Цифрове телебачення в Україні буде

Минулого тижня в Україні відбулося засідання РНБО, на якому розглядалася ситуація про впровадження в Україні загального цифрового телебачення. Програма цифрового телебачення - перспективний розвиток телебачення не тільки в Україні, але і в всьому світі.

Очевидно, що від впровадження нового формату ТБ залежатиме, як розвиватиметься сфера телекомунікації в Україні в цілому. Про впровадження цифрового телебачення в Україні кореспондент ForUm'у поговорив з фахівцем – заступником голови Національної ради з телебачення і радіомовлення Ігорем Курусом.

- Як Ви думаєте, чому після тривалого одобрямсу Вашої політики щодо впровадження цифрового телебачення, сьогодні Ваші підходи піддані критиці на РНБО?
- Насамперед, критика не мого підходу, а підходу Національної ради. Дійсно, я прискіпливо вивчав європейський досвід, під моїм керівництвом апарат Національної ради, а також експерти з інших відомств збирали та аналізували весь масив інформації щодо такого важливого переходу. Але, наголошую, Національна рада приймала усі рішення щодо впровадження цифрового мовлення, всі вони були підтримані Національною радою. Тому я наголошую, що це позиція Національної ради.

Тепер щодо одобрямсу. Приймаючи обгрунтовані рішення, Національна рада інформувала керівників держави про підстави, чому ми діяли так, а не інакше. Скажімо, чому ми відкинули можливість видачі ліцензії Концерну РРТ у 2008 році? Така можливість обговорювалася, але реальність була іншою. Скажімо Концерн на цей час мав річний дохід десь за 20 млн. грн., а ліцензія для УЦТМ коштувала більше 13 млн. грн.. Водночас, шість підприємств Концерну були на межі банкрутства. Скажіть могли ми видати ліцензію провайдера такому підприємству?

На сьогодні конюктура змінилася. Мінтрансзв’язку, ІТК та НАМ протягом тривалого часу говорять, що Національна рада не права. Вода камінь точить. На фоні деякої зупинки розвитку цифрових мереж, очевидно, що дехто почав вірити тезам зв’язківців, ІТК і НАМ. Окремі мої колеги також готові переглянути позицію Національної ради.

- То чому ж не переглядають?
- Усі матеріали, які я переглядав від опонентів підходу, затвердженого Національною радою, не містять рекомендацій щодо зміни позиції. Скажімо, якщо дуже коротко, то Мінтрансзв’язку протягом кількох років бореться з Національною радою за вивільнення частотного ресурсу від телебачення для потреб мобільних операторів, а також за добудову 400 веж під так званий мобільний DVB-T. Для розуміння, добудова веж кардинально збільшить видатки на розгортання мережі, а отже до радикального збільшення плати за розповсюдження телевізійного сигналу. Вилучення частот для потреб мобільного зв’язку створює дефіцит ресурсу для розгортання цифрової мережі.

Що стосується позиції ІТК, то ця організація почала перейматися проблемою цифри тільки після цього, як зрозуміла, що цифровому телебаченню в Україні бути. Переглянувши їхню презентацію, можу стверджувати, що вони точно знають, як забрендувати вровадження цифрового телебачення, але навіть у свої презентації сумніваються у створені консорціуму телекомпаній, про що вони як прапором махають уже два роки. Я офіційно звернувся до керівника ІТК пані Котенко з проханням дати деякі пояснення по презентації. Одначе, вже більше двох місяців такої відповіді не отримав.

НАМ традиційно критикує законодавство та дії Національної ради. Читаючи їхню критику, схиляєшся до думки, що завданням НАМ є зміна законодавства. Цікаво тільки, скільки чекати таких змін?

Тобто лунає лише критика, але конкретних пропозицій немає. Крім останньої, яка пролунала від пана Коваля на засіданні РНБО.

- Ви її будете розглядати?
- Його пропозиція зводиться до простої дії – віддати ліцензію його компанії. Він заявив, що готовий протягом 4 років інвестувати 100 млн. гривень. Але це капля в морі.

- Тобто відбувається конкурентна боротьба?
- Я так це можу пояснити. Як тільки керівники окремих провідних медіа груп побачили, що цифрове телебачення впроваджується, тут же вирішили боротися за проект. Спочатку пролунала пропозиція віддати кожній групі по одному мультиплексу. Це був найлегший варіант. Але тоді ми б монополізували ринок телебачення назавжди. Скажімо, а що робити окремим телекомпаніям, які не входять у групи? Їм що припиняти свою діяльність, чи йти і "здаватися" своїм конкурентам?

- А не легше було б домовитися з усіма учасниками ринку?
- Ми намагалися долучити індустрію до дискусії. Але така дискусія могла б відбутися до вироблення стратегії впровадження. На жаль, ця тема їх не цікавила. І лише коли почалися реальні кроки, вони ініціювали перегляд стратегії, що було неприпустимо. Вони не захотіли розмовляти про якусь корекцію. Вимагали переглянути все.

Можна було б домовитися. Але наголошую, що тоді б ми монополізували ринок послуг назавжди. У всій Європі, крім Італії та Британії, послуги на трансляцію програм не належать мовникам. Більше того є позиція Ради Європи, яка рекомендує членам ради Європи приватизувати підприємства, які надають такі послуги телекомпаніям і не допускати у їхній власності телекомпаній. Хочу нагадати, що у редакції Закону України "Про телебачення і радіомовлення" у редакції 1995 року подібна ж норма була і у нас. Там існувала заборона підприємствам, які надавали послуги з розповсюдження телепрограм, мати ліцензію на мовлення.

- Ну добре, але чому призупинилося впровадження цифри?
- Тут є три причини. Провайдери програмної послуги, як і будь-яка телерадіокомпанія, можуть розвиватися, коли є частоти. З 2007 року адміністрація зв’язку України не змогла здійснити міжнародну координацію частот у цифрових контурах першого етапу. Як тільки передали до Національної ради частотні присвоєння на півдні Одещини, УЦТМ разом з Концерном РРТ розгорнулися і сьогодні надають послуги для телекомпаній. Наскільки я знаю, ТОВ "Етер" закінчує створення цифрової зони у Києві, тож незабаром ми зможемо користуватися мобільним телебаченням у стандарті DVB-H. Друга причина – конкурентна боротьба проти впровадження цифри з боку зв’язківців та окремих медіа груп, а третя причина - економічна криза.

- Що робити?
- Не кидатися в крайнощі. Ми повинні розуміти, що цифрове телебачення в Україні буде. А якщо хтось з керівників телекомпаній вирішив боротися за ресурс до кінця, то держава втратить частотний ресурс, бо його заберуть або зв’язківці, або сусідні країни. Тоді ці керівники можуть втратити і те, що мають зараз.

- Ще лунає критика щодо видачі ліцензій на мовлення нікому не відомим компаніям. Як це ви можете пояснити?
- Знову ж таки, не я приймав рішення, а Національна рада. Я принципово голосував за нові компанії. Чому? Перше. Коли ми намагалися переконати керівників загальнонаціональних телеканалів щодо неухильного виконання законодавства, то часто чули такий аргумент, як нестача коштів, відсутність фахівців тощо. То скажіть, чому я знаючи проблеми крупних телекналів повинен голосувати за них? Для того, щоб зробити їхнє житття ще важчим? Чи дати можливість створити ще кількох порушників законодавства? Адже закон треба виконувати. Друге - видача ліцензій компаніям, які належать існуючим медіа группам це шлях до монополоізації. Тому я особисто голосував за нові обличчя. Сподіваючись, що вони скористаються шансом створять нові робочі місця і забезпечать виконання законодавства, повідомляє forUm.

Обговорити на форумі