік.

Не лінуйтеся поринути в Інтернет і пошукати те, що підходить саме вам за ціною, якістю навчання і спеціальністю. Не оминайте вузів Швеції, Фінляндії, Італії: тут часто необхідно платити лише щорічний внесок у студентські спілки – 70-150 євро. Також поцікавтеся університетами Франції: вартість навчання там – 150-700 євро як для своїх, так і для "гостей". Плюс, що студенти-іноземці мають право на місце в гуртожитку або на одержання субсидії на оплату орендованого житла, а також на знижку у студентській їдальні й пільговий проїзд.

Найкращі вузи світу втратили третину своїх доходів. Від кризи постраждали світові вузи – Єль і Гарвард, які втратили 30% свого доходу. Минулого року доходи Гарварду скоротилися на 27%. Це найбільше скорочення інвестицій за останні 40 років. Доходи Єля скоротилися на третину – до 16 млрд. доларів, через що університет буде змушений до 2013-2014 років мати щорічно дефіцит бюджету в розмірі 150 млн. доларів. Ця ситуація викликала безліч суперечок в американській пресі – університети, які позиціонували себе як найкращі з підготовки керівників, опинилися у найгіршому становищі. Доходи інших вузів скоротилися лише на кілька відсотків.

А тим часом... Щоб отримати диплом міжнародного взірця, не обов’язково їхати за тридев’ять земель та витрачати купу грошей. Після приєднання до Болонського процесу у 2005 році, Україна зобов’язалась внести відповідні зміни у національну систему освіти, аби у 2010 році успішно інтегруватися в єдиний європейський простір вищої освіти. А це означає, що наші дипломи нарешті визнаватимуть в Європі. "Наразі вузи перебувають у процесі розробки додатку до диплома, – розповів проректор з питань міжнародного співробітництва Львівського національного університету ім. І. Франка Володимир Кирилич. – Продемонструвати готовий взірець може хіба-що Київський політехнічний. У додатку англійською мовою зазначатимуться прослухані курси та кількість годин".

Наші дипломи європейські роботодавці визнаватимуть лише за умови авторитетності самого навчального закладу. Випускники "сумнівних" вузів у будь-якому разі змушені будуть нострифікувати свої дипломи. А масової втечі української молоді за кордон, на думку проректора, боятися не варто: "Ми вже це пережили у 90-х роках. Тепер маємо кардинально іншу ситуацію. Щороку 600-700 студентів нашого університету мандрує світами, проте усі вони повертаються додому".

Автор: Оксана НАГІРНА, "Високий замок"
Обговорити на форумі