У Віктюка і Ромео, і Джульєтта – чоловіки...

Відомий режисер привіз до Львова свою найновішу постановку.

Сьогодні, 7 жовтня, на сцені Львівської опери - прем’єрний показ найсвіжішої вистави Московського театру Романа Віктюка "R. & J. Ромео і Джульєтта". Від середини червня цю неординарну постановку епатажного театрального режисера побачили у Москві, Санкт-Петербурзі, Таллінні, Ризі... А після столиці Галичини віктюківську версію шекспірівської класики переглянуть також театрали Одеси, Харкова та Києва. У понеділок, 5 жовтня, у полудень Віктюк прилетів до рідного Львова.
- Про постановку цієї п’єси я думав давно, – розповідає Роман Віктюк. – Ми навіть якось розпочинали роботу, на роль Ромео пробувався Дмитро Бозін (провідний актор Театру Віктюка. – Г. Г.). Та минув час, десь років із десять... І ось коли мої учні закінчили театральний інститут, я зрозумів, що саме вони – ті, яким по 21-22 роки, - повинні вивчити шекспірівський текст з великої літери. Це – біблійний текст. Четвірка, яка грає у виставі "R. & J. Ромео і Джульєтта", - це вже зірки. Вони і в серіалах, і у фільмах знімаються. Недавно вийшла на екрани картина "Я повернусь" з Романом Полянським у головній ролі. Публіка приймає цих хлопців просто грандіозно. Ця четвірка (актори Іван Іпатко, Ігор Нєвєдров, Роман Полянський та Олексій Литвиненко. – Г. Г.) – найкращі на сьогодні молоді актори у всій Москві.

- У вашій "Ромео і Джульєтті" мало того, що усі герої - чоловіки, вони ще й грають студентів Британської морської школи...
- Наприкінці XVIII ст. був один випадок: капітан вів корабель і знав, що судно ось-ось піде на дно. Тож він попросив усіх, хто був на борту, взяти текст "Ромео і Джульєтти". Й моряки почали грати цю п’єсу. І так захоплено вони сприйняли цей текст, що навіть не помітили, як відійшли в інший світ... Це прекрасна ідея! Вона й лягла в основу моєї постановки, яка особливо актуальна у наш час – час цинізму, іронії і практицизму. Герої моєї постановки – також на кораблі. І якщо цей корабель налетить на скелю цинізму й практицизму, усі вони загинуть... Це наче молитва – про те, як не потрапити у тенета сьогоднішнього часу.

- Чи не видається вам, що через ваші суто чоловічі вистави ви стаєте усе більш прогнозованим? Може, Джульєтту, цей класичний жіночий образ, повинна все ж грати жінка?
- Але ж у Великій Британії жінки не вчаться у морській школі на морських піхотинців!

- Яка найепатажніша у виставі сцена? Ваші Ромео і Джульєтта цілуватимуться?
- Упаси Боже! У моїй ніхто нікого не цілує. Просто показую, як поводилися діти, молоді люди, коли вони вперше відчитували текст Шекспіра.

- Знаю, що працюєте над іще одним шекспірівським текстом – над "Гамлетом". Коли очікувати цієї прем’єри?
- Мабуть, уже з нового року. Крім "Гамлета", у мене в роботі також "Ідіот" Достоєвського.

- Чому твори Шекспіра для режисерів не втрачають актуальності?
- Наблизитися до тієї енергії, яка у середині тексту Шекспіра, не так уже й просто. Це наче вибух якогось кратера. І якщо сприймаєш цю пожежу, цю лаву, яка летить далеко-далеко у небо, а потім падає на землю, і земля стає родючою-родючою, відчуваєш таку магічну енергію! Передати її можна тільки молодим організмом. Тільки молоді можуть усе це відтворити.

- Окрім прем’єри, які ваші плани на це перебування у Львові?
- Скоро у Львові відбуватиметься Lviv Fashion Week, тож я зустрінуся із Рушею Поляковою. Вона хоче створити якийсь спільний зі мною художній витвір, який під час модного тижня продадуть з благодійного аукціону. А ще піду у Перший український театр для дітей та юнацтва, на сцені якого з березня 2010 року ставитиму "Кота у чоботях" – за п’єсою, яку на початку ХХ ст. написав великий поет Михайло Кузьмін. Такого "Кота у чоботях" театральний світ ще не бачив...

Автор: Галина ГУЗЬО, "Високий замок"
Обговорити на форумі